«Побачимо, чи зможе ще хтось забити 4 голи Звягелю»: Ярошенко відверто розповів про старт вінницької Ниви та потенційних новачків

Юрій Ярошенко очолив Ниву в це міжсезоння й одразу дав зрозуміти, що впрягся в цей проект всерйоз і надовго. Наполеонівських планів Юрій Миколайович, з яким сайт «Український футбол» ґрунтовно поспілкувався майже одразу по його приїзду до Вінниці, не будував, але й відбувати номер точно не збирався.

Новий сезон розпочався для колективу з Вінниці невдало: прикра мінімальна поразка в додатковий час від Агробізнесу в 1/64 фіналу Кубка України (0:1) та надрезультативна поразка в першому турі від Звягелю (4:7).

Здавалося б, після останнього ляпаса Ярошенко не захоче спілкуватися, але – ні. Юрій Миколайович відповів на дзвінок журналіста «УФ» дуже бадьорим голосом і радо погодився поговорити, ніби й не було ніяких поразок.

«Варто працювати над налагодженням дисципліни та зміцненню лінії оборони»

– В Ниви й досі триває процес побудови нової команди – це перше на чому б я хотів загострити увагу, ‒ розпочав бесіду Юрій Миколайович. ‒ Ми ще не вибудували того стилю гри, який я хочу бачити у виконанні своїх гравців. Замало часу пройшло. А цей процес потребує часу чимало. Не все так швидко відбувається, як того хотілося би.

Якщо говорити про кубкову гру проти Агробізнесу, то в основний час ми не програли і це вже можна розцінювати як позитивний результат. Причина поразки від першолігового клубу полягає в тому, що не всі гравці Ниви підійшли до гри в своїх найкращих фізичних кондиціях. Чимало гравців пропустили повноцінний тренувальний процес в міжсезоння, бо приєдналися до команди по ходу. Не буває дрібниць у футболі, тому поразка була закономірною.

– Що за хокей був у поєдинку проти Звягеля? 11 голів за матч – рідкісне явище для вітчизняного футболу.

– Для глядачів, впевнений, це був класний матч, але не для тренерів. Перші три голи ‒ цілком і повністю провина моїх гравців, але, я повинен похвалити їх за те, що програючи 0:4 вони не підняли руки до гори, мовляв, все – здаємося. Команда не зупинилася, а знайшла в собі сили забити три голи, зробити рахунок 3:5. 

Нам не вистачило глибини складу, мені не було ким освіжити гру і, знову ж таки, до цієї гри ми підійшли дещо втомленими. Це не виправдання, а констатація факту. Але, попри таку поразку (4:7), в деяких моментах гри, особливо якщо говорити про гру в нападі, то це був саме той футбол в атаці, до якого ми прагнемо.

Нам вдалося забили чотири голи, а це багато про що говорить. Ще побачимо, чи зможе ще хтось забити чотири годи Звягелю протягом всього чемпіонату в одній грі. Команда в Юрія Максимова дуже непроста.

Також гра проти Звягеля показала, що варто працювати над налагодженням дисципліни та зміцненню лінії оборони. Власне, цим вже і займаємося. А робити якість глобальні висновки чи трагедію після двох поспіль поразок на старті сезону, точно не варто. Отримали хороший урок з якого зробимо правильні висновки й будемо рухатися далі.

«Воротарська позиція, як до початку чемпіонату, так і зараз, у нас проблемна»

– Літнє трансферне вікно ще не закрито. Чи варто чекати на новачків в Ниві?

– Підсилення актуальне завжди, але… Розумієте, зараз дуже складно запросити до команди Другої ліги дійсно якісного, кваліфікованого виконавця. І причина максимально проста. Всі хочуть отримувати достойну оплату за свою працю, а наш бюджет не найвищий в Другій лізі, на жаль. В Ниві є стабільність на даний час і це великий плюс. У нас немає жодних затримок. Все день у день. Саме цим, стабільною виплатою зарплати і преміальних, ми і мотивуємо гравців переходити до нашої команди.

Зараз Ниві дуже потрібні флангові атакувальні гравці. Просто кров з носу, як потрібні. Ці позиції поки закривають молоді хлопці. Якби я мав у Вінниці такі фланги, які були в Альянсі, якби був не один такий класний і забивний форвард, як наш президент Артур Загорулько, а декілька, ми б могли ставити високі завдання на сезон і тягатися з лідерами чемпіонату.

А так, треба набратися терпіння. Молодь Ниви проявить себе, я впевнений, але їй потрібен час.

– Нива ніби хотіла підписати бразильського нападника Епіцентру Клаудінея Барбозу?

– Так. Це правда. Був намір підписати цього гравця. Ще я хотів запросити до Ниви голкіпера Ярослава Важинського, вихованця донецького Шахтаря, з яким я працював у Альянсі. Не склалося. Можливо вдасться ще укласти угоди з цими двома гравцями в зимове трансферне вікно. Вони продовжують знаходитися в нас на олівці. В пріоритеті, так би мовити.

Ще один воротар Руслан Єфанов, теж гравець, якого я добре знаю по виступах в Альянсі, можливо, приєднається до Ниви. Він нині за кордоном. Важко гравців вмовити повернутися до України, коли за вікном війна…

Воротарська позиція, як до початку чемпіонату, так і зараз, у нас проблемна. Я вимагаю від голкіпера добре грати не лише на лінії, а й уміти грати ногами. Намагаюся привити команді швидкий, комбінаційний футбол, а без голкіпера, який не боїться грати ногами, цього зробити не вийде. 

 – З Важинським не вийшло, але до Вінниці переїхав Ян Вічний з Полтави. Проте ви його не випустили ні на одну з перших ігор.

– Поки що він справляє хороше враження, але не все так просто. В нього тривалий час не було ігрової практики і постійного клубу. З нами він два тижні. Працює на тренуваннях сумлінно. Претензій до нього немає. Я на нього розраховую.