«Кравець однозначно додасть конкуренції та варіативності Зорі»: Скрипник – про новачків, втрати та сезон УПЛ

Віктор Скрипник розпочав другий сезон після повернення до Зорі минулого літа. У кампанії 2026/27 луганська команда прагне зробити ще один крок уперед і повернутися до боротьби за найвищі місця в УПЛ. Після непростої перебудови та восьмого місця в минулому сезоні клуб продовжує формувати колектив, який відповідатиме амбіціям Зорі.

В ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» головний тренер Зорі Віктор Скрипник розповів про підготовку до нового сезону УПЛ, оцінив трансферну кампанію «мужиків», втрати у міжсезоння, а також поділився своїм баченням розвитку команди на майбутній чемпіонат.

«Є чорнова робота, яка нікому не подобається, але без неї нікуди»

– У яких кондиціях Зоря підходить до старту нового сезону УПЛ?

– Ми вже два тижні працюємо в Словенії. Набираємо кондиції, боремося з травмами. Є чорнова робота, яка нікому не подобається, але без неї нікуди. Хлопці ставляться до цього з розумінням. Поступово підводимо команду до старту УПЛ.

Якщо на першому зборі ми закладаємо фундамент, то на другому етапі підготовки буде стабілізація, більше уваги деталям, роботі з м’ячем. Форсувати підготовку не будемо. Рухаємося крок за кроком.

Зоря на зборах у Словенії. Фото: ФК Зоря

– Календар Зорі на старті сезону подарунком не назвеш.

– Легко не буде. Як і в минулому сезоні, намагатимемося нав’язувати конкуренцію й у новому чемпіонаті відповідати тому рівню, до якого прагнемо.

– Як справи у новачків?

– З нами працюють Рибак, Кравець і Ваня Нестеренко, який одужав після хвороби. Приїжджав на перегляд хорват (Іван Мілічевич, – прим. УФ). Потиснули руки. Будемо за ним спостерігати.

– Кравець після року простою зможе принести користь Зорі?

– Я знаю його ще по спільній роботі у Ворсклі, знаю, якими якостями він володіє. Не за красиві очі ж його свого часу запрошували до Полісся, Дніпра-1, Харкова, не один рік він виступав у Європі. Василеві є що доводити.

– Підписання Кравця – це пряма заміна Вантуху?

– Цю позицію у нас можуть закрити Жуніньйо та Пердута. Кравець однозначно додасть конкуренції та варіативності нашій грі. Він може зіграти як на флангах, так і в центрі оборони. Таких футболістів я завжди радий бачити у своїй команді.

«Вантух та Мічин зробили велику справу для клубу»

– Втрата Вантуха та Мічина стала серйозним ударом для команди?

– Це футбольне життя, у якому постійно відбувається плин кадрів. Мічин намучився з хрящем, який не давав йому грати на повну силу. Ми розуміли, як важко йому було довго не бачити родину, яка за нього переживає. Честь і хвала такому хлопцеві, який три сезони був із нами, приносив користь Зорі й на певному етапі став дуже важливим виконавцем.

Так само я із задоволенням працював би й далі з Ромою. Я його повністю розумію, коли є можливість грати вдома, на хороших умовах, бути ближче до своїх. Його якості не давали жодного приводу в ньому сумніватися. Було приємно чути теплі слова про Зорю.

Після останнього матчу він навіть пустив сльозу. Я сказав йому перед грою з Карпатами, що це найважчий матч у його житті, коли психологічно виходиш грати проти свого нового клубу. Якби він зіграв погано, вболівальники Карпат могли б запитати: «Кого ви взяли?» Але все вийшло навпаки: його дії допомогли нам перемогти у Львові, а самому Ромі зарекомендувати себе так, що жодних запитань більше не виникало.

– Як вдалося переконати Нестеренка зробити вибір на користь Зорі, маючи запрошення з Польщі?

– Найголовніше – бажання самого футболіста. Для нас було важливо почути від нього, що він хоче грати саме в Зорі.

– Знаю, що ви не любите коментувати чутки. Як тренеру вам приємно чути про інтерес до Будківського, попри його солідний вік?

– Я лише радий, що Філ і в такому віці має попит. Такий інтерес десь підігріває его футболіста. Це означає, що ти щось робиш правильно, якщо залишаєшся затребуваним. Він знає своє становище в клубі й наше ставлення до нього. Я знаю, як він працює, щоб залишатися на своєму рівні.

Пилип Будківський. Фото: ФК Зоря

– Є позиції, які потребують підсилення?

– Є певні умови, за рамки яких ми не виходимо. Незалежно від позиції, я завжди відкритий до того, щоб до Зорі прийшов хороший футболіст, якщо бачу, що він може принести користь. Ми стежимо, звертаємося, ведемо перемовини. Але про конкретику говорити ще зарано.

– Зоря розраховує на повернення Малиша та молодшого Саленка?

– Поки що ми займаємося своїми справами, а Динамо – своїми. Щось конкретніше можна буде сказати вже перед початком чемпіонату.

– Стежите за ситуацією навколо Артема Челядіна, з яким працювали у Ворсклі?

– Я добре знаю цього футболіста, але на його позиції у нас повний комплект. Є Кушніренко, Дришлюк, Попара, Башич, який може діяти вище, не кажучи вже про інших хлопців, які ситуативно можуть там зіграти. Коли граєш з одним опорним півзахисником, тобі не потрібно тримати трьох на лаві запасних. Хоча я розумію логіку цього запитання, адже частина хлопців працювала зі мною в Полтаві. Поки що так.

«Будь-яка дрібниця може збити тебе з хвилі»

– У нинішніх реаліях складно будувати команду, яка могла б повернутися туди, де ми звикли бачити Зорю?

– Я живу в тих реаліях, у яких функціонує клуб. З усіма викликами й можливостями. Тут є своя специфіка побудови команди. Ти не можеш просто взяти чи прибрати будь-кого. Є футболісти, яких ми хочемо запросити і які самі хочуть до нас, але є чинники, що впливають на ці процеси.

– Ви прихильник того, щоб команда входила в сезон повністю готовою чи набирала форму вже по ходу дистанції?

– З огляду на наш календар хочеться вже з перших матчів працювати так, щоб брати свої очки. Коли я розпочинав другу каденцію в Зорі, ще не так добре знав своїх футболістів, потрібен був певний час. Хтось із різних причин залишив команду, когось не змогли запросити.

– Зоря видала сильний відрізок наприкінці минулого сезону. Можна сказати, що вам вдалося знайти свою гру?

– Будучи і футболістом, і тренером, ти вже проходив через це – нові гравці, нові вимоги, тренувальний процес. Були футболісти, з якими доводилося на ходу шукати рішення, вибудовувати рух із м’ячем і без нього, награвати стандарти.

До мого другого приходу Зоря могла добре зіграти проти лідерів, але втрачала очки з іншими командами. На підсвідомому рівні починаєш давати собі слабину.

Футболісти Зорі. Фото: ФК Зоря

– Як із цим боротися?

– Психологія. Як би ти не тренувався, не пояснював і не показував, потрібно налаштувати всі шестерні в голові. Але якщо немає результату, за все відповідає тренер. Ти не можеш вимагати від футболістів змін, якщо сам не змінюєшся.

Через збіг обставин у тому чемпіонаті були матчі, коли ми незаплановано втрачали очки. Не думаю, що, повернувшись назад, знову пропустив би два м’ячі за 15 хвилин від Кудрівки, коли майже весь матч ми сиділи на їхніх воротах.

– Як знаходити мотивацію, коли вже ні за що не борешся?

– Ключовими стали матчі проти Динамо і Шахтаря навесні. Попри поразки, ми показували хлопцям, що за цифрами вони повністю виконали нашу установку, і це додало впевненості на решту семи матчів.

Показовою була остання гра з Карпатами, коли, здавалося б, усі вже думками були на валізах. Але хлопці вийшли й отримували задоволення від футболу. Карпати забили м’яч і заспокоїлися, а ми, навпаки, – розлютилися і змогли переламати гру на свою користь.

– Якою ми побачимо Зорю в новому сезоні?

– Я хочу бачити команду, яка дивиться на себе й залишається стійкою до різних обставин. Будь-яка дрібниця може збити футболіста з тієї хвилі, яку він упіймав. Потрібно поважати суперника, не шукати виправдань у комусь іншому, бути самокритичними, стабільнішими, грати яскравіше.

У розмовах із хлопцями ми намагаємося донести, що за своїм рівнем і виконаною роботою вони відповідають тим командам, до яких ми прагнемо. А якщо докласти ще трохи більше зусиль? Стати ще кращими? Стабільнішими? Чемпіонат – це довга дистанція. Сьогоднішня УПЛ така, що ніколи не знаєш, хто в кого може відібрати очки.