«Нехай Динамо бореться за чемпіонство, а ми виграємо Кубок»: розмова з найвідомішим гравцем Оболоні

Переглядів 11632
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
3 голоси
«Нехай Динамо бореться за чемпіонство, а ми виграємо Кубок»: розмова з найвідомішим гравцем Оболоні
Сергій Суханов. Фото: Оболонь
Півзахисник Оболоні Сергій Суханов ексклюзивно для «УФ» розповів про перемогу в Кубку України проти Динамо та підготовку до гри з Минаєм.

Команда-новачок УПЛ Оболонь після перемоги над Динамо в 1/8 фіналу Кубка України вирушила на Закарпаття на лобовий поєдинок проти останньої команди чемпіонату ‒ Минаю.

Автор переможного голу у ворота Динамо Сергій Суханов в останні дні став відомим всій Україні, а його футбольна історія викликає справжнє захоплення.

Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з гравцем Оболоні Сергієм Сухановим, який розповів про:

  • підготовку до гри з Минаєм;
  • кубковий подвиг Оболоні
  • чому не вдалося заграти у Чорноморці

«Може, Динамо нас справді недооцінило»

‒ Після історичного виходу Оболоні в Кубку України вам було не до святкувань, адже попереду непростий виїзд на Закарпаття. Яка атмосфера зараз в таборі «пивоварів»?

‒ Тренери сказали, що святкувати немає часу. Після гри трошки попідколювали один одного, але тримаємо в голові поєдинок з Минаєм.

‒ Минай після стартових турів застряг на дні таблиці. З яким настроєм вирушили на Закарпаття?

‒ Ця гра точно не буде прохідною. З ними буде так само важко, як з Динамо і Шахтарем. Нас налаштовують, щоб ми не зловили зірку. Всі максимально відповідально ставляться до гри з Минаєм.

Сергій Суханов. Фото: Оболонь

‒ Оболонь свою першу перемогу в УПЛ над Дніпром-1 (2:1) здобула саме на Закарпатті. Можливо й цього разу гори вам допоможуть?

‒ Ми якось і не замислювались над цим. Ми бачимо, що Минай пожертвував Кубком і в пріоритет поставив гру з нами. Легкої прогулянки точно не буде.

‒ Премію за Кубок України не обіцяли?

‒ Коли президент зайшов в роздягальню, мене там не було, оскільки давав інтерв'ю вашим колегам. Я з ним тільки побачився, коли він виходив з роздягальні. Хлопці президента не «душили», але Валерій Володимирович віджартувався, що пивом так точно віддячать.

‒ Оболонь встигла вже двічі зіграти з Динамо на старті сезону. Наскільки ці ігри відрізнялися одна від одної?

‒ У чемпіонаті та Кубку різниці не помітив. Кожен з хлопців виходив на гру з бажанням перемогти. Може десь мандраж був присутнім в грі чемпіонату, бо ми тільки вийшли в УПЛ.

Я вважаю, що ми першу гру програли незаслужено, але втрутилися інші фактори. На Кубок вийшли заведені, налаштувалися. Може вони недооцінили нас після того матчу? Вийдуть на одній нозі обіграють, а ми вийшли битися на кожному клаптику поля. Тренери нас також добре підготували. Виконуємо ті настанови, які від нас вимагають.

‒ В перерві не було паніки?

‒ Ми навпаки намагалися перевести все в жарт, що нехай Динамо бореться за чемпіонство, а ми виграємо Кубок і через нього потрапимо в Європу:)

‒ Давайте пригадаємо в подробицях ваш гол у ворота Динамо.

‒ Там добре зіграв Косовський, який пішов в пресинг. Відібрав м'яч у Бражка, а потім Краснопір віддав його мені.

‒ Ви відпрацьовуєте дальні удари?

‒ Я на кожному тренуванні б'ю. Щодня на тренуваннях багато пробиваю. Тренерський штаб бачить, що мені заходить і десь підколювали: коли ти вже в грі заб'єш?

Цей гол для мене дуже особливий і запам'ятається на все життя. Я деякий час провів в структурі Динамо. Не кожен день ти з ними граєш. Завжди цікаво випробувати себе на їхньому рівні. Я на «Оболонь-Арені» ще не забивав до того.

Ми написали нову сторінку в історії клубу. З нетерпінням чекаємо, хто нам потрапить у чвертьфіналі.

‒ Після перемоги над Динамо команда стала відчувати себе більш впевненою?

‒ Це точно нам додасть впевненості. Більшість гравців Оболоні, так само як і я, по-іншому переживали перші матчі УПЛ, а зараз вже більш міцно стоїмо на ногах.

‒ Новий контракт не пропонували? Попередня угода у вас спливає взимку.

‒ Ніхто поки не говорив нічого. На все свій час, як то кажуть. Якщо я буду потрібен ‒ сядемо і обговоримо. Хочу закріпитися з Оболонню в УПЛ і відіграти не один сезон.

«Слободян-молодший ‒ справжній капітан»

‒ Ви вже згадали про те, що свого часу пребували в структурі Динамо, але далі у вас не пішло. Хочеться провести аналогію з вашим земляком Денисом Антюхом, який розкрився у Колосі та сподобався Луческу, але далі контрольних ігор в нього не склалося...

‒ Денис ‒ гарний футболіст. Можливо Луческу хотів, що він більше забивав... Не знаю. В такому клубі потрібно забивати кожного матчу, як це робить Ванат. Цього, може, Антюху і забракло.

Спілкуючись з ним, очікування були одні, а коли стало зрозуміло, що він глибоко засів в запас, Денис вирішив на повноцінний контракт піти в Зорю.

‒ Зможе Денис перезапустити кар'єру в Зорі на прикладі того ж Русина?

‒ Я вважаю, що він на своєму місці. Віддає, забиває, грає постійно, що головне для футболіста. Довіра з боку тренера також важлива. Те, що в них старті не дуже вдалий могло вдарити по психології. Є купа часу, щоб виправити ситуацію.

Назарій Русин. Фото: Зоря

‒ В кубковій грі з Динамо не зміг зіграти капітан Оболоні Олег Слободян. Наскільки його втрата є відчутною для вас?

‒ Роль Олега на полі і за його межами дуже велика. До нього завжди можна звернутися, коли потрібно щось підказати. Він справжній капітан і гарна людина.

‒ З боку хейтерів можна було почути, що не було Слободяна ‒ і Оболонь виграла, але при цьому не кажуть, що ви провели велику ротацію...

‒ Те, що наговорюють, що він в команді через батька, не відповідає дійсності. Тренера ж ти не обдуриш. Він собі не ворог, щоб ставити футболіста, який не тягне. Президент з тренера спитає за результат.

Тренувальний процес все показує. В нас дуже дружній колектив. Ті хлопці, які мало часу отримують, в будь-яку хвилину готові вийти та допомогти команді.

«В Чорноморці Григорчук ставив мене захисником, а в Оболоні граю на вістрі»

‒ В попередньому сезоні ви були в Чорноморці, але не змогли там закріпитися. Футбол Григорчука виявився для вас надто складним?

‒ Там мене ставили захисником. Я на тренуваннях намагався виконувати те, що від мене вимагали. Тренеру в голову ти не залізеш. Я вдячний йому, що за ті півроку дебютував в УПЛ на 12 хвилин.

‒ Зараз Чорноморець дуже сильно виглядає.

‒ Він шукав футболістів під свій футбол. Роман Йосипович ‒ хороший тактик. Я так думаю, що коли я приходив, у команди не було повного розуміння його вимог. Щоб він побачив твої сильні якості. Команда дуже сильно спрогресувала.

‒ Хто виступив ініціатором вашого повернення в Оболонь?

‒ Я був єдиним футболістом Оболоні, який повернувся в Україну після початку повномасштабного вторгнення. Чекав до останнього, як розвиватиметься ситуація з поверненням футболу. В повітрі панувала невизначеність, бо хотіли спочатку, щоб грали тільки УПЛ.

‒ Що було потім?

Я був на постійному контакті з президентом і генеральним директором. Потім надійшло запрошення від Чорноморця. Якби мені сказали, що Оболонь буде грати я б і не думав кудись йти.

Коли з'явилася можливість повернутися в Оболонь я відкинув в сторону пропозицію інших клубів. Ніякі інші варіанти мене не цікавили. Я дуже прикипів до цієї команди.

‒ Як ви оцінюєте старт Оболоні в УПЛ? Команда вже адаптувалися до цього рівня?

‒ Ми здобули певний досвід. Потрібно було звикати, що ті помилки, які пробачалися в Першій лізі тут за це каратимуть одразу. За ці 8 Ігор ми стали сильнішими. Від матчу до матчу ти прогресуєш і бачиш, що ти можеш показувати свої найкращій якості.

Я не можу сказати, що в Першій лізі було легше. Клас футболістів відрізняється, виконавська майстерність, швидкість прийняття рішень.