Левицький – про Забарного в ПСЖ: «ПСЖ вижене росіянина Сафонова. Кварацхелія не розмовлятиме російською»
224 
- 01 «Мовного бар'єра у Забарного не має бути, а отже й проблем із взаєморозумінням з Луїсом Енріке»
- 02 «Французький тренер розкрив мені секрет, скільки часу треба для адаптації»
- 03 «Забарному в перші місяці й кроку не даватимуть в Парижі просто так ступити»
- 04 «ПСЖ вже придбав воротаря Шевальє. Сафонова виженуть»
Максим Левицький – один з небагатьох українських футболістів, який за час професійної кар’єри встиг пограти у французькій Лізі 1. І не за якийсь Сошо, а Сент-Етьєн – клуб з багатющою історією, який десять разів здобував звання чемпіона Франції, шість разів національний Кубок та навіть виходив свого часу (1976) до фіналу Кубка європейських чемпіонів (предтеча ЛЧ).
Детальне інтерв’ю про французький період екс-воротаря Таврії та збірної України – тут: «Я вибирав: Сен-Етьєн чи російські гранди. Призетко запитав: «Ти хворий?» Левицький – про Спартак і скандал у Франції
Але журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький подзвонив колишньому воротарю національної збірної України не для того, щоб поговорити про трансфер Забарного до ПСЖ, який офіційно було укладено напередодні. Левицький дав Іллі з висоти свого досвіду кілька життєвих порад, як стати у Франції своїм й швидко пройти культурно-спортивну акліматизацію.
«Мовного бар'єра у Забарного не має бути, а отже й проблем із взаєморозумінням з Луїсом Енріке»
– Максиме Анатолійовичу, вonjour, як вітаються у Франції. На вашу думку, наскільки швидко Ілля Забарний зможе адаптуватися у ПСЖ, стати своїм у команді Луїса Енріке?
– Питання, м’яко кажучи, не просте. Найперше, дуже важливо, як Іллю приймуть у команді з першого ж дня, з першого ж тренування. Важливо, що Забарний перейшов до ПСЖ не з українського, а з іншого європейського клубу, англійського клубу, це – важливий момент. Бо, граючи за Борнмут, Ілля вивчив англійську, а саме ця мова, впевнений, є основою для спілкування у паризькій команді, де зібрані гравці зі всіх кінців світу. Тож, мовного бар'єра у Забарного не має бути, а отже й проблем із взаєморозумінням з Луїсом Енріке та своїми новими одноклубниками.
Ілля Забарний. Фото: ПСЖ
– Порівнювати нинішній і минулий клуби Забарного – Борнмут та ПСЖ – недоцільно. «Вишні» – містечковий клуб, який ніколи нічого не вигравав і, зважаючи на літній розпродаж своїх лідерів, ще й ризикує вилетіти з АПЛ. Натомість ПСЖ – гранд французького футболу, переможець Ліги чемпіонів. Вийде в Іллі швидко психологічно перелаштуватись, стати одним з лідерів ПСЖ, яким він був у Борнмуті?
– Центральним захисникам взагалі, зважаючи на їх позицію, складно бути лідерами. От хто із оборонців був суперзірками? Франц Бекенбауер, Лотар Маттеус… З нинішнього покоління – Серхіо Рамос.
Непросто буде Забарному стати в ПСЖ лідером, але його придбали не просто так. Такі гроші, 63 мільйони євро, на вітер не викидають навіть мільярдери-власники паризького клубу.
Але, знову ж таки, дуже добре, що за плечима Забарного є довід гри в найкращій лізі світу – АПЛ. Я бачив матчі, де Ілля «вимикав» таких зірок, як Мохамед Салах (Ліверпуль) чи Ерлінг Холанд (Манчестер Сіті). Тому Забарний не стушується й перебуваючи в середовищі зірок ПСЖ, тим більше, він же буде грати в одній команді з найбільшими зірками Ліги 1.
Адаптуватися в ПСЖ в психологічному стані, думаю, Забарному буде не складно. От, до речі, читав інформацію, що він вже підписався на всіх нових одноклубників у Instagram, а вони на нього. Процес пішов 🙂
«Французький тренер розкрив мені секрет, скільки часу треба для адаптації»
– Так-так, для нинішнього покоління комунікація в Instagram, лайки і репости, то важлива річ.
– Я от що згадав, до речі. Коли я грав за Сент-Етьєн, у нас був тренер воротарів Цесареллі. То він мені казав, як тільки я приїхав до Франції: «Хлопче, видно, що у тебе велике бажання грати, прагнеш стати лідером, але тобі це заважає!». Іноді емоції можуть нашкодити, потрібно більше вмикати голову, скажімо так.
Власне, той-таки Цесареллі казав мені, що для нормальної адаптації у новій команді потрібно мінімум чотири місяці. І він мав рацію. Чотири-п’ять місяців потрібно для дійсно повної адаптації новому колективі.
Тому, якщо у Забарного у перші місяці в ПСЖ щось складатиметься не надто добре на футбольному полі, то йому не потрібно сильно на цьому зациклюватись, а потрібно спокійно грати, працювати далі, слухати Луїса Енріке, виконувати його вимоги – й усе у нього вийде. Я у Забарного вірю. Тримаю за нього кулаки.
– І ще про адаптацію, але з іншого ракурсу. Забарний останні два роки жив у маленькому Борнмуті, а зараз доведеться мешкати у мегаполісі. Париж з Мулен Ружем, ресторанами, світським життям, гламурними тусовками і так далі не проковтне його, не перемеле? Бо ж прикладів, коли було саме так, тисячі.
– Особисто із Забарним незнайомий, тому сказати, чи впорається він з цим моментом, мені складно…
Можу навести подібний приклад зі своєї кар’єри. Я з тихого і спокійного Сент-Етьєну я переїхав до Москви, де грав за Спартак. В столиці росії теж було дуже багато чого доступно, скажімо так, але мене це ніколи не приваблювало.
Пам’ятаю, мені гравці з того складу Спартака, бувало, о другій години ночі телефонували з питанням – «А ти де?». Ну як де о другій ночі? Сплю, відповідаю, а мені – «Прокидайся, приїзди на Садове кільце, чекаємо на тебе у нічному клубі». Я подякував і сказав: вибачайте, ні. Зустрінемося завтра на тренуванні 🙂
Максим Левицький. Фото: Сент-Етьєн
«Забарному в перші місяці й кроку не даватимуть в Парижі просто так ступити»
– Це ж хто був такими гульвісами у Спартаку? Відкрийте таємницю, цікаво.
– Для мене цих людей більше не існує, не хочу ні прізвищ, ні імен їх називати. Ці гравці збирали кошти на так зване СВО, війну проти України, нормальною мовою…
І знову ж про великі клуби, великі міста й спокуси. Баварію свого часу називали не інакше, як ФК Голлівуд. Там вічно були якісь скандали, що гравці по клубах розгулювали й усе таке, але ця команда вигравала і Бундеслігу, і Лігу чемпіонів.
Про розгульне життя гравців ПСЖ ніде інформацію не зустрічав. Єдиною проблемою для Забарного в перші місяці може бути те, що йому й кроку не даватимуть в Парижі просто так ступити. З ним всі хотітимуть зробити фото, отримати автограф. І такі моменти заважають інколи.
Якось я поїхав до Ліона зустрічати родину. І що ви думаєте? Мене впізнали і там. Й це при тому, що ультрас цих команд ворогують між собою!
– Не побили? ☺️
– Все було тихо-мирно, але співали фанатські всілякі пісні про Ліон. Тому полісмени підійшли й порадили мені, що мені краще піти подалі від них. У Франції дуже люблять футбол, знають гравців в обличчя, від них не сховаєшся. Це буде для Забарного відмінна перевірка його психологічної стійкості.
🔥 Читайте також: «Я вибирав: Сен-Етьєн чи російські гранди. Призетко запитав: «Ти хворий?» Левицький – про Спартак і скандал у Франції
– Коли ви грали у Франції, то ПСЖ не був настільки потужним клубом, як нині, але й тоді у парижан були зірки. Хто вам найбільше запам'ятався чи попив крові?
– Ніколя Анелька. Ми програли у Парижі 1:5, він мені два голи забив 🙂
Ви праві, що й тоді у ПСЖ зірок вистачало, але коли ПСЖ «вибухнув»? Як тільки суперзірка пішла до Реалу [Кіліан Мбаппе].
Луїс Енріке зібрав колектив, як колись казав Валерій Лобановський – не команду зірок, а команду-зірку. І це теж на руку Забарному, що є у складі класні гравці, але не мегазірки типу Мбаппе. Іллі буде простіше у такому колективі.
«ПСЖ вже придбав воротаря Шевальє. Сафонова виженуть»
– Також, як на мене, для Забарного добре, що у ПСЖ нині Хвіча Кварацхелія грає. Нехай не на рідній, але на зрозумілій для Іллі російський він зможе спокійно говорити. Знову ж таки, швидше увіллється в колектив.
– Кварацхелія не розмовлятиме російською, чомусь я так думаю. Пригадую, як тільки я прийшов у Сент-Етьєн, ми грали проти амстердамського Аяксу. І був один у них там грузин, не пам’ятаю хто....
– Шота Арвеладзе?
– Точно! Так от, після гри ми з ним російською не розмовляли, перекинулись кількома словами англійською.
– Не можу не спитати у вас наостанок про росіянина Матвія Сафонова. ПСЖ попрощається з ним чи це все був блеф, що заради Забарного росіянина вигнати готові й все таке?
– Я підписаний на чимало французьких спортивних ЗМІ у соціальних мережах. І днями у Le Parisien прочитав, що ПСЖ вже придбав воротаря Лілля Люку Шевальє. Спершу подумав: а навіщо? Є ж Доннарумма і от цей росіянин. І за мить зрозумів – ПСЖ вижене Сафонова і все це не чутки, найпевніше.
Матвій Сафонов. Фото: instagram.com/motya_39
– Життя у Парижі Забарному сподобається, як гадаєте? Висока кухня, хороше вино, менталітет – що з цього у Франції дійсно нашому брату українцеві може припасти до душі?
– Я мешкав на 500 кілометрів південніше від Парижу, а Франція – велика країна і порівняти Марсель і Тулузу чи Бордо і Страсбург неможливо.
– Важко не погодитися.
– Так от, я не жив саме у Парижі на постійній основі, але дуже часто там бував і що я можу сказати – місто дуже галасливе, футбольне. І, може, Забарному буде кайфово від того, що його впізнаватимуть всюди, а може й ні. Якщо Ілля стане у ПСЖ своїм, буде демонструвати хорошу гру, то його там на руках носитимуть.
Однак, коли й кроку не можна ступити не давши автограф, не зробивши селфі… Це може напружувати. Добре, що їжу з супермаркету можна замовити кур’єром.
Щодо менталітету, то саме французи дуже доброзичливі. Гуляв якось з родиною у лісі, не у місті навіть, зустрічають тебе люди й усі вітаються: вonjour-вonjour.
