Перший тренер Довбика та Миколенка все ще не отримав заслужене звання: навіть нардепи стали на його захист
26260 
В Україні далеко не кожна клубна академія дала гравців для нашої збірної, а тим більше для провідних європейських клубів. А от у Черкасах, де до цього сезону навіть клубу в УПЛ ніколи не було, у місцевій СДЮШОР дитячий тренер Олексій Блоха підготував низку футболістів високого рівня. Досить сказати, що Олексій Янович став першим наставником зірки Жирони та збірної Артема Довбика. Попрацював він також із Віталієм Миколенком.
Уявіть собі, за це він не отримав навіть звання заслуженого! Нардеп Георгій Мазурашу розповів нам, як він поки що не зміг переконати Міністерство молоді та спорту у тому, що Олексія Блоху треба відзначити високим званням, але бореться за це і за допомогою суспільної реакції сподівається відновити справедливість.
В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» народний депутат Георгій Мазурашу розповів про те:
- Як часто звання заслужених отримують чиновники
- Чи варто відзначити тренера Мудрика
- Яку надбавку до пенсії отримав би тренер
- Чи варто нашій збірній їхати на Олімпіаду, якщо там будуть спортсмени з росії та білорусі
«Багато хто отримав звання заслуженого, хоча зробив набагато менше, ніж тренер Довбика та Миколенка»
– Георгію Георгійовичу, як ви дізналися про цю ситуацію?
– Дізнався від колеги, нардепа від Черкас Олега Арсенюка. Я працюю у комітеті Верховної ради з молоді та спорту. Звернув увагу Міністерства молоді та спорту та висловив свою думку щодо цієї ситуації. Така людина, як дитячий тренер Блоха, заслуговує на почесне звання. Звання заслуженого працівника фізичної культури та спорту України є найвищим у сфері. На жаль, є люди, які, м'яко кажучи, менше заслуговують або взагалі не заслуговують на такі звання. І, тим не менш, мають їх.
Олексій Блоха, фото: з відкритих джерел
– Можливо, Олексій Янович Блоха більше заслуговує на звання заслуженого тренера України?
– Особливість у тому, що те звання має конкретні опції. Якого рівня має виховати спортсменів, які місця мають зайняти і на яких змаганнях.
Тут також бувають зловживання. Іноді не зовсім причетних тренерів записують до складу команд. А ось звання заслуженого працівника фізичної культури та спорту України таких опцій немає. Є порядок присвоєння, колектив має ініціювати. Або, якщо людина вже на пенсії, інший орган ініціює, має бути нагородний лист. Спочатку первинні органи розглядають, потім обласні, потім на міністерському рівні. Але, наскільки я знаю, були випадки, коли ці питання вирішувалися корупційним шляхом. І рішення проходило через усі інстанції каскадним чином.
«Придбав обладнання для потреб спортшколи» – це заслуга перед спортом?»
– Чи бувають випадки, коли ці звання даються заслужено?
– Звичайно, це звання мають багато справді заслужених тренерів та організаторів, які виховали чемпіонів Олімпіад та переможців чемпіонатів світу та Європи. Були випадки, коли працівник не був тренером, але про нього відомо, що його організаторські та керівні здібності справді мали велике значення для команд та спортсменів, які здобули медалі найвищої якості.
А є, припустимо, друг губернатора, або той, хто має знайомих в міністерстві, або в Офісі президента. Я стикався з цим на обласному рівні, коли працював у Чернівецькій ОДА. Нерідко через колегію намагалися ухвалити нелогічні чи навіть абсурдні рішення.
Бувають дивовижні формулювання, на кшталт «директор спортшколи придбав обладнання для її потреб». І чи це є заслугою перед спортом?
– Ми ж не можемо виключати, що чиновник спочатку «розпиляв» на придбанні обладнання, а потім ще хоче звання заслуженого працівника?
– Цілком можливо. Чиновники охоче приписують собі спортивні успіхи, а тих, хто справді готував спортсменів, обходять увагою.
А взагалі, такий тренер, як Олексій Янович Блоха, який виховав двох майбутніх гравців збірної України в не найбільш футбольному регіоні, в Черкасах, заслуговує на подяку. Це був би правильний та символічний сигнал суспільству. Я дізнавався, що Олексій Янович справді працював дуже здорово, він ентузіаст своєї справи. Це сигнал, що навіть якщо ти не працюєш десь у столицях, тебе помітять та відзначать. А не за те, що є зв'язки та зайві гроші для вирішення таких питань.
Георгій Мазурашу, фото: особистий архів Г.М.
– І все ж таки, заслужений працівник, а не заслужений тренер?
– Для того, щоб здобути звання заслуженого тренера, є певні опції, потрібно, щоб підопічний виграв медалі на певному рівні. Але в одному з наймасовіших з олімпійських видів спорту, як у футболі, могли б діяти інші критерії. Тим більше, у командному виді. Тут цих вимог дотриматися набагато складніше.
Усі, хто орієнтуються у спорті, розуміють наскільки висока конкуренція у футболі. Виховати тут гравця рівня українського топ-клубу, а тим більше збірної чи європейського топ-клубу – це найскладніше завдання. Наша молодіжна збірна виграла чемпіонат світу у 2019 році. І декілька тренерів отримали звання заслужених.
Тому і тренера, Олексія Блоху, який виховав гравців збірної Артема Довбика та Віталія Миколенка, можна відзначити хоча б званням заслуженого працівника. Це досягнення навіть складніше, ніж виховання переможців з деяких олімпійських дисциплін.
«Людині зі скромною пенсією навіть 20% надбавки – це важливо»
– Що це дасть Олексію Яновичу у матеріальному еквіваленті?
– Наскільки я пам'ятаю, це плюс 15-20% до пенсії. Але в цьому випадку я швидше говорю про ідейну складову, про правильний сигнал, який можуть почути тренера з глибинки, наприклад. Хоча, я чув, що тренер Довбика має дуже скромну пенсію, і йому навіть така добавка не завадить.
Наразі йому 74 роки, коли я тільки починав цікавитися цим питанням у 2021 році, він ще працював у СДЮШОР. Мій колега Олег Арсенюк бачиться з ним та трохи підтримує його матеріально, неофіційно. Але Олексій Янович з іншого покоління, йому складно приймати таку допомогу, підвищена пенсія для нього була б приємнішою.
– Цю процедуру можна формалізувати? Ось Мудрика продали за 100 (70+30) мільйонів, його першого тренера із Краснограда теж варто нагородити?
– Цієї історії я не знаю, може, він уже й нагороджений. Але я впевнений, що таких тренерів слід відзначати.
Михайло Меркулов та Михайло Мудрик, фото: особистий архів Володимира Прохватила
– Вам не здається, що в цих званнях «заслужених» є трохи радянщини?
– Трохи є. В цих званнях є й плюси та й мінуси. Але ми зараз живемо у цих реаліях. Може щось зміниться з часом. Якщо є можливість відзначити досягнення так, давайте відзначати так.
– Ви працюєте у Комітеті Верховної ради з молоді та спорту. Як вважаєте, нашій футбольній збірній, яка вперше здобула право грати на Олімпіаді, варто їхати в Париж, якщо там будуть спортсмени з росії та білорусії?
– Не думаю, що це питання актуальне. Наразі команди з цих країн взагалі не допускаються на Олімпіаду. У командних видах білорус та росіян не буде. Впевнений, збірна їхати має.
