«ФК Тростянець має грати в рідному місті, показуючи приклад незламності»: Руслан Бова – про принципи клубу

Відстань від міста Тростянець, що у Сумській області, до російського кордону становить близько 35 кілометрів. І, тим не менш, абсолютну більшість домашніх матчів місцевий футбольний клуб провів саме в рідному місті на своєму стадіоні. І це – принципова позиція, як розповіли сайту «Український футбол» у ФК Тростянець. 

Зайнявши в минулому сезоні найвище за час виступів на всеукраїнському рівні шосте місце, Тростянець зберіг майже всіх основних гравців і одного з найдосвідченіших тренерів у Другій лізі – Юрія Бакалова. Чи означає це, що клуб із Сумщини має максимальні завдання? До чого прагне ФК Тростянець? Якими є його стратегічні завдання?

Про все це в інтерв’ю «УФ» розповів віце-президент ФК Тростянець Руслан Бова. 

Як ФК Тростянець готується до нового сезону та де збирається грати домашні матчі? «ФК Тростянець має грати в рідному місті, показуючи приклад незламності»

– Руслане Юрійовичу, як іде підготовка вашого клубу до сезону 2025/26? 

– За планом, працюємо на власній клубній інфраструктурі, за потреби – виїжджаємо на контрольні матчі. Розпочали збори 26 червня. Запланували чотири спаринги, два з яких уже провели. 

5 липня проти у Тростянці обіграли аматорський Аграрник-Авангард (Білопілля) – 9:1. Забивали Чеглов, Шаповал, Сліпухін, Волошко та наш новачок - юний місцевий тростянчанин Новопашин (15-річний вихованець академії ФК Тростянець), а також два потенційних новачки. 

9 липня провели контрольний матч проти екс-учасника УПЛ – Ворскли – у Полтаві. Виграли завдяки голу Чеглова. 

– Ще два спаринги встигаєте провести? 

– Так. 17 липня проти першолігової Вікторії, 21-го – проти СК Полтава U-19 у Тростянці.

– Вже 9-10 серпня 2025 року стартує сезон 2025/2026 Кубка України з футболу. Як вам оновлення регламенту та формату?

– Ми з певним здивуванням зустрічаємо багато негативних коментарів і критики – станом на зараз ідеї, запропоновані для оновлення Кубка України, нам подобаються. Я побачив багато класних новинок. І найголовніше – не бачу нічого страшного в більшому допуску аматорських колективів і «сліпому» жеребі. 

Ось ФК Тростянець знову з інтересом вийде на старт Кубка України – і для нас те, що ми можемо потрапити на як суперника обласного калібру, так і на гранда, це великий інтерес, інтрига та плюс. Привезти в наше місто клуб УПЛ – це навпаки для нас велике бажання та мрія, а новий формат цьому сприяє й збільшує шанси місцевих команд на бажану зустріч із грандами. 

– Ви сказали – привезти елітного суперника в рідне місто. Тож і в новому сезоні сподіваєтеся приймати матчі чемпіонату та кубка в Тростянці?

– Звичайно. Це – пріоритет у нашій діяльності та принципова позиція. Скажу більше: якщо б не було б змоги приймати суперників у Тростянці, ми, напевно, навіть призупинили б виступи в ПФЛ, як багато інших клубів, що скористалися цим правом…

– Вибачте, тобто, навіть зараз, після жеребкування календаря та затвердження складу учасників сезону?

– Ні, звісно, ми б не підставляли організаторів і інших учасників Другої ліги. Тим більше, ми маємо відповідні дозволи від Обласної військової адміністрації, та й у минулому сезоні всі матчі провели в Тростянці – за винятком двох, яких не змогли дограти через затяжні повітряні тривоги. 

Безперечно, ФК Тростянець є невід’ємною частиною нашої культурно-спортивної традиції. І він має грати в рідному місті, показуючи приклад незламності в місті, яке стрімко відбудовується після активних бойових дій та окупації. 

Руслан Бова. Фото: Instagram

Де був би ФК Тростянець, якби не повномасштабне вторгнення? «Ми починали разом із СК Полтава та ФК Кудрівка – от би десь і рухалися поруч»

– При цьому Тростянець – зовсім недалеко від кордону, і інші клуби Сумської області домашні матчі вимушено проводять на виїзді. Ця сумна географічна даність, вона дуже тяжіє над функціонуванням і комплектацією команди?

– Не буду приховувати, труднощі є, і вони об’єктивні. Наприклад, минулого сезону були матчі, які ми не змогли своєчасно дограти. Бувають випадки, і вони не рідкісні, коли наші потенційні новачки беруть слухавку й після кількох хвилин бесіди відмовляються навіть від перегляду в команді – в когось власні переконання, когось рідні та близькі остерігають від роботи в місті неподалік російського кордону…

Проте ми дотримуємося всіх вимог безпеки та послідовно працюємо над вимогами УАФ і ПФЛ щодо організації матчів. А щодо безпеки… Давайте будемо відвертими, ось недавні обстріли Львова, Луцька, Києва – хіба це не доказ, що ворог робить все, щоб безпечних міст в Україні не було? Обстріли дістають навіть віддалені куточки нашої держави, затяжні повітряні тривоги – не рідкість і на Київщині, і на Полтавщині, і навіть в західних областях. Ми ж дивимося футбол, стежимо за подіями. Така нині ситуація, на жаль.

Тому ми стараємося робити все можливе, щоб місто Тростянець приймало футбольні матчі, й безмежно дякуємо нашим суперникам за розуміння, а більшість із них адекватно сприймають ситуацію. Навіть зізнаються: «У вас все те ж саме, що й у нас». Всі ми в однакових умовах на сьогодні, а масовий спорт, футбол у регіонах потрібно зберігати. 

– Свого часу наш сайт розміщував репортаж зі стадіону та бази вашого клубу – із слідами прильотів, вибитими після пограбування дверима. За цей час ФК Тростянець відновив усе пошкоджене?

– Так, і навіть більше – все потихеньку розвивається. Працює не лише перша клубна команда, а й академія. Стадіон і база, в яку ми вклали стільки зусиль ще до повномасштабного вторгнення. 

– У вас до зони бойових дій маленька відстань. Це не демотивує?

– Жодним чином. Місто живе, працює. Порівняно з 2022 роком, повернулося багато людей. Функціонують підприємства, які дають робочі місця тростянчанам і платять податки. Є багато людей, які говорять – навіщо, мовляв, це все відбудовувати, адже йде війна. На це я скажу дуже просто: війна йде вже три роки, а громадянам треба десь жити, працювати, відпочивати! Саме тому вся ця робота не просто потрібна, вона необхідна!

І ФК Тростянець – це ще один приклад тієї масштабної відбудови, яка ведеться в Тростянці. Всі разом, ми показуємо, що місто живе та розвивається, що жителі працюють, народжують і ростять дітей тут. Спорт – це одна зі складових цієї нашої боротьби за рідне місто. 

– ФК Тростянець послідовно розвивався: відбудовував інфраструктуру, створював академію, а в 2021 році, після виступів в ААФУ, дебютував у Другій лізі. Вибачте за умовний час і спосіб, не думали, що було б із вашим клубом, якби не повномасштабне вторгнення?

– Насправді, одного разу спілкувались про це. Тим більше, так багато хороших проектів у нас вже починалося в кінці 2021 – на початку 2022 року! Завершили основну частину реконструкції стадіону, планували встановлювати освітлення на основному полі, розпочали будівництво спортивного комплексу із басейном у якому були б і тренажерна зала, і футзальний зал, і не тільки.

А де ми були б? Перша ліга – це щонайменше, як база та мінімум. У нас фактично єдине, що заважало приймати матчі такого рівня, – це відсутність освітлення на стадіоні. Так ви ж бачите, багато клубів, які піднялися на той рівень після зняття інших клубів у 2022 році, або не мають такого освітлення, або мають лише на папері – і не включають його. Ми ж проходили цей шлях по-господарськи, шукали вже можливості зробити й освітлення. Тобто, планомірно собі росли й рухалися до Першої ліги.

А куди могли б дорости? Ну ось наші друзі-суперники з СК Полтава, ФК Кудрівка (клуби, які готуються дебютувати в УПЛ, – прим. «УФ»)… Ми ж разом починали з аматорських змагань, із тими ж полтавцями заходили в Другу лігу синхронно. Тобто, рухалися б і надалі десь поруч. 

Скільки буде новачків у ФК Тростянець? «Хочемо кількох новачків справді високого класу в хорошому футбольному віці»

– Гаразд, а давайте повернемося до сьогодення. Наскільки зміниться склад ФК Тростянець влітку 2025 року?

– Почну відповідь з того, що ми, після кількох років вимушених бурхливих оновлень, нарешті, досягли бажаної кадрової стабільності. Зі всіх гравців основи влітку ми втратили фактично лише одного нападника Сергійчука – він прийняв рішення продовжити виступи на аматорському рівні в рідній області. 

Всіх інших зберегли, хоча інтерес до багатьох гравців був. Наприклад, нашого основного воротаря Дубового повертав у своє розташування клуб УПЛ – ЛНЗ (Черкаси). Проте ми змогли продовжити співпрацю з Іваном, і тепер не на умовах оренди, а повноцінного 2-річного контракту. Пролонгували співпрацю з капітаном команди, захисником Таранушичем. Були й інші футболісти, з якими ми провели перемовини й продовжили контракти.

– Чи багато планується новачків?

– Ми послідовно працюємо над підсиленням, маємо список потенційних новачків. У нас зазвичай перебуває 5-6 гравців, яких переглядає тренерський штаб – отже, рухаємося до того, щоб стати дійсно сильнішими. 

Для себе вирішили так: обов’язково має бути 3-4 нових гравців справді високого класу в хорошому футбольному віці 25-28 років. Враховуючи те, що ми зберегли більшість основних виконавців, цього має вистачити. До того ж, у цьому складі ФК Тростянець грає не перший рік. Юрій Бакалов працює в клубі вже півтора роки приблизно. Проведена системна робота, яка має дати результат.

– Опція повернення своїх колишніх футболістів залишається? Адже ті ж захисник Клюс і вінгер Проданов перейшли в команду, яка в підсумку припинила виступи на всеукраїнському рівні…

– Ми в принципі за весь час роботи клубу з жодним гравцем не прощалися так, щоб закривати перед ним двері назавжди. Всім тиснули руки й дякували за співпрацю, тож все можливо. До того ж, Клюс і Проданов свого часу зробили багато для становлення ФК Тростянець, так що ми казали їм не «прощайте», а «до побачення».

Які завдання ФК Тростянець? «Як би це пафосно не звучало, подальший розвиток клубу планується вже на новому рівні»

– Новачки солідного класу та пролонгація лідерів є ознаками серйозних завдань. Якими вони будуть у Тростянця на новий сезон?

– Як би це пафосно не звучало, подальший розвиток клубу планується вже в Першій лізі. Не те, щоб на сезон 2025/26 ми обов’язково й за всяку ціну хотіли фінішувати першими, проте підвищитися в класі, хай і через плей-офф, – вже настав час. 

Це у нас буде третій поспіль сезон у Другій лізі після поновлення виступів – ми не хочемо бити рекорд за кількістю сезонів у цьому дивізіоні:)

Юрій Бакалов. Фото: ФК Тростянець

– Юрій Бакалов свого часу виводив Славутич (Черкаси) в півфінал Кубка України – такого нікому з Другої ліги раніше не вдавалося досягнути. Він попрацював у багатьох солідних клубах, аж до київського Арсеналу та львівського Руху. ФК Тростянець задоволений, сам Юрій Михайлович – теж?

– Щодо Бакалова – він скаже сам за себе. Ми також читали інтерв’ю головного тренера, він говорить про перспективу, плани роботи. Отже, пов’язує своє майбутнє з ФК Тростянець. А клуб точно задоволений. 

Звісно, могли б результати бути кращими, але багато суб’єктивних факторів вплинуло в кінцевому випадку на результат минулого року. Проте є планомірна та системна робота, ми розуміємо, куди рухатися в нашому розвитку й як розвивати гравців – як тих, хто прибув у першу клубну команду з інших клубів, так і своїх вихованців від Сліпухіна до Новопашина – їх стає більше.

До того ж, Бакалов славиться своєю роботою з юними талантами. Його безцінний досвід стане в нагоді в академії ФК Тростянець, адже раніше Юрій Михайлович очолював недавно створену академію ФК Рух (Львів), а це були важливі роки її становлення. 

– Чого чекаєте від сезону 2025/26 як для українського футболу, так і для вашого клубу?

– Звичайно, перше бажання – мир і перемога. Говорячи про футбол, то побажаю всім нам – учасникам змагань, організаторам і вболівальникам, щоб вдалося провести всі турніри від старту до фіналу. 

А щодо ФК Тростянець… Хочемо послідовно розвивати наш клуб і виконати поставлені завдання. Наше місто заслуговує на хороші спортивні досягнення, тому що багато зроблено для розвитку та масовості. Звичайно, для нашої команди, яка представляє місто героїв Тростянець, сезон буде дуже відповідальним і цікавим, так що кожен гравець, всі, хто причетний до клубу, будуть працювати з повною самовіддачею.