Максим КРИВИЙ: «У Жигуліна дуже бойовий характер»

Героєм 12-го туру по праву можна вважати захисника макіївського клубу Максима Кривого, який, відзначившись дублем у заключну п’ятихвилинку, допоміг своїй команді здобути першу виїзну перемогу. Окрім того, Максим уперше у своїй професійній кар’єрі відзначився двома забитими м’ячами в одному матчі, тож автор вирішив поближче познайомитися з гравцем й привітати його з успішною грою.

— Максиме, про вашу кар’єру відомостей дуже мало. Розкажіть, де розпочали займатися футболом, як узагалі виникла любов до гри мільйонів?

— Мій футбольний шлях розпочався із семи років, відколи потрапив до дитячо-юнацької школи запорізького «Металурга». Після перебування в юніорських командах запоріжців мене перевели до «Металурга-2», а незабаром я опинився в дублюючому складі. Також мені вдалося провести кілька матчів за головну команду, однак у основі «козаків» закріпитися не вдалося. Тому я вирішив залишити Запоріжжя та спробувати сили в іншому колективі.

— Судячи з вашого профайлу на ПФЛ, наступним вашим клубом стало хмельницьке «Динамо». Як виник варіант з подільською командою?

— У Хмельницькому працювали запорізькі тренери, тож вони звернулися до мене, попросили допомогти команді. Я, у свою чергу, не відмовився, поїхав допомагати хмельничанам.

— До ФК «Карлівка» перейшли за такою ж схемою?

— Так вийшло, що коли тренувався в Запоріжжі, тодішній президент «Карлівки» Пожичевський був добре знайомий з Атаманюком (неодноразово працював головним тренером у запорізькому «Металурзі». — Р.К.). Вони між собою домовилися, відтак я опинився в «Карлівці», де й відіграв два сезони.

— Цьогоріч ви перейшли до «Макіїввугілля». Чим керувалися, коли погодилися підсилити склад макіївців, адже в клубі існують проблеми з фінансуванням? Окрім того, через конфлікт на Донбасі «синьо-чорні» вимушені тимчасово дислокуватися в Нікополі, орендуючи тамтешню базу та стадіон.

— Чесно кажучи, мені тяжко дати відповідь на це запитання. Я приїхав на оглядини до Нікополя, Спартак Володимирович (Жигулін. — Р.К.) моєю грою був задоволений, після чого я й підписав контракт із макіївцями. А чим керувався? Мабуть, сильно хотів грати, тому й погодився виступати за «синьо-чорних». Якщо відверто, мене навіть не лякала непроста ситуація в клубі, адже бажання грати переважало все інше.

— Що можете сказати про нинішню базу макіївського клубу? Чи все влаштовує команду, зокрема побут, тренувальні поля, саме місто, зрештою?

— Можу сказати, що умови хороші й поля нормальні. Щоправда, домашні матчі проводимо на синтетичному полі, однак і в Макіївці команда грала на такому ж покритті, тож якоїсь особливої різниці немає. Зрозуміло, що всі сумують за рідним містом, домівкою, прагнуть повернутися назад. Дуже тяжко нашій команді перебувати в такій ситуації.

— Із року в рік «Макіїввугілля» виступає не надто успішно, як правило, фінішуючи у хвості турнірної таблиці другого дивізіону. Загалом, яка мета стоїть перед командою?

— Головна мета для нашого колективу — перемога в кожній грі. Розумію, наскільки це банальна відповідь, однак інших цілей керівництво команди перед нами не озвучувало. Хлопці розуміють: якщо зарекомендують себе в макіївському клубі, то отримають можливість спробувати сили в сильніших командах. Напевне, це й є найбільша мотивація для кожного гравця «Макіїввугілля».

— У останніх трьох поєдинках ваш колектив здобув сім очок. На тлі того факту, що за перше коло ваша команда не здобула жодної перемоги, такий почин у другій частині першості здається надто вражаючим. За рахунок чого вдалося зіграти внічию з «Кристалом», а також переграти «Енергію» та «Шахтар-3»?

— Справді, на початку першості ми тільки зібралися, не проводили міжсезонних зборів. Майбутнє команди визначилося всього за три дні до старту першості. Звідти й такий негативний результат. А тепер усе налагодилося, гравці набрали форму, десь нам пощастило, відтак друге коло розпочали набагато краще. У перших дев’яти турах ми також грали непогано, створювали моменти, однак м’яч уперто не хотів залітати у сітку воріт суперника. Тепер же начебто питання з реалізацією покращується.

— Наскільки комфортно співпрацювати з головним тренером Жигуліним?

— У Спартака Володимировича дуже бойовий характер. Людина повністю віддана футболу, без якого, мені здається, він просто не зможе жити.

— У матчі із «Шахтарем-3» ви стали героєм, відзначившись на заключних хвилинах дублем. Як удалося за п’ять хвилин забити два м’ячі та забезпечити своїй команді перемогу?

— Навіть не знаю, так склалися обставини. Гра була рівною, з обопільною можливістю перемогти. Певне, нам у цьому матчі більше пощастило, ніж у попередніх, коли Фортуна була не на нашому боці.

— Наступного туру ваша команда поміряється силами з одним із лідерів першості — «Оболонню-Броварем». Як гадаєте, «синьо-чорні» зможуть відібрати очки в «пивоварів», які на виїзді мають не надто переконливий вигляд?

— Не знаю щодо залікових балів, але, обіцяю, бій дамо серйозний. Легко киянам тут точно не буде. Намагатимемося продовжити безпрограшну серію, й перемогти.

— У цьому контексті синтетичне покриття для макіївців піде тільки на користь?

— Гадаю, що так. Адже ми постійно тренуємося на ньому, та й усі домашні поєдинки тут проводимо. Тому наша команда у цьому компоненті матиме певну перевагу.

— У першому колі ваша команда награла всього на три пункти. Скажіть, після таких результатів, як психологічно почувалися футболісти? Можливо, мала місце певна криза?

— Справді, всім гравцям було дуже некомфортно від того, що команда не могла ніяк перемогти. На старті тричі поспіль зіграли внічию, але надалі були тільки поразки. Начебто грали з усіма на рівних, але перемогти не могли. Зараз стало набагато легше.

— Наостанок хотів би запитати, чому п’ятеро ключових гравців залишило «Макіїввугілля»? Яка причина такого демаршу?

— Це наша внутрішня кухня, відтак не хотілося би на цю тему розпатякувати. Що сталося, те сталося, нічого не поробиш.

— Утрата провідних гравців сильно позначилася на командних діях?

— Щодо командних дій, краще спитати тренера, наскільки це вплинуло. Принаймні з ними ми в першому колі жодного разу не перемогли, а тепер маємо сім очок у трьох турах.

Роман КИРІЄНКО.