«Нинішнє місце у таблиці – відправна точка. Навіть добре, що так сталося»: Дірявка очолив аутсайдера Першої ліги
2583 
Футбольний клуб Гірник-Спорт розпочав підготовку до другої частини сезону із новим головним тренером, яким став Сергій Дірявка, який вже багато років не очолював команди, але працював у тренерському штабі Ворскли, ФК Дніпро, СК Дніпро-1, ВПК-Агро та Перемоги. У Горішніх Плавнях у Сергія Дірявки непросте завдання, адже із новою командою він почне шлях із останнього місця турнірної таблиці групи на вибування у Першій лізі.
«У Горішніх Плавнях чудові умови для молодих футболістів. Головне для них – розвиватися»
- Сергію Георгійовичу, який фактор зіграв вирішальну роль на ваше рішення стати головним тренером футбольного клубу Гірник-Спорт?
- По-перше – це дуже велике бажання повернутися у тренерську професію. В мене деякий час була перерва, вона була дуже корисна для мене, я багато проаналізував, прочитав і переоцінив свої погляди на футбол. Для мене це було дуже важливим. Тепер в мене є велике бажання реалізувати ці оновлені погляди, аби зрозуміти куди я рухаюся у моїй тренерській кар’єрі. Розумієте, футбол це наркотик, який у крові і він тече у венах. Я розумію, що для мене це шанс реалізувати свої ідеї.
- Якими були перемовини із керівництвом клубу?
- До мене керівництво ФК Гірник-Спорт проводило перемовини із великою кількістю тренерів. Усі вони спілкувалися з керівником клубу – спортивним директором ФК Гірник-Спорт Олексієм Шалаєвим. З одним із кандидатів на 95 відсотків вже був підписаний контракт, але так сталося, що той тренер не зміг приїхати, в нього з’явилися інші плани і запрошення надійшло до мене.
Я приїхав і ми поспілкувалися із Олексієм Шалаєвим, який почув і зрозумів мої ідеї, мої погляди на футбол, мою філософію гри і він запропонував мені посаду головного тренера Гірника-Спорт. Знав, що тут гарні умови для розвитку молодих гравців. Головне для них – це розвиватися. Моя філософія, моя тренерська ідея вкладається у фразу: «Небо – це не стеля». На своєму представленні я це сказав усім футболістам. Це дуже важливо для їх розуміння, що немає меж у футбольному розвитку. Якщо вони в це повірять, то можливо для них це буде новим поштовхом для футбольної кар’єри.
Зараз ми маємо гравців, які вже є у команди, ще будуть приїжджати потенційні новачки. Знаю, що буде багато праці, але я готовий до цього. Тут працював дуже кваліфікований тренерський штаб, який провів класну неймовірну роботу під керівництвом Ігоря Жабченка. Я вже давно знаю його особисто і знаю, що це була команда із своїм почерком. В мене трошки інші погляди на футбол, але це мабуть і добре. Я задоволений пропозицією очолити Гірник-Спорт. Найголовніше, щоб цю команду впізнавали, щоб вона мала своє обличчя.
«Хочу, щоб Гірник-Спорт мав своє ігрове обличчя і щоб гру команду впізнавали»
- Але зараз Гірник-Спорт у непростій турнірній ситуації – він замикає вісімку команд у групі на вибування у Першій лізі. Чи враховували ви цей факт перед тим, як поїхати працювати у Горішні Плавні?
- Нинішнє місце команди у таблиці – це відправна точка. Мені навіть здається, що це дуже добре, що так сталося саме під час мого приходу до клубу. Це місце не по грі команди. У Гірника-Спорт було дуже багато матчем, де команда демонструвала якісну гру, але там просто не пощастило. Останній рядок таблиці Гірника-Спорт мене не налякає, я готовий до цього виклику і я точно знаю, що залишилося вісім турів, в яких розігрується 24 очки. Ми будемо битися за кожне очко. Я маю надію, що це нам вдасться.
- Для команди це будуть вісім фіналів?
- Можливо й так. Це кліше, яке дуже полюбляють журналісти. Для нашої команди кожне тренування – це фінал. Гравці повинні розуміти, що гра – це дзеркало тренувань. Як тренуєшся, так і граєш. Неможливо проводити тренування у невисокому темпі, а потім виходити на гру і перебувати на піку форми. Гра – це підсумок тренувань на тижні. Хочу, щоб Гірник-Спорт мав своє ігрове обличчя і щоб гру команду впізнавали.
- Коли вас представили команді, у роздягальні було трохи більше десятка гравців, серед яких для вас є й знайомі обличчя, приміром, Владислав Шинкаренко. Попереду велика селекційна робота. Як буде тривати цей процес?
- Я знаю більшість футболістів, які залишилися у команді з минулого року. Я передивлявся ігри Гірника-Спорт. Влада Шинкаренка знаю по СК Дніпро-1, знаю його ігрові якості, але це нічого не значить. Ми починаємо з нуля і кожне тренування – це новий виклик для потенційних гравців команди та для мене.
Десять гравців залишилося: я навіть пожартував, що ми би не заявилися навіть на чемпіонат з футзалу. Але я знаю точно, що ми будемо проводити індивідуальні бесіди. Якщо ті гравці, що були до мене в команді, але вони по якійсь причині поїхали і не має бажання, ми будемо спілкуватися і спробуємо знайти якісь спільні погляди на подальшу кар’єру того, чи іншого гравця. В мене були дуже класні наставники – це Микола Павлов та Іван Балан, які навчили мене одному – вони дуже добре працювали з молоддю. Довіра – найголовніше, а як ми будемо спілкуватися у тренувальному процесі, то вже нюанси футбольної кухні і все закладається там. Повинна бути взаємна довіра. І футболісти теж повинні це довести. Зробити це можливо тільки на тренуваннях.
«У своїй роботі я орієнтуюся на аргентинського фахівця Марсело Б’єлсу»
- У вашій тренерській біографія багато клубів, де ви працювали асистентом, але ось у якості головного тренера ви були у Сталі (Кам’янське) та аматорському клубі ФК Петрівка. Чи буде у вас достатньо досвіду, аби піти у самостійне плавання? Чи нема мандражу з цього приводу?
- У Сталі я працював ще молодим. То був для мене серйозний виклик, але той досвід, хоч і не такий великий, який я маю у якості роботи головного тренера, він мене допоможе обов’язково. Головне, щоб тренер й сам розвивався. Причому це не тільки ті миттєвості, коли ти знаходишся тренуванні, ти повинен кожен день розвиватися, йти вперед. І коли в тебе буде можливість виявити себе ти повинен бути готовим, як й до речі гравці на футбольному полі.
- Чи сподівалися ви, що у підсумку керівництво ФК Гірник-Спорт обере вашу кандидатуру на посаду головного тренера? Чи це був приємний сюрприз?
- В мене завжди була надія, що я ще попрацюю тренером. Під час паузи у роботі я для себе вирішив, що буду готовий, якщо поступить якась пропозиція.
Ще раз наголошу, що у Горішніх Плавнях створені дуже гарні умови для розвитку футбольних талантів, база класна, є стадіон. Коли приїхав, я вийшов і пішов на стадіон, пройшов повз поля, зарядився цією енергетикою, яку тренеру дає футбольне поле, навіть коли там немає гри. Мені цього не вистачало.
Зараз я вийшов подивився і в мене виникло натхнення для подальшої роботи. Але я розумію, що попереду в нас велика й непроста робота. Казати – це одне, а підтверджувати ми повинні будемо тільки у чемпіонаті.
- Розкажіть докладніше про свою тренерську філософію…
- Моя тренерська філософія – це перемагати. Вони в мене постійна, але мені дуже подобається швидкий, прямолінійний футбол, який націлений на атаку і якомога швидше доставити м’яч до зони, з якої можна забити гол. У своїй роботі я орієнтуюся на аргентинського фахівця Марсело Б’єлсу. Якщо вам щось говорить це прізвище, то ви зрозумієте, що він фанат тренувального процесу. Я також відштовхуюся у роботі саме з того, що тренувальний процес – це основа.
Я не люблю програвати і хочу, щоб моя команда ніколи не здавалася і щоб вона грала завжди на перемогу. Якби гра не складалася, все одно ми повинні зайти до роздягальні та дивлячись друг другу в очі сказати, що ми все зробили для перемоги. Футбол складається із помилок і поразок, але дуже важливо, як саме програла команда. Якщо ти віддався повністю на сто відсотків, то у наступній грі ти обов’язково будеш переможцем.
«Я сам напросився прокоментувати матч, аби побачити як це все виглядає з іншого боку»
- Навіть під час перерви у тренерській роботі ви залишалися медійною особистістю – виступали у ролі експерту та спробували себе у ролі коментатора. Чому вирішили бути медійним?
- Я хотів спробувати себе у футболі і іншій якості. Це був досвід. Мені було дуже цікаво. Мені дуже допомогли ваші колеги-журналісти, особливо журналіст із Дніпра Дмитро Москаленко, якому я передаю вітання. Ми навіть вели передачу на місцевому телебаченні у Дніпрі і мені дуже цікаво було розбирати матчі та обговорювати тактику команд. Оцінювати дії тренера, який був план на гру, що вийшло, що не вдалося. Як приклад – Англія. Там яскраві експерти, які постійно аналізують, і мені дуже було це корисно. І для себе я дуже багато почерпнув для подальшої тренерської роботи коли опинився, так би мовити на іншому боці – у ролі експерта.
Я дуже поважаю працю журналістів, намагаюся бути відкритою людиною і для мене це дуже важливо. Тренер не може тільки вигравати, будуть й поразки, але це не значить, що тренер не повинен спілкуватися із пресою.
- Вже 5 лютого ‒ перша перевірка у турнірі Кубок Віктора Пожечевського. Які плани щодо контрольних ігор, яким буде тренувальний процес? Чи буде тут щось незвичне?
- Буде традиційна підготовка із дворазовими тренуваннями на день. Все буде проходити на футбольному полі через роботу із м’ячем. Це буде дуже важливий етап формування команди. Я бачу, що головне для мене – якомога швидше зрозуміти, хто піде разом зі мною до перемог і виконає завдання, яке поставило керівництво Гірника-Спорт.
Ще раз хочу наголосити, що я був вражений від спілкування із спортивним директором ФК Гірник-Спорт Олексієм Шалаєвим – це керівник, який бачить на три ходи вперед і в нього дуже амбітні плани щодо організації команди, він має бажання вивести її на інший рівень. Я завжди, коли є приклади закордоном, дуже багато прикладів, коли команди молоді, але керівники амбітні, то нічого неможливого у футболі немає.
Я завжди задавав собі питання, а чому ми не можемо за умов сплаву керівництва, тренерського штабу та гравців досягти якогось успіху? Успіхом я вважаю команду, яка має свій ігровий почерк, своє обличчя. Щоб вболівальники могли подивитися і одразу сказати, що це грає Гірник-Спорт. Це дуже важливо і це головна мета, а коли вболівальники будуть впізнавати свою команду, то, повірте мені, перемоги також будуть. І я хочу привітати місцевих вболівальників Гірника-Спорт. Я знаю, що вони дуже класні й дуже круті.
- Чи можна сказати, що ви приглядалися до Гірника-Спорт, коли коментували гру нинішньої вашої команди із Скоруком?
- Це цікава історія. Я сам напросився на коментар, аби побачити як це все виглядає з іншого боку. І так склалося, що Скорук грав із Гірником-Спорт і тут історія отримала новий розвиток. Мене запросили до команди, гру якої я коментував. Це було дуже цікаво, але я голодний саме до тренерства.
Дмитро Булига
