«Повірте, це дуже велика рідкість для українського футболу»: форвард Олександрії пояснив, чому його команда розгромила Ворсклу
48091 
Матч 19-го туру проти Ворскли (3:0) подарував Руслану Ротаню першу перемогу на посаді головного тренера ФК Олександрія, а нападникові команди Андрію Кулакову дозволив відкрити рахунок забитим голам у новому клубі.
Журналіст сайту “Український футбол” Євген Чепур поспілкувався з автором одного з голів у ворота підопічних Віктора Скрипника, Андрієм Кулаковим, про важливість першої перемоги, його дебютний забитий м'яч за ФК Олександрія, а також дізнався, як форвард провів час від початку війни з росією та чому вибрав саме команду Руслана Ротаня, а не перебрався до Польщі, де до нападника був предметний інтерес.
«Було важливо перемогти Ворсклу, а з яким рахунком – це вже другорядне питання»
– Андрію, насамперед хочу привітати вас із дебютним голом у складі ФК Олександрії. Які емоції зазнали? Наскільки цей гол важливий для вас?
– Дуже дякую. У цьому матчі склалося так, що я забив свій перший м'яч за ФК Олександрія і команда здобула першу перемогу під керівництвом Руслана Петровича. Тому емоції є максимально позитивними. Для мене дуже важливо, що я забив цей гол, тому що він відкрив дорогу для наступних м'ячів.
– Перед матчем могли припустити, що розгромите Ворсклу з рахунком 3:0?
– Насправді, я ніколи не думав про таке. Там більше, що в нас була низка нічиїх і дуже важливо було перемогти, а з яким рахунком – це вже другорядне питання. Дуже раді, що вдалося перемогти. Це додасть впевненості у наступних матчах.
– На що саме Руслан Ротань перед матчем звертав увагу ФК Олександрії із Ворсклою?
– Ми провели звичні «теорії» (теоретичні заняття, ‒ прим. «УФ»), які відбуваються перед кожним матчем. Розібрали сильні та слабкі сторони. Ворскла – дуже добрий суперник, вони грають в агресивний футбол, вони пресингують, грають один в один, а це, повірте, дуже велика рідкість для українського футболу. Знали, що гра буде непростою, але скористалися тими моментами, які ми мали, і довели матч до перемоги.
«Підхід Ротаня не здивував, але підтвердив мої очікування»
– Чимось здивував особисто вас тренерський підхід Ротаня?
– Прихід Руслана Петровича до ФК Олександрія – це була одна з причин, чому я вибрав цей клуб. Тому що ми всі спілкуємося у футбольних колах, про його стиль та тренерські методи, про його футбол. Тому я не можу сказати, що чимось здивував. Просто підтвердив мої очікування та порадував.
– Можете сказати, що знайшли свою команду, в якій комфортно грати і маєте намір залишитися надовго?
– Не хотів би загадувати так далеко, бо, дасть Бог, кар'єра буде довгою. Але те, що мені дуже комфортно з цим колективом та тренерським штабом – це факт. Я дуже щасливий зараз бути тут і хочу допомогти команді досягти тих цілей, які ми маємо.
– У ФК Олександрія ви заграли яскравіше і сильніше, ніж раніше.
– Я дуже радий, що це видно збоку. Тому що це відображає мій внутрішній стан і ті емоції, які я переживаю у колективі.
– Чого чекаєте від зустрічей із грандами нашого футболу?
– Це завжди дуже цікаві матчі, щоб показати себе та перевірити свої сили на тлі найкращих команд України. Ми з нетерпінням чекаємо на ці ігри і хочемо показати, чого ми варті.
– Матчі з Шахтарем будуть мати особливий характер і надавати додаткову мотивацію?
– Ні, для мене кожен матч дуже важливий. І не важливо кому ти забиваєш – Шахтареві, Ворсклі чи комусь ще.
«Будинок, у якому орендували квартиру в Маріуполі із дружиною, вже знесли»
– Ви провели досить яскравий час у ФК Маріуполь, але виступи клубу перервала війна. Ваша квартира та інше майно в Маріуполі вціліли? Яка у них доля?
– Квартиру ми орендували із дружиною. Цю будівлю вже знесли, а майно дружина вивезла за два дні до початку війни. Тож у цьому плані все ще більш-менш.
– Ніхто з рідних та близьких не постраждав від війни?
– Ні, на щастя, мене це оминуло. Батьки живуть у Києві, а дідусь та бабуся ‒ під окупацією на Луганщині, але кажуть, що у них все відносно спокійно.
– Виїжджати не хочуть?
– Вік уже. Коли люди прожили там все життя, то це тяжко. Вони планують, але тяжко залишати те, що наживав 50 років. Це нам, молодим, легко, а людям у віці важкувато. Ми вмовляємо їх та просимо, але не хочуть.
– Як минув цей ваш рік від ФК Маріуполя до ФК Олександрія?
– Рік був дуже тяжким, як і для кожного українця. Можна сказати, що перші півроку було зовсім не до футболу і всі думки були зайняті лише війною, Україною та родиною. Цей час пройшов не дуже добре, скажімо так.
Наступні півроку відродився футбол в Україні, це принесло якісь емоції у наше життя. Але, особисто для мене цей час був зім'ятий, тому що я не грав. Я готувався, тренувався, чекав, коли з'явиться можливість грати і тому щасливий, що все склалося так, як воно є зараз.
– Які були варіанти із працевлаштуванням у березні минулого року?
– Минув час ‒ уже й легіонерам, наскільки ви пам'ятаєте, дозволили раніше переходити в оренду, а українцям – згодом. Ми просиділи у Туреччині два місяці, і я схопився вже за перший варіант, який був. Вирішив, що краще бути в будь-якій команді, щоб тренуватися та грати, ніж сидіти та нічого не робити.
– У Тузласпорі ви провели лише чотири матчі. Що не вийшло у Туреччині?
– Ми пропустили збори та два місяці не тренувалися. Війна залишила свої відбитки. Перші півроку було не до футболу. Було непросто.
– У Туреччині не так давно відбулася серія сильних землетрусів. Ваші близькі та знайомі не постраждали?
– Усі мої знайомі у Стамбулі, а це далеко від епіцентру. Тому ніхто з колишніх колег не постраждав, але насправді у Туреччині це була велика трагедія.
«Що означає «Ротань-Стайл»? Агресивна команда, яка грає першим номером і досягає результату»
– Чому обрали саме ФК Олександрія?
– Фактор головного тренера відіграв роль. Плюс ФК Олександрія ставить перед собою високі завдання. А це було дуже важливо для мене. Звісно, мені приємно, що в Олександрії класний. колектив. Тут він дуже гарний, є баланс між досвідченими та молодими футболістами. У цьому клубі зійшлися воєдино всі чинники, що мали вплив на мене.
– Чи були ще варіанти, крім ФК Олександрії?
– Не думаю, що є сенс про це говорити. Трансфер не відбувся з різних причин. Були команди з України, Польщі.
– Окрім ФК Олександрії, ви могли опинитися і у складі Полісся. Це правда?
– Не можу сказати, чи це правда. До мене інформація не доходила і саме щодо цього варіанту я не знаю.
– З Полісся ніхто не виходив на контакт та переговори з вами?
– Ні, особисто ні з ким не спілкувався. З ФК Олександрія були тривалі переговори, але, на щастя, вони завершилися позитивно, і я приєднався до команди і дуже радий.
– В інтернеті зустрічається хештег "Ротань-Стайл". Що це таке?
– Я місяць у команді і тому буквально не можу описати, що це таке (сміється, ‒ прим. «УФ»). Але, наскільки я зрозумів, це агресивна команда, яка грає першим номером, контролює гру через гарний футбол і дає результат.
– 9 квітня у вас матч із Чорноморцем – іще однією командою, яка не програвала ще в цьому році. Які очікування від майбутнього поєдинку?
– Чекаємо, що це буде непростий матч, як і з Ворсклою. Чорноморець також пресингує і матч із Шахтарем це показав. У них дуже хороший тренер, який добре відомий у нашому футболі. Очікуємо на складне протистояння, готуємось і подивимося на поле хто сильніший.
