Павло Ребенок – про знайомство з Маркоскі та ювілей у Гірнику-Спорт: «З Йованом ми сто років знаємо один одного»
761 
Автор: Дмитро Булига
Легенда Ворскли, один із її талісманів в останні роки – Павло Ребенок, який має на своєму рахунку більше трьохсот матчів на вищому рівні, у літнє міжсезоння розпочав новий етап кар’єри та увійшов до тренерського штабу друголігового Гірника-Спорт, де став асистентом свого багаторічного партнера по Ворсклі – головного тренера команди з Горішніх Плавнів Йована Маркоскі.
23 липня Ребенок відзначає свій ювілей – йому виповнюється сорок років. Після привітань із днем народження ми дізналися у Павла Вікторовича про його нові виклики, завдання від керівництва Гірника-Спорт та особливості створення нової молодої команди у Горішніх Плавнях.
Свій сорокарічний ювілей Павло Ребенок запам’ятає надовго, адже у цей день він вперше гратиме проти свого рідного клубу. Нинішня команда Ребенка – Гірник-Спорт – проводить 23 липня спаринг із полтавською Ворсклою.
«Зазвичай день народження я святкував або у день гри, або перед нею»
– Мені не звикати відзначати свій день народження не вдома: зазвичай я його святкував або у день гри, або перед нею – під час заїздів на базу, – розповідає Павло Ребенок. – А ось у день свого сорокаріччя, я вперше гратиму проти рідної Ворскли.
– Розкажіть, як розпочиналася підготовка Гірника-Спорт, які були думки? Перші два матчі команда зіграла проти молодіжних команд (U-19) СК Полтава (1:2) та Кривбасу (1:1). Чи важко було розпочинати у літнє міжсезоння спаринги, коли ще було невідомо з якими футболістами стартуватиме у чемпіонаті?
– Ці два стартові поєдинки були різні. У першому поєдинку участь брали тільки молоді гравці, у другому поєдинку на перегляд приїхали інші футболісти, грали на кращому полі – на основному газоні стадіону спорткомплексу Юність. Також ми й надалі проводили контрольні ігри на головному стадіоні, тож наші гравці звикли то обстановки домашньої арени у Горішніх Плавнях і я сподіваюсь, що вони додаватимуть у грі з кожним матчем.
Павло Ребенок. Фото: Ворскла
– Який середній вік гравців, що приїжджали на перегляд?
– Десь 19-20 років. Це гравці 2005-2006 років народження.
– Якщо у першому матчі із СК Полтава (U-19) була поразка, то що сподобалося у грі з Кривбасом (U-19), з яким вже вдалося уникнути поразки?
– Сподобалася атмосфера гри, а також дуже радий, що програючи у рахунку команда зуміла дотиснути суперника та відігралася. Було багато моментів та хороша динаміка гри.
– В яких умовах тренувалася команда? Чи усі витримали спеку під час тренувань?
– Спеку всі витримали та тренувалися два рази на день. Велика повага усім гравцям, що були на перегляді, як і тим, хто потрапив до команди, так і тим, хто був з нами, але свою подальшу кар’єру продовжить в іншому клубі. Мені сподобалося, як вони працювали, з наснагою та наполегливістю.
«Не підійшли в УПЛ, то їдуть грати у Другій лізі»
– Серед суперників по Другій лізі є команди із молодими гравцями. Про що це говорить, це ще один етап омолодження українського футболу?
– Мені здається, що Друга ліга значно омолодилася. Зараз тут будуть виступати переважно молоді хлопці: не підійшли до команд УПЛ вікової категорії (U-19), їдуть грати у Другій лізі. Сподіваюся, що в них все вийде і більшість з них зможе вирости до гравців української прем’єр-ліги.
– Можливо, це період відкриттів нових імен, у тому числі й у Гірнику-Спорт?
– Так, я сподіваюсь, що в нашій команді також будуть відкриття цього сезону.
– Чи важко працювати з молоддю? Війна, нестабільність, хтось ще за віком має можливість виїхати закордон і постійно над цим розмірковує…
– Це треба запитувати молодих гравців, де вони хочуть будувати свою кар’єру – у рідній країні чи за кордоном? Але знаю одне, що з молодими гравцями непросто працювати. В них сьогодні один настрій, завтра вже інший. Іноді тренерам треба під них підлаштовуватися.
– Чи вистачає молодих талантів в Україні? Звідки приїжджали гравці на перегляд до Гірника-Спорт?
– Переважно приїжджали гравці з Полтавської області. Ми шукаємо футболістів, які народилися в регіоні, намагаємося залучати хлопців, які родом із Горішніх Плавнів і є вихованцями місцевого дитячо-юнацького футбольного клубу Гірник-Спорт. Сподіваюсь, що й надалі у складі нашої команди буде ще більше вихованців футболу Горішніх Плавнів.
«З Маркоскі ми сто років знаємо один одного»
– Ви опинилися у Горішніх Плавнях, який це етап кар’єри для Вас, що Вас мотивує зараз?
– Мотивує те, що хочу аби тут у Гірнику-Спорт було багато вихованців будуть грати у Ворсклі, аби допомогти клубу, який мені надав можливість реалізувати свою ігрову кар’єру, знову повернутися в УПЛ і виступати в єврокубках.
– Чи одразу порозумілися із Йованом Маркоскі, з його вимогами, з його баченням гри?
– Проблем з цим не було, ми сто років грали разом і ніякого притирання одного до іншого немає, одразу реалізуємо свої задуми та намагаємося разом розвивати молодь і донести їм той футбол, в який ми хочемо, щоб вони грали. У цьому мені допомагає той досвід роботи з молоддю, який я отримав у під час роботи у Ворсклі-2?
Йован Маркоскі. Колаж: УФ
– Що є головним в роботі з молоддю у нинішній час? Як надихати їх на результати та гарні виступи?
– Головне, щоб у них було бажання грати у футбол і прислуховуватися до тренерів, щоб молодь вбирала в себе усю ту інформацію, яку їм надають тренери.
– Чи палають очі зараз у молодих гравців?
– Вони повинні в них палати. Такий стан має бути навіть у гравців старшого віку, коли вони виходять на футбольне поле. Без цього ніяк.
– Ви пройшли великий шлях у ігровій кар’єрі. Робота тренером – це інше життя, як у Вас тут відбулася адаптація?
– Неважливо: будь то ігрова або тренерська кар’єра, футбол для мене – це життя. Коли я був гравцем, переді мною було футбольне поле, на яке я виходив, зараз так саме, але вже я не виходжу, а стою у тренерській зоні. До приходу у Гірник-Спорт я підтримував свою ігрову форму у аматорському чемпіонаті, провів чотири поєдинки у цьому сезоні за ФК Решетилівка, з якою ми зіграли контрольний поєдинок та виграли його (3:2).
– Чи був той мандраж, коли відчували під час кар’єри гравця, ось вже у тренерській кар’єрі, у контрольних матчах того ж Гірника-Спорт?
– Перед спарингами Гірника-Спорт поки не було, а там побачимо. Не знаю, як буде в офіційних іграх. У Ворсклі-2 також обходилося без мандражу.
«Думав, що і в нас буде таке, як у Поліссі»
– Ви перебуваєте у непоганій формі, грали нещодавно за аматорів з ФК Решетилівка. Йован Маркоскі також у нещодавній грі друзів Гірника-Спорт та Ворскли продемонстрував свою непогану ігрову форму. Чи не було думок або бажання підключитися до гри своєї команди у спарингах?
– В тренуваннях так, буває, що ми у грі, але у контрольних матчах цього не буде. Тренер повинен бути біля бровки саме там його місце. Саме там він направляє футболістів та дає їм вказівки, спілкується із запасними гравцями. Під час гри ти не побачиш того, на що можна звернути увагу з тренерського місця.
– Приміром, у Поліссі тренер Сергій Кравченко згадав ігрові часи та взяв участь у одному із контрольних поєдинків своєї команди…
– То просто, мабуть, когось із гравців не вистачало і він вийшов у гру.
– Таке могло бути у Гірнику-Спорт? Щоб ви, молоді тренери, вийшли на поле?
– Спочатку я думав, що в нас теж таке може трапитися. Але все ж таки на кожний матч в нас вистачало футболістів
– Можете уявити, що Ви зараз молодий гравець, який тільки розпочинає? Зараз Вам було б легше чи важче?
– Важко відповісти на це питання. Мабуть, тяжко, а, може, й легко. У кожного футболіста своя доля й у кожного своя історія.
– Що скажете про склад Другої ліги, а саме про ту групу, в якій буде грати Гірник-Спорт?
– Як і в Першій, так і в Другій лігах представлені дуже серйозні команди. У нашій групі усі клуби з амбіціями, усі хочуть підвищитися у класі, тому нам буде нелегко, але думаю, що ми впораємося.
– Чи вистачило часу Гірнику-Спорт для підготовки до сезону? Вона тривали близько місяця…
– Це повинен показати сезон: подивимося, багато часу не буває. Його завжди не вистачає. Втім, матчі покажуть.
– Які головні вимоги до молодих гравців, які перебувають у Гірнику-Спорт зараз?
– Щоб вони дуже сильно любили свій клуб, поважали те місто, куди вони приїхали та людей, які тут живуть і щоб грали для них в найкращий футбол, вигравали і щоб був результат.
«Коли гравці виходять на футбольне поле, вони не повинні думати про гроші»
– Як почуваєте себе у Горішніх Плавнях?
– Мені тут дуже подобається. Тут справжнє футбольне місто. Велика кількість полів, багато дітей займаються футболом. Багато команд приїжджають сюди на тренувальні збори. У Горішніх Плавнях є всі умови для розвитку молодих футболістів.
– У Гірнику-Спорт було не так багато часу було на підготовку. Чи працювали раніше в таких умовах? Як сприймаєте зараз такі часи, коли клуб із Горішніх Плавнів, як і Ворскла, обмежений у фінансуванні, але все ж має на меті виховання молодих футболістів?
– Коли гравці виходять на футбольне поле, вони не повинні думати про гроші, всі їхні думки мають бути про футбол. Так і у тренерів, які прийшли до клубу і погодилися у ньому працювати.
Павло Ребенок. Фото: Гірника-Спорт
– Коли Ви стали тренером, Вам вдалося перезавантажитися і забути про досягнення у ігровій кар’єрі та зрозуміти, що для Вас це новий етап?
– Вдалося. Коли ти був гравцем, а потім став тренером, це як все розпочати з нуля. І згадки про твої успіхи під час ігрової кар’єри не допоможуть. Як тренер, ти розпочинаєш спочатку і крок за кроком підвищуєш свою репутацію вже тренерськими досягненнями, збільшуєш свій досвід.
– Розповідаєте своїм гравцям про моменти своєї ігрової кар’єри?
– Я розповідаю лише деякі смішні історії, коли грав з деякими футболістами.
– Ваші очікування перед стартом сезону?
– Поки що не можу сказати. Чекаємо на перший офіційний матч, але заключні ігри на тренувальному зборі показали, що хлопці мають характер, адже здобували вольові перемоги. Втім, молодим гравцям ще багато над чим треба працювати, щоб вдосконалювати свою майстерність та зайняти свої місце у футболі.
Я сподіваюсь, що за тих можливостей, які в нас є, ми в оптимальному складі підійшли до початку нового сезону і намагатимемося гідно стартувати у чемпіонаті.
Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри