«Кривцов ще недавно їздив у збірну України з США»: Євген Чеберко – відверто про чемпіонство в МЛС із Мессі та Суаресом
2294 
Вихованець ФК Дніпро Євген Чеберко у свої 26 років, крім УПЛ, встиг пограти вже у трьох іноземних чемпіонатах. І про кожен з них Євгену є що розповісти. На даний момент Чеберко – гравець основи та серйозна бойова одиниця в команді Коламбус Крю – володаря Кубка МЛС, фактично чемпіона США з європейського футболу. Українець отримав ігрові хвилини в 21 з 25 можливих матчів Коламбусу у 2024 році. У цій розмові Євген розповість про наступне:
- Чи була змова між Дніпром-1 та Зорею, коли туди переходила низка гравців, у тому числі Лунін?
- Чому не вдалось заграти в австрійському ЛАСКу?
- Правда, що Чеберко покидав Осієк зі скандалом?
- Як йому рівень чемпіонату МЛС із Мессі?
- Хто, на думку Євгена Чеберка, фаворит Євро-2024?
На всі ці та ще багато інших запитань Євген Чеберко розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол».
«Якщо не бачите зіркових імен – це не означає, що немає сильних футболістів»
‒ Як ваші справи зараз? Розкажіть детальніше для тих вболівальників, які втратили з радарів Євгена Чеберка.
‒ Почуваюся добре, вже повністю адаптувався в Америці. Подобається команда та цікавий чемпіонат. Гарний тренер, із яким можна розвиватися (Вільфрід Нансі, – прим. «УФ»). Авжеж, переживаю за рідних та близьких мені людей які зараз в Україні.
‒ Дивлюсь на склад Коламбуса й майже не бачу зіркових імен. За рахунок чого вдалося стати переможцями МЛС – головного клубного чемпіонату Північної Америки за участі провідних клубів США та Канади?
‒ За рахунок командної гри. В нас дуже хороший тренер, який побудував сильну команду, де всі знають що повинні робити на полі. Також у нас достатньо кваліфіковані футболісти, якщо не бачите зіркових імен – це не означає, що немає сильних футболістів.
Євген Чеберко. Фото: Twitter
‒ Кого можете назвати лідерами вашої команди й чому?
‒ Тяжко виділити, тому що, повторюсь, наша сила в командних діях. Якщо називати імена, то для мене це наш капітан, центральний півзахисник Дарлінґтон Наґбе та нападник Хуан Каміло «Кучо» Ернандес.
‒ Нещодавно ваша команда дійшла поступилась у фіналі Кубка чемпіонів КОНКАКАФ мексиканській Пачуці. Чому так?
‒ Тяжко відповісти. Було багато нюансів, але якщо програли, то в цей день вони були сильніші за нас.
‒ Що ви думаєте про цей сезон УПЛ? Слідкуєте? Як вам Шахтар та Динамо цього сезону? Хто ваш фаворит наступного сезону?
‒ За чемпіонатом слідкую, але дуже важко дивитися матчі, тому що велика різниця в часі. Дуже радий, що в такий складний час, коли війна в Україні, футбол продовжує гратися і дарувати людям позитивні емоції, це найголовніше. Динамо та Шахтар, як завжди, показують гарний футбол, і вони, безумовно, є фаворитами наступного сезону. Проте я хотів би відзначити, що багато клубів підтягуються та будуть складати їм конкуренцію.
‒ СК Дніпро-1 повторює долю ФК Дніпро? Що взагалі думаєте про цей проєкт і, як вихованець дніпровської академії, чого очікуєте в майбутньому від футболу у регіоні?
‒ Впевнений, що в Дніпрі буде команда, яка буде грати у Вищій лізі. Є дуже багато талановитих футболістів та всі умови для розвитку. Мені прикро, що немає якогось плану та поняття, як розвивати клуб, щоб не було таких ситуацій з банкрутством і розпадом команди.
«Всі розуміли, що це буде останній сезон для ФК Дніпро»
‒ Ви застали занепад футбольного клубу Дніпро. Розкажіть, що відбувалось у команді в останньому сезоні в еліті українського футболу – в УПЛ 2016/17?
‒ Прийшов новий головний тренер Дмитро Михайленко, який до цього працював у другій команді. Багато основних гравців пішло й клуб дав зрозуміти, що купувати нікого не збирається, тому в основному ця команда складалася з молодих гравців, які прийшли з дубля. Всі розуміли, що це буде останній сезон для Дніпра, але сподівалися, що все ж таки клуб залишиться. Але, на жаль, сталося так, як сталося.
‒ У 2017 році декілька гравців перейшло з Дніпра в Зорю – ви та Андрій Лунін у тому числі. У вболівальницьких колах були чутки, що існували певна домовленість між клубами: тобто, ці гравці мали повернутися вже у СК Дніпро-1, коли вони вийдуть до УПЛ. Що вам про це відомо?
‒ Чесно кажучи, я не знаю про це. Ніколи такого не чув.
‒ Як виник варіант з ЛАСКом?
‒ Дуже просто. Мені сказав агент, що мною цікавиться команда з Австрії. Я розмовляв з головним тренером, який хотів мене бачити там, тим більше, завжди хотів перевірити свої сили у Європі.
‒ На той момент, влітку 2020-го, у вас був вибір? Які ще були варіанти на той час, наприклад залишитися в Україні?
‒ Стосовно інших варіантів, я не знаю: якісь розмови були, але не доходило до конкретики.
‒ Чому ви провели невелику кількість матчів за австрійську команду – лише сім за півроку? Проблема з адаптацією, недовіра тренера чи щось інше?
‒ Це був мікс усього. Мене запрошував один тренер, але після закінчення сезону його змінили. Я виявився не готовим до стилю гри команди й це був мій перший досвід зміни країни, а це важко, як морально, так і фізично.
«В Осієку є люди, які сказали багато брехні про мене»
‒ Дайте, будь ласка, оцінку періоду кар’єри в Хорватії. Що запам’яталось?
‒ Не можу сказати, що це був дуже вдалий період, але і не поганий – це сто відсотків. Знаю, що не показав усього, що я можу, були на те об’єктивні та суб’єктивні причини. Але я дуже вдячний клубу та місту за те, що, коли почалась війна, вони мене підтримали й допомогли.
‒ Ви якось сказали, що деякі люди з Осієку говорили багато брехні про вас. Можна детальніше про цю ситуацію, чи була вона пов’язана з трансфером у Коламбус і що це були за люди?
‒ Є люди, які сказали багато брехні про мене, які працюють або працювали в клубі, але я зараз не хочу згадувати це.
‒ Як виник варіант із США? Не було думки, що це один з чемпіонатів куди їдуть вже закінчувати?
‒ Варіант виник раптово. Я хотів змінити клуб, але про Америку не думав. Були деякі сумніви, але коли поговорив з гравцями, котрі грають в МЛС, вони сказали що рівень доволі хороший і чемпіонат розвивається. Далі будь-які сумніви зникли.
‒ І яким МЛС виявилася насправді – середній рівень відповідає очікуванням від чемпіонату з Мессі?
‒ Чемпіонат цікавий, конкурентний, немає команди яка може, умовно кажучи, запросити найкращих гравців до себе і буде на відстані від всіх інших. Кожна гра важка, немає прохідних матчів.
Сергій Кривцов та Ліонель Мессі. Фото: ФК Інтер Маямі
‒ Порівняйте чемпіонати Австрії, Хорватії та США. Які є переваги, недоліки та особливості кожного?
‒ Всі чемпіонати різні. Австрійський чемпіонат дуже інтенсивний, високий рівень фізичної підготовки та багато команд, які дуже високо будують лінію оборони. Це було за часів, коли я грав там, але не думаю, що дуже багато змінилося з того часу. Хорватський чемпіонат більш технічний, там індивідуально сильні гравці, грають у комбінаційний футбол. Американський чемпіонат більше відкритого плану. Багато простору для гравців атаки, гра часто буває без середини поля і багато швидкісних футболістів.
‒ Де з трьох іноземних чемпіонатів платили найбільше? І які там зарплати у порівнянні з Україною, чи є нюанси щодо оподаткування зарплат? Бо, наприклад у Франції постійні скарги футболістів на завищені податки. Як із цим в Австрії, Хорватії та особливо у США?
‒ Не знаю, які зараз зарплати в Україні. В Україні є клуби, які платять доволі великі гроші гравцям, тому на це запитання я можу відповісти так: зарплати схожі. Стосовно податків, є свої нюанси в кожній країні, де я грав. І вони відрізняються від українських. З чим я зіштовхнувся в Америці – це те, що тут потрібно кожного року заповнювати свою декларацію щодо сплати податків та заробітної плати.
«Постійні переїзди з країни в країну даються досить важко»
‒ Наскільки важко було переїжджати з країни в країну? Як це сприймала дружина?
‒ Дуже важко. Тому що завжди треба адаптуватися до нового середовища, іншої мови та людей. Для дружини це ще важче. Вона тільки знаходила друзів, починала працювати й після цього – новий переїзд, і їй потрібно все починати спочатку. Особливо складно в плані ментальності.
‒ На вашу думку, наскільки США – футбольна країна, там часто можна побачити заповнений стадіон? Поділіться власним досвідом.
‒ В Америці дуже багато видів спорту, і європейський футбол 100% не на першому місці, але з того, що мені розповідають, кожного року він приваблює все більше людей. Великі гроші вкладаються в цей вид спорту, тому впевнений, що футбол буде розвиватися тут. Стосовно заповнення стадіонів це питання індивідуальне до кожної команди й міста. Наприклад у нас завжди стадіон заповнений мінімум на 90%.
‒ Хто рушійна сила сокеру в США? Місцеві футболісті, зіркові заробітчани за 30 або іноземні футболісти та мексиканці?
‒ Якщо чесно, то не знаю. Не можу відповісти на це питання.
‒ Раніше ви казали, що не спілкуєтесь з Кривцовим. З того часу щось змінилось?
‒ Ні, нічого не змінилося. Впевнений, коли ми будемо грати проти Інтера Маямі, то обов’язково поспілкуємося.
‒ Розкажіть, що за місто Коламбус? Що там є цікавого та незвичного? Чи є якась історія, що трапилась у вас з жителями цього міста?
‒ Для Америки це не дуже велике місто, тому нічого незвичайного тут немає. Але мені подобається тут, тому що достатньо багато парків, є де погуляти та відпочити, немає трафіку, є спортивні команди у місті, не тільки футбольна. Історії в мене немає, але мені було дуже приємно, коли я тільки перейшов, наша діаспорянська організація разом з Коламбус Крю зробили для мене зустріч з українцями, вони мене привітали, поспілкувалися та побажали успіхів.
«Коли грав в Австрії, то Зоря хотіла взяти мене в оренду»
‒ На жаль, чемпіонат Європи проходить надалі без збірної України. Хто ваш фаворит турніру?
‒ Одного фаворита назвати складно, але я б виділив Німеччину, Іспанію та Францію з дуже сильними індивідуально футболістами.
‒ Чи не думаєте у майбутньому перейти в більше медійний чемпіонат, щоб привернути увагу Сергія Реброва та потрапити до національної збірної України?
‒ Зараз сфокусований на Коламбус Крю та на сьогоденні. Щасливий тут, у нас дуже хороший тренер, з яким маю розвиток. Не можу контролювати те, що від мене не залежить. Тому якщо надійде якась хороша пропозиція, тільки тоді я буду думати про це. Ще нещодавно Сергій Кривцов їздив до збірної з МЛС, тому побачимо, як буде далі.
‒ В Україні декілька разів повідомлялося, що ви можете перейти то в той, то в інший клуб. На яких етапах кар’єри до вас був предметний інтерес або перемовини?
‒ Пам’ятаю тільки, коли я перейшов до австрійського ЛАСКу та мав мало ігрової практики, Зоря хотіла взяти мене в оренду. Коли я був у Хорватії, якісь клуби хотіли мене, не знаю точно які саме, але до перемовин не доходило.
‒ Зараз дуже актуальне питання, що деякі українські клуби не бажають відпускати своїх гравців на Олімпіаду. Вашого прізвища в заявці Ротаня також нема. Вас би відпустили та самі ви бажали туди поїхати?
‒ Це питання для клубу та тренерів. І так, я, звичайно, хотів би поїхати на Олімпійські Ігри! Це завжди дуже приємно та велика гордість – представляти свою країну!
