«По ребрах пройшлися добряче»: Кучеренко розповів про дебют в Данді Юнайтед і справжні причини кризи в ЛНЗ

Цього літа ЛНЗ не лише витрачав кошти на гравців, але й зміг компенсувати частину витрат завдяки продажу свого першого номера Євгенія Кучеренка в шотландський Данді Юнайтед. За даними Transfermarkt, угода обійшлась в 300 тисяч євро, а сам воротар отримав можливість випробувати себе на Туманному Альбіоні в складі учасника єврокубків.

Данді після підписання Кучеренка вдало стартував в кваліфікації ЛК, пройшовши УНА Штрассен (1:0), а згодом відбувся дебют Євгена в чемпіонаті Шотландії проти Фолкерка (2:2).

Сайт «Український футбол» поспілкувався з Євгенієм Кучеренком про його перехід в Данді Юнайтед, який готується до протистояння з Рапідом в 3 кваліфікаційному раунді ЛК.

Євгеній Кучеренко. Фото: dundeeunitedfc.co.uk

«Прем'єршип – ще одна сходинка на шляху до мрії»

– Євгенію, в плані футболу ми бачимо, що у тебе все добре. Як з побутовими моментами в Данді?

– Перші тижні було складно. Знадобився час підшукати житло, відкрити банківський рахунок. Потім приїхала моя дружина Ксенія і все стабілізувалось. Тут все спокійно, люди нікуди не поспішають. Досі призвичаююсь до перемінливої погоди. Місцеві в холодну погоду спокійно купаються в Північному морі. Рятівник в шапці стоїть і спостерігає за всім.

Я вже дізнався, де можна ходити на риболовлю. Хочемо спробувати з дружиною гольф, який тут більш мейнстрімний за падел. Не було багато часу познайомитись з Данді, але все з часом надолужимо.

– Пропозиція з Шотландії тебе застала зненацька?

– Я починав передсезонку в ЛНЗ. Потім отримав дзвінок від агента Андрія Кириченка, який повідомив, що Данді вийшли з офіційною пропозицією, яка влаштувала черкащан.

– Були сумніви?

– Я ні секунди не вагався, адже хотів одного разу спробувати себе на Туманному Альбіоні, а з Шотландії куди вище ймовірність наблизитись до мрії.

– Великобританія – твоя футбольна країна чи ти фанат іншого футболу?

– Ще з самого дитинства особливі емоції відчував, коли з батьком переглядаєш АПЛ. В дитинстві дуже захоплювався грою Джо Харта, а потім з появою Зінченка в Ман Сіті не втрачав їх з поля зору. З переходом Олександра в Арсенал звернув увагу на Раю.

– Які цілі ставиш перед собою в Данді Юнайтед?

– Зараз шотландський Прем'єршип – ще одна сходинка на шляху до здійснення мрії. Я націлений добре себе показати, щоб звернути увагу клубів якщо не АПЛ, то хоча б Чемпіоншипу.

– Але ж в нижчих дивізіонах залишаються команди, які грають в простий футбол.

– Це правда. Один зі спарингів Данді провів з Олдемом (0:0), який вилетів з Ліги 1. Дивишся на Плімут при Таловєрові – контраст дуже сильний.

– Ти приєднався до Данді під час зборів. Як тебе прийняли в новій команді?

– Я приїхав трошки раніше за команду. Оскільки у мене не було проблем з англійською, потрібен був час звикнути до шотландського акценту :) Перші дні десь перепитував або просив повільніше говорити, а зараз вже спокійно їх розумію.

По приїзду Данді в Нідерланди у нас був ланч. Кожен з футболістів зі мною привітався. На диво, доволі швидко влився в колектив. Я дуже комунікабельна людина і це мені десь допомагає. Мені одразу пояснили, що в команді прийнято після вечері щось робити в колективі: грати в дартс, відеоігри, щоб за рахунок тімбілдінгу порозумітись з хлопцями в новій команді.

– Розкажи нам про вашого менеджера Джона Гудвіна. Як він себе позиціонує в команді?

– З моменту знайомства він мене підкорив. Він максимально інтегрований в життя кожного гравця. Йому важливо знати, як в тебе справи, що тебе турбує, переживає за все. З ним без проблем можна поговорити по душам. Але є межа і на полі всі переключаються на робочий лад. Все дуже професійно.

– Посиденьки в барі вітаються?

– Після ігор, коли дають вихідний, всі разом збирались, гуляли, проводили спільно час. Я можу сказати, що потрапив в класний колектив. Досить швидко став своїм в команді.

Групове фото Данді Юнайтед. Фото: dundeeunitedfc.co.uk

«Перед дебютом трошки на сльозу пробило»

– З корабля на бал – дебют в Лізі конференцій проти Штрассена (1:0). Гадаю, що при такій атмосфері на трибунах грати в одне задоволення, чи не так?

– Не повірив власним очам, що потрапив в таку атмосферу. Трошки на сльозу пробило. Заповнений «Теннедайс Парк» .На одну з передсезонних ігор прийшло 6 тисяч народу і це додавало драйву, а тут словами не передати. Кожна дія з м'ячем супроводжується овацією.

Найважливіше було впоратися з тиском, попри те, що мав за плечима досвід єврокубків з Ділою і за Шахтар в Юнацькій лізі УЄФА. Почув стартовий свисток і мене трошки попустило. Ти вже повністю зосереджений на грі.

– Судячи по результатах в Європі, тобі і партнерам вдалося впоратись з цим.

– Насамперед керувати захистом виявилось простіше, адже майже всі новенькі в ту лінію зайшли. Якщо в ЛНЗ мені доводилось більше брати участь в іграх, а в Данді всі хлопці знають, що потрібно робити, ґав не ловлять і це полегшує мені життя.

В цих перших матчах мені дуже допомогла присутність на полі молдовського центрбека Юріє Йову, особливо в другій грі проти Штрассена. В першій роботи особливо не було, а в другій люксембуржці вимотали нас добряче. В Люксембурзі інколи ловив себе на тому, що ми наче на виїзді граємо, а нас приїхали підтримати 6 тисяч фанів.

Тренер після обох матчів в ЛК відзначав гру захисників і мене. Що в цих іграх ми досить сильно спрацювали.

– Після нічиєї 2:2 на виїзді на вас чекає вирішальний домашній матч із Рапідом. Данді після 12 років відсутності в єврокубках налаштований вийти в груповий раунд?

– Я скажу так: це буде пріоритетом на старті сезону. Після першої гри чемпіонату з Фолкерком (2:2) всі були засмучені тим, що отримали 2 дурні голи. До мене підійшов тренер воротарів Данді і сказав: «Ласкаво просимо в Прем'єршип».

Я це добряче відчув на собі. По ребрах пройшлися добряче. Дуже високий поріг боротьби допускається. До цього ще потрібно звикати. В єврокубках таке б точно свиснули. Тренери просили нас швидко забути цю гру та переключитись за Рапід.

– Який футбол пропагує твій новий клуб?

– Ми хочемо грати першим номером, через короткий пас. Але хлопці мене попередили, що в короткий пас можна тут грати лише з кількома командами, а більшістю суперників – бий-біжи. Всі шотландські клуби вивозять за рахунок швидких флангів і або форвард-гренадер і такого плану, що знає куди м’яч прилетить.

«Легіонери ЛНЗ не вивезли жити під обстрілами»

– Останні півтора сезони ти провів в ЛНЗ. Що не склалось в попередній кампанії?

– На мій погляд, велика експансія легіонерів, яка не вивезла жити під обстрілами, що могло впливати на їх відношення до футболу. Дуже багато факторів зійшлись не в нашу сторону.

Де б я не грав за межами України, легіонер повинен з подвійною самовіддачею працювати, а в нас до них ставлення дещо відрізняється і десь це йде в мінус.

– В каденцію Олега Дулуба це дало інший результат...

– Великою роль була Тілля, який був комунікатором між українцями та легіонерами. Так само в команді був Денис Вікторович [Олійник], який міг накидати, коли хтось недопрацьовував. Олійник закінчив з футболом, а цю нішу ніхто на себе не перебрав. Щось подібне до теплої ванни.

– Футболісти могли переконати керівництво залишити Дулуба?

– Останнє слово було за керівництвом ЛНЗ.

– Як би ти описав 1,5 сезони в Черкасах?

– Мене набрав Андрій Олександрович Дикань, який хотів зі мною попрацювати. Хороший проект, що динамічно розвивається. Спочатку я небагато грав, а вже минулий сезон майже весь провів в основі. На мене звернули увагу в Данді, ЛНЗ отримав за мене гроші. Я завжди буду вдячний ЛНЗ за цей час, а особливо Черкасам, де я зустрів свою дружину

– Найбільш пам'ятні матчі можеш назвати?

– З Динамо, коли я тільки прийшов і ми забрали очки в Києві (1:1) і гра з Оболонню (0:1). Хоч ми й програли, але суперник змусив добряче попрацювати нас. Домашня гра з Інгульцем (2:0), коли потягнув пенальті.

– Що скажеш про рівень сьогоднішньої УПЛ?

– Чемпіонат потроху повертається на довоєнний рівень. В клубах змінюється підхід до футболу. Нема команд, проти яких ти знаєш, що очки в тебе в кишені.