«Його хотів купити клуб Серії А, Димінський не відпустив»: Маркевич відреагував на смерть ексфорварда Карпат

Напередодні пресслужба львівських Карпат озвучила трагічну новину – на 49-му році життя помер колишній нападник «левів» Едвард Аньямке.

Нігерієць приїхав до Львова у 2001 році, коли зелено-білих тренував Мирон Маркевич. Саме під керівництвом цього наставника Аньямке розпочав виступи в українському футболі.

Журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький, дізнавшись про те, що Аньямке відійшов до Бога, зателефонував Мирону Маркевичу й дізнався від нього, яким Едвард був не лише як футболіст, а й як людина.

Мирон Маркевич. Фото: скріншот

«Аньямке був непоганим футболістом і хорошою людиною»

– Мироне Богдановичу, стало відомо про смерть вашого колишнього підопічного Едварда Аньямке. Як сприйняли цю трагічну звістку?

– Чесно кажучи, перший раз про це чую... Звісно, Аньямке я добре пам'ятаю.

– Яким у вашій пам'яті назавжди залишиться Едвард?

– Аньямке був непоганим футболістом і хорошою людиною. Пам'ятаю, коли його взяли у Карпати, то ми були на зборах в Італії. Там його помітив один із клубів Серії А, стежив за ним і хотів придбати, але Димінський [колишній власник та президент львівського клубу] не відпустив, тобто не продав.

– Едвард відіграв за Карпати три сезони, провів 58 матчів і забив чотири голи. Чому, на вашу думку, в нігерійця не вийшло стати легендою «левів»?

– З ним довелося попрацювати на початку його кар'єри у Львові, а потім я з Карпат пішов... Взагалі, повторюся, він був футболістом дуже пристойного рівня. Непогано виглядав.

Едвард Аньямке. Фото: ФК Карпати (Львів)

«З ним проблем ніяких не було. Аньямке був професіонал»

– Чи виникали з Аньямке проблеми з дисципліною? Як він адаптувався до життя у Львові?

– Нічого такого. З ним проблем ніяких не було. Аньямке був професіонал. І взагалі, мені якось щастило постійно з африканцями. Ніколи з ними проблем не мав. Ні з Папою [Гуйє], ні з Самсоном.

– Годвін взагалі настільки асимілювався, що нашу мову освоїв, одружився з українкою, досі живе у Львові, справжній львів'янин нині.

– Так-так. А щодо Едварда, то нехай спочиває з миром. Вічна йому пам'ять...