«Навіть президент ФК Атлет – наш вихованець»: Мурашенко – про ДЮСШ, звідки вийшли Кучер, Андрієвський, Леднєв

П’ятий сезон поспіль на всеукраїнському дорослому рівні виступає перша клубна команда футбольного клубу Атлет, яка представляє досить відому столичну дитячо-юнацьку школу. Вихованцями ДЮСШ Атлет (колишня назва – Дружба) є, зокрема, такі гравці, як захисник Шахтаря та збірної України Олександр Кучер (нинішній головний тренер лідерів УПЛ – СК Дніпро-1), захисник Андрій Пилявський (Зоря та збірна України), півзахисники Олександр Андрієвський і Богдан Леднєв (Динамо). Загалом же на всеукраїнському рівні серед дорослих і юнаків за різні клуби грає нині добрих два десятки атлетівців.

Довідка «УФ»

Атлет (Київ) – на 4 місці східної Групи 2, йдучи в зоні плей-офф.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» головний тренер ФК Атлет (Київ) Дмитро Мурашенко розповів про те, чому не готовий називати зараз свою команду «грозою авторитетів», з якими труднощами зіткнувся в формуванні складу на поточний сезон і чого чекає від підопічних у весняній частині чемпіонату.

«Кілька наших гравців завершили кар’єру, іншими цікавляться клуби вищого рангу»

‒ Передовсім – про зимову перерву. Як і де її проведе перша клубна команда Атлету?

‒ Від цього тижня збираємося на збори, маємо намір взяти участь двома складами в Кубку Володимира Мунтяна, який традиційно проводить наша міська асоціація футболу. В березні також розглянемо можливість вийти на старт якогось із зимових турнірів. Загалом, розписали собі серйозний план підготовки, тому що молодий склад потребує фундаментальних зборів і прийнятної ігрової практики. 

‒ Наскільки зміниться Атлет у порівнянні з осінньою частиною сезону?

‒ Прагнемо зберегти той склад, який награли восени, проте немає впевненості, що вдасться це зробити. По-перше, є інтерес до гравців зі сторони професіональних клубів і тих, хто прагне здобути такий статус (навіть із лідерів Першої ліги надходили запрошення). По-друге, в аматорському клубі гравці поєднують виступи з нефутбольною роботою. Так от, відразу в кількох наших футболістів є загроза, що робочий графік завадить зіграти навесні.  

‒ І в багатьох такі проблеми?

‒ Напевно, втратили ми трьох гравців: захисник Чистяков вступив на навчання в Польщу, півзахисник Карась отримав травму, яка потребує операції, натомість вирішив зав’язати з футболом, так само завершив виступи оборонець Швець. На жаль, цим наші втрати можуть не обмежитися – у багатьох хлопців є питання щодо графіку, вони зайняті на основних роботах, а фінансів, щоб мотивувати хоча б провідних гравців, у нас немає. 

Поки хлопці молоді, вони грають за ідею, за честь клубу, за власні перспективи. Коли ж їм за 20, то виникає питання – як бути далі в побутовому плані. На сьогодні є багато професій, які забезпечують родини значно краще за футбол. 

‒ А звідки Атлет має намір черпати посилення?

‒ На жаль, у нас «випав» випускний клас 2005 р.н. ‒ фактично жодного гравця звідти немає. Тож продовжимо працювати тепер над ще молодшими хлопцями, тим більше, що багато хто з них уже залучався в першу команду, а на рівні ДЮФЛУ наші юнацькі склади виступають досить переконливо.  

‒ Вже є потенційні новачки?

‒ Звичайно. Наразі до нас прибуває Давид Мурадян, який колись був найкращим бомбардиром в академії Шахтаря. Також на перегляд попросився хлопець із одного з сусідніх клубів – передивимося його. Проте загалом Атлет як і був націлений на виховання власних випускників, так і продовжить цим займатися. Це якби ми йшли вище, боролися за підвищення в класі – тоді, можливо, була б додаткова селекція, щоб подолати різницю між дивізіонами. 

Щодо ж аматорських змагань, ми задоволені тим, як прогресують наші власні вихованці. Проблема в нас інша – як утримати їх, мотивувати, зберегти награний раніше склад. Впевнений, якби ми не втрачали щопівроку низку гравців, зараз це була б уже команда, спроможна виконувати серйозні завдання. 

«Вихованці Атлету вже тренують і навіть працюють президентами футбольних клубів»

‒ А колись були часи, що за Атлет грали легіонери. Яка їхня доля?

‒ От, до речі, вони після нас пішли на підвищення. Чідера підписав професіональний контракт у Катарі. Амобі пограв у Чехії та Молдові. Мкпасі пограв у професіональних клубах рідної Нігерії та в Польщі. Зараз, до речі, він хотів би повернутися в Атлет, але сама логістика складна, адже прямого авіа-сполучення з Україною немає. Крістофер посилив би нашу атаку й півзахист, але впевненості, що йому вдасться зіграти навесні, не маємо. 

‒ Виходить, не лише в вітчизняній Прем’єр-лізі грають вихованці чи екс-гравці вашого клубу. Ким найбільше гордитеся?

‒ Кожним вихованцем – до слова, не тільки тими, хто реалізувався в футболі, як перелічені вами Кучер, Пилявський чи Андрієвський. От, наприклад, новий президент нашого клубу Олексій Лихочас колись грав на позиції нападника за клуб Арсенал-Київщина (Біла Церква), але в віці ледь за 20 років завершив професіональні виступи. Нині він - успішний бізнесмен в ІТ-сфері. Не забув рідний клуб, нині надає нам велику допомогу й багато робить для того, щоб Атлет міг виступати на всіх рівнях і давати футбольну освіту юним футболістам. 

‒ Згаданий вами Олександр Кучер здобув звання найкращого тренера УПЛ і Першої ліги, став успішним і в Металісті, і в СК Дніпро-1. Зараз ось команду Окко (Харків) очолив атлетівський вихованець Максим Демський? Пригадуєте його? Це єдині тренери-атлетівці в нашому футболі?

‒ Перше – не єдині. Приміром, мої помічники Роман Гринчук і Дмитро Боровик – саме вихованці ДЮСШ Атлет. З дітьми займається багато фахівців, які пройшли школу Атлета. Друге – звісно, пригадую Демського. Вихованець Едуарда Філенка. Грав на позиції захисника в клубах Другої ліги Рось (Біла Церква) і СКАД-Ялпуг (Болград). Уже має в свої 30 років стаж роботи в дитячо-юнацькому футболі. Це здоровий процес. Бажаю успіху всім нашим вихованцям. 

‒ Хто із молодшого покоління нині представляє Атлет у футболі вищих досягнень?

‒ У складі ФК Минай прогресує атакувальний півзахисник Єгор Твердохліб. Із нашого клубу він переходив у Гірник-Спорт, проявив себе в Першій лізі, зараз інший півзахисник ‒ Ян Сліпченко – спробує сили в чемпіонаті Чехії. Загалом, біля 20 гравців, які пройшли ДЮСШ чи першу команду ФК Атлет, грають на професіональному рівні. 

‒ Гаразд, ось Атлет допоміг дійти до високого рівня низці гравців. А у вас у складі грають хлопці навіть 2004-2005 р.н. Є інтерес зі сторони тренерів юнацьких збірних?

‒ На жаль, ні. А хотілося б. Тим більше, що ті, хто вже проявив себе в першій команді, раніше вдало грали в юнацькій першості ДЮФЛУ, граючи проти найсильніших суперників. Ну, що ж – ми розуміємо, що базою для збірних є гранди. Проте віримо, що в один день наші вихованці будуть запрошені не після того, як кудись перейдуть, а й безпосередньо з Атлету. 

«Чи вважати «грозою авторитетів» Атлет?»

‒ Давайте поговоримо про поточний сезон. Атлет підніс чимало сенсацій, заслуживши звання «грози авторитетів». Чи обміняли б це звання на більшу стабільність із суперниками свого рівня?

‒ Тут з вами не погоджуся. Лідерам – Дружбі та Штурму – ми програли. А якщо натякаєте на перемоги над Мотором і Олімпією, то перемоги цих клубів – це вже минуле. В поточному ж сезоні вони – в серединці таблиці, отже, такі, як і ми. Навпаки, на мою думку, ми десь ще й не добрали очок, адже програли обидва матчі Локомотиву, який, як мінімум, не сильніший за Атлет. 

‒ Гаразд, якщо Атлет – не «гроза авторитетів», а ще й не добрав очок, то що стало цьому причиною?

‒ Передовсім, мінливість складу. Через недокомплектованість тренерському штабу доводилося вирішувати кадрові проблеми такою собі «творчістю». Все перше коло ми відчували великі проблеми в захисті – ставили туди півзахисників і навіть нападників. Іноді всі четверо оборонців були, по суті, представниками інших амплуа. Мали місце травми – досить серйозні, як бачите, дехто з гравців навіть завершив виступи. Третій фактор – не всі новачки виправдали сподівання, хоча й були дуже приємні відкриття.

‒ Як бути далі?

‒ Працювати. Наша філософія – давати дорогу молодим. Вважаю, це дуже правильно й саме по собі цікаво в плані тренерської роботи. Ну, а про корисність для вітчизняного футболу зайве й говорити – є буквально кілька клубів, які ось так дають перехід від дитячого в дорослий футбол. Якби їх було б більше, то й тренери на всіх рівнях мали б значно більший і якісніший вибір.

В Україні не так багато клубів спеціалізуються на підготовці власних вихованців. Всі орієнтуються саме на «готових» футболістів, щоб поставити й грати. А ми від шкільного віку й до дорослого працюємо з гравцем – знаходимо позицію, ставимо техніку та даємо тактичні знання. Словом, що підготували – те й маємо. Як для такого способу роботи, Атлет дійсно постійно розкриває досить цікавих гравців. Нам би хоча б сезонів два часу – і награний склад міг би здивувати. А так є певна проблема в тому, що кожні півроку награється, по суті, наполовину оновлений склад. Іноді й більше. 

‒ А де набувають ігрову практику ваші вихованці?

‒ Конкретно ці хлопці, які грають у чемпіонаті України серед аматорів, змагаються на кількох напрямках. У першості Києва Атлет грає двома складами – серед дорослих і молодіжних (U-21) команд. Наразі наші гравці беруть участь у Зимовому кубку ДЮФЛУ U-19. Тож ігровою практикою ми цілком задоволені, як для нашої кількості кадрів, її навіть уже забагато.  

‒ Які враження від сезону 2022/23 в аматорському футболі?

‒ Якщо врахувати часи, в які ми живемо, то рівень навіть на здивування хороший. Звичайно, ми розуміємо ту місію, яку виконує чемпіонат України серед аматорів – рік за роком звідси найкращі, найзаможніші клуби забирає Друга ліга. І самі бачите, які місця посідають вони там – як та ж Нива (Бузова), яка зараз беззаперечний лідер, а минулого року ми навіть з ними боролися й конкурували в ААФУ. 

Але при цьому, втративши грандів, аматорський чемпіонат України вирівнявся. Якщо раніше було по 2-3 команди, виїжджаючи до яких, ми могли бути впевненими, що виграємо, то зараз таких нема. Зірка (Кропивницький) ‒ на останньому місці, а в неї в складі Чичиков, Загальський, Травкін, Лобода. Спробуй – з ними поборися. А в усіх інших командах склади ще кращі, ще досвідченіші. Словом, сезон непростий, і для нашого молодого складу це цікаво та добре.

Атлет (Київ)

• Рік заснування: 2006 (доросла команда; ДЮСШ бере свій початок із 1970 року як Дружба)

• Кольори клубу: жовто-чорні

• Стадіон: ДЮСШ «Атлет» (вміщує 300 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб 

Президент: Лихочас Олексій Андрійович

Головний тренер: Мурашенко Дмитро Костянтинович

Тренери: Гринчук Роман Миколайович, Боровик Дмитро Олегович

Спортивний директор: Кушнірук Олександр Андрійович

• Досягнення: 

Срібний призер чемпіонату Києва (вища ліга) 2008, 2018, 2019 та 2021 років, бронзовий призер 2011, 2014 та 2022 років.

Срібний призер молодіжної першості Києва U-21 2021 року, бронзовий – 2022 року.

Переможець першості Києва (перша ліга) 2007 року, срібний призер 2006 та 2013 років.

Володар Кубку В.Ф.Мунтяна 2008, 2010, 2011 та 2021 років.

• • ФК Атлет на всеукраїнському рівні:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2019/20	7 (із 12)	22	8	3	11	32:45 (-13)	27
2020/21	5 (із 11)	20	7	7	6	33:34 (-1)	28
2021/22	5 (із 10)	9	5	0	4	20:13 (+7)	15
2022/23	4 (із 8)	8	4	0	4	15:15 (-0-)	12
Всього		59	24	10	25	100:107 (-7)	82
Кубок ААФУ
Рік	Раунд	І	В	Н	П	М’ячі	О
2018/19	1/32	2	0	1	1	3:4 (-1)	1
2021/22	1/8	4	2	0	2	7:6 (+1)	6
Всього		6	2	1	3	10:10 (0)	7

• Група 2 чемпіонату України серед аматорів 2022/23: