«Пацани в шоці! Не раді, що залишилися в УПЛ»: екс-гравці Вереса Нємчанінов та Сергійчук – про Юрія Вірта і його відставку
61457 
Ця історія завершувалася красиво – Вірт випустив Поворознюка на заміну, блогер навіть взяв участь в одній із результативних атак. Вони обидва попрощалися з клубом на найбільш мажорній ноті: у першому матчі плей-офф запорізький клуб похитнув шанси рівненців втриматися в еліті, проте за кілька днів Верес у матчі-відповіді плей-офф за право грати наступного сезону в УПЛ розтрощив Металург (6:1).
Здавалося, ми почуємо оплески на адресу тих, хто пішов, натомість, вітчизняна футбольна спільнота побачила чи не найсмачнішу сварку сезону, в якій були задіяні навіть дружини футболіста та тренера. Звісно, поки що, на емоціях, самі фігуранти Facebook-скандалу тримають мовчанку. Проте ми спробували дізнатися побільше про спадщину Вірта в Вересі та роль Поворознюка в популяризації як самого клубу, так і його залаштунки.
Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з колишніми футболістами Вереса, які відігравали ключову роль у команді, яка керівництвом Вірта пробивала собі шлях нагору. Дмитро Нємчанінов та Михайло Сергійчук виклали власну точку зору на процеси, які відбуваються у клубі.
«Коли тренер дізнається з інтернету, що його звільняють – це ненормально»
- Як сприйняли звістку про розставання Вірта з Вересом? Хто в цій ситуації неправий?
Нємчанінов: Це було очікувано, тому що я знаю Юрія Миколайовича. Він – дуже принциповий, після всіх цих розмов інакше не могло бути. Якщо Верес позиціонує себе, як народний клуб, де вболівальники мають слово, щось мало змінитись. Футболісти дали чіткий сигнал, що вони за тренера, вийшли з футболками на його підтримку, я думав, що керівництво може одуматись. Двояке розуміння ситуації в мене.
Сергійчук: Привітав хлопців з тим, що залишили команду в УПЛ. Я думав, що таке можливо. Вірт зробив ту команду, дав результат. Так сталося, що тієї команди, за великим рахунком, уже немає. Лишилися Когут, Шестаков, Кучеров, Пасіч. Крім них, це вже зовсім інша команда.
- Ви спілкувалися з колишніми одноклубниками? В якому стані команда після останніх новин?
Нємчанінов: Незалежно від того, хто зараз тренер і в якій команді працює, не можна за спиною вести перемовини з іншим тренером. Якщо вже йде кулуарна розмова, про це не повинні всі знати. Таке має місце в футболі. Коли тренер за кілька турів до кінця чемпіонату отримує такі сигнали, футболісти теж інтернет читають – це ненормально.
Я спілкувався з пацанами – вони в шоці! Після матчу зайшли в роздягальню, відчуття таке, що не вони залишилися в УПЛ. Суцільний розпач від того, що пішов Вірт. Всі пригнічені. Немає тієї радості від результату. Найголовніше, що пацани топили за тренера, були за нього до останнього. Значить, щось не так в клубі. Я зараз гравець іншого клубу. Це лише моя думка зі сторони, що відбувається.
Сергійчук: Я вже колись говорив, що в Вересі самі розвалили команду. Коли були досвідчені гравці, вони і в УПЛ давали результат. Люди, які давали результат, виявляється, для президента не товар. Коли треба на розвиток, результату вже немає. Це ж вони банкет замовляють. Ми бачимо, як Солдат, Полюлях, Шестаков не котирувались у Вересі, а зараз підіймають ЛНЗ в УПЛ. Ті умови, які їм пропонував Верес, їх не влаштовували, тому що люди за свою роботу хочуть отримувати хороші гроші. Люди шукають щось краще.
«Я Світлану Вірт дуже поважаю. Вона дуже класно готує, навіть кілька разів замовляв в неї пиріжки»
- Дмитро Поворознюк закриває проект «Футболіст», який розтягнувся на чотири сезони. Його амбіції були значно більшими, ніж просто знімати серіаліті про футбольну команду?
Нємчанінов: Серіал «Футболіст» відіграв дуже важливу роль в популяризації Вереса. Коли ми були в Першій лізі, це було цікаво всім. Коли я поїхав відпочивати на Закарпаття, люди мене впізнавали не через мою персону, а дізналися про мене з серіалу Поворознюка. Для клубу Діма зробив дуже багато в першій рік. Я можу говорити лише за той час, коли я був в команді.
Сергійчук: В нього вийшла гарна історія. Це був головний трансфер для Вереса. Якби не Поворознюк, то за Верес не почали б уболівати по всій Україні і не знали б нашої футбольної кухні. В серіалі не завжди має все йти красиво. Головне, що вийшов хеппі-енд. Чим би він далі не займався, він дуже кмітливий хлопець.
- Дружина Вірта ледь не першою повідомила, що в новому сезоні у Вереса буде новий тренер, а після матчу з Металургом дозволила собі сказати все, що вона думає про ситуацію, в якій опинився Верес.
Нємчанінов: Я Світлану Петрівну [Вірт] дуже поважаю. Вона дуже класно готує, навіть кілька разів замовляв в неї пиріжки. Ми з нею добре товаришували.
Повертаючись до команди: На мою думку, якщо ти вже виходиш в публічний простір, треба це чимось підкріплювати, а не робити це штучно. Пацани були на підйомі після першого кола до останнього місяця. Все класно. На цьому ми хайпуємо. Коли команда почала сипатися, треба на секундочку замислитися та вгамувати таланти. Я знаю межу, де можна веселитися, а де потрібно працювати. Це найголовніше.
Сергійчук: Не знаю, про що ви кажете. Я знаю пані Світлану. Вона переживає за чоловіка, за команду. Кожен сам для себе робить висновки. З моєї сторони неетично це обговорювати.
«Коли Верес виграв три гри та отримав преміальні, я таких грошей в Минаї не бачив»
- Грати за маленьку зарплату, але хороші преміальні, було помилковим рішенням керівництва Вереса?
Нємчанінов: Коли пацани виграли три гри та отримали преміальні, я таких грошей в Минаї не бачив. Повинен бути баланс, шукати золоту середину. Якби я зараз отримував 50 тис. доларів зарплати, а 5 премії – мені було б пофіг. А якщо зарплата 10 тис та ще 10 премії - могло вийти інакше. Потрібно розуміти, на кому будувати результат. Ти можеш дати три мільйони за перемогу, але команда навіть за 15 мільйонів цього не зробить. В Минаї умови фінансові такі, як у Вересі, але премії в чотири рази менші.
Сергійчук: Я вважаю так. Людина в 30 років має забезпечувати родину, має почувати себе впевнено, щоб місяць прожити. Ти тиждень працюєш виграв - маєш бонус, а є місяць, коли ти кожен день вкалуєш. Я теж був молодим та проходив через це. Ти виграєш, премію отримаєш - все класно, але є отой місяць, який ти шарашиш кожен день.
У нас була команда, яка тим самим складом перейшла з Першої ліги в УПЛ. Кожен з тих футболістів заслуговував на те, щоб їм зробили умови, які вони хотіли. Дивлячись на те, як розвалювали команду, воно до того йшло. Коли підіймалося питання про премії за нічиї, а цього одного очка якраз не вистачило, щоб не залазити в перехідні матчі.
