РБ Лейпциг продав Гвардіола за 90 млн. євро. На його місці дебютував 17-річний українець, який через війну опинився в Європі

Переглядів 104017
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
6 голосів
РБ Лейпциг продав Гвардіола за 90 млн. євро. На його місці дебютував 17-річний українець, який через війну опинився в Європі
Олександр Гавриленко. Фото: РБ Лейпциг
У першій клубній команді сильного клубу Бундесліги – українець! Лейпциг заповнив паузу на збірні контрольною грою проти Млади Болеслав (2:4). Цей матч запам'ятався дебютом 17-річного українця Олександра Гавриленка. Ось його історія на «УФ».

Влітку РБ Лейпциг продав у Манчестер Сіті захисника Йошка Гвардіола за 90 мільйонів євро. Конвеєр в німецькому клубі працює на повну силу: нещодавно головний тренер Лейпцига Марко Розе дав можливість кільком футболістам молодіжного складу отримати практику в першій клубній команді. Серед п'ятьох гравців свій шанс отримав і юний український захисник.

17-річний Олександр Гавриленко з цього сезону почав залучатися до поєдинків Лейпцига U-19, який іде в групі лідерів юнацької Бундесліги і виступає в Юнацькій лізі УЄФА.

Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко зв'язався з вихованцем київського Локомотива, який транзитом через Чехію опинився в одному з провідних клубів Німеччини.

«Розе вимагає, щоб все виконувалося беззаперечно»

– Саша, ти зіграв за основну команду Лейпцига у спарингу проти Млади Болеслав (2:4). Міг уявити, що всього за рік у структурі РБ випаде така можливість?

– Був невеликий мандраж. Ти ділиш роздягальню із зірками. Емоції не передати. Поспілкувався з хлопцями, які вже виходили з ними. Вони сказали: Просто виходиш і граєш. Якщо не знаєш, що робити - віддаєш м'яч профі.

– Для тебе не було сюрпризом, що зіграєш із цими хлопцями, яких раніше бачив по телевізору або на базі?

– Коли виходиш на поле, неважливо, з перших хвилин чи на заміну, ти прибираєш емоції і повністю сфокусований на грі.

– Що говорив тобі головний тренер Лейпцига Марко Розе?

– Він особливий тренер. Дуже спокійний. Вимагає, щоб усе виконувалося беззаперечно. Може пару лагідних сказати, коли хтось випадає. Дуже гарне ставлення в нього до молодих гравців.

Марко Розе. Фото: Getty Images

«Про інтерес Лейпцига першим мені повідомив батько»

– Як починався твій футбольний шлях?

– Як і у всіх, напевно. У дитинстві побачив футбол по телевізору в 5 років, після чого бабуся відвела мене до тренера. У Сумах я починав у Андрія Івановича Шуренкова. Потім мене почали залучати до ігор за старших хлопців у Валерія Луїсовича Бермудеса. Без них би я не опинився там, де є зараз.

– Після початку повномасштабної війни ти з Локомотива поїхав до Чехії. Довго довелося шукати команду в Європі?

– Мені дуже пощастило, що в Чехії в мене був друг Микита Гудименко, якого я знаю по Локомотиву. У нього був знайомий агент. Ми на нього вийшли. Він запропонував нам варіанти в Чехії та Польщі. Порадився з батьками і зупинилися на першому варіанті.

– Чому саме Чехія?

– Карвіна тоді грала у Фортуна-лізі. Перша команда вилетіла, а молодіжка посіла третє місце.

– Як ти опинився в РБ Лейпциг?

– У Карвіні мене почали підключати за U-19 у 15-річному віці. Там були хлопці 2003-2004 року народження. Я тоді виступав на досить хорошому рівні, а потім мені зателефонував батько і сказав, що мною зацікавився Лейпциг.

– Що було потім?

– Я приїхав на перегляд. У мене була мета залишитися в Лейпцигу, тому що це шанс.

Зі мною з Карвіни поїхали ще швейцарець і хорват. Хорвата, до речі, теж взяли: 4 дні виявилося достатньо, щоб тренер сказав: ми тебе беремо.

– Я так розумію, твоїми справами займається батько?

– Ні. Я співпрацюю з німецькою агентською компанією.

– Якщо так складеться, що в Лейпцигу ти не будеш потрібен, то в якій із команд Red Bull ти себе бачиш?

– Обрав би Австрію, бо ближче до Німеччини і там ти будеш на виду.

«Нас готують до того, що Лейпциг освистують навіть на іграх юнацької Бундесліги»

– Ну от ти в РБ. Які враження від перебування в структурі Лейпцига?

– Мені дуже пощастило, що в команді були не тільки німці. Більшість хлопців добре знають англійську, що сприяло моїй адаптації. Здружився на зборах із хлопцем із Нідерландів Янніком Едуарду. Він зараз найкращий бомбардир команди.

– Ти знав, що Лейпциг вважається найбільш ненависним клубом у Німеччині?

– Так, я знав про це раніше. Навіть на юніорських матчах освистують нас, особливо на виїзді. Мені навпаки подобається грати під тиском. Це робить тебе ментально ще сильнішим.

Нас до цього готують. Проводять усілякі бесіди з медіа. Робота з психологами. Завдання стоїть перемога за будь-яку ціну, як би обставини не складалися проти тебе.

– З якими новими вимогами ти зіткнувся в Німеччині?

– Було трохи важко Новий стиль гри, інше бачення гри. Щодня я тренувався, тренери щодня зі мною спілкувалися, над чим мені потрібно було додати

– Наскільки відрізняються вимоги в Локомотиві та Лейпцигу?

– Збір за 1,5 години до початку тренування. Перед виходом на поле 2-3 тренери ведуть активацію в тренажерному залі. Стретчинг. На полі вже інтенсивна розминка, пасинг, швидкісно-силові вправи і після півтори години активації ми переходимо безпосередньо до сесії.

– Спочатку складно було адаптуватися до такого графіка?

– Було важко вникнути спочатку. На це знадобилося 2 місяці.

– Через адаптацію ти не був задіяний у перших матчах сезону?

– Не тільки. Потрібно було дочекатися ігрову ліцензію DFB. На це знадобився час, тому що Україна – не член Євросоюзу, але клуб у максимально короткі терміни видалив усі бюрократичні нюанси.

– Це показує, що в клубі на тебе серйозно розраховують...

– Так і є.

«Футбол на Сході та Заході Німеччини відрізняється кардинально»

– У юнацькій Бундеслізі ти зіграв не так багато. Які враження в тебе залишилися після ігор із Єною та Оснабрюком?

– Минулого року я вже залучався до матчів за U-19. У цьому сезоні входити було набагато простіше. Ніхто не сидить в обороні, йдуть у пресинг, висока інтенсивність.

Проти Лейпцига ти відчуваєш, що проти тебе брудно грають. Налаштовуються по-особливому, якщо можна так висловитися.

– Граючи за U-19 ти можеш перевірити себе на тлі команд не тільки зі Сходу і Півночі, а й із західними хлопцями. Є різниця в підходах до гри?

– У Лейпцигу роблять ставку на силовий футбол. Усе на швидкостях. 2-3 передачі зв'язали і вдарили. Ті хлопці, що в Дортмунді, Леверкузені більше в тікі-таку грають. Перебити їх можна спокійно.

– Після паузи на збірні повертається клубний футбол. Є шанси побачити твій дебют у Юнацькій лізі УЄФА цього року?

– Дуже хочеться дебютувати в єврокубках. Це зовсім інший досвід. З Ман Сіті, я вважаю, це був наш матч (1:1 вдома). Ми їх перебили. З Янг Бойз у них була перевага у вигляді штучного поля, але там ми домоглися потрібного нам результату (3:1 на виїзді).

– Попереду у вас спарка з Црвеною Звездою, яка вважається кузнею талантів у Європі, а молодих хлопців відразу ж забирають топові команди.

– Мені подобається грати в матчах, де граєш на останньому подиху, ніж завантажувати супернику по 5-6 голів. Їхній футбол дуже сильно відрізняється. Буде цікаво перевірити себе на їхньому тлі.

«Німці цінують більше гольові паси, ніж голи»

– Ти граєш на позиції центрбека. Ти відразу почав грати в захисті?

– В Україні я починав опорним півзахисником. Це ще було в Сумах. Коли я перейшов у столичний Локомотив, тренер Богдан Олександрович Кондратюк перевів мене лівим центральним.

У Лейпцигу грають у три центрбеки, мене використовують зліва. Не проблема зіграти й центрального. Тут конкуренція серйозна. Ти не можеш говорити, що ти граєш тільки зліва. Ти маєш скрізь грати.

Минулого року за команду U-17 я грав у центрі матчів 6-7. Потім справа підміняв травмованого партнера. Різниці немає, але є в чому додавати.

– Тобі більше подобається бути провідним захисником чи діяти в підіграванні?

– Мені більше подобається йти в пресинг лівим центральним, розганяти атаки, віддавати довгі передачі.

– Ти кайфуєш більше від голів чи асистів?

– Тут більше цінуються гольові, а завершенню особливого значення не надають.

– У тебе є улюблений гравець на твоїй позиції?

– Серхіо Рамос.

– Яка з команд у Європі тобі зараз імпонує?

– Манчестер Сіті, коли вперше побачив по телевізору Венсана Компані. Мені тоді було 8-9 років.

– За рік із невеликим у Німеччині ти вже побував на матчах Лейпцига?

– Так. Мені дуже сподобалася атмосфера. Спілкуєшся з пацанами між собою і теж уявляєш, як класно було б зіграти за першу команду. Ми й так часто їх бачимо. Рівень просто приголомшливий.

– Яким ти бачиш свій подальший розвиток кар'єри?

– Робитиму все від себе залежне, щоб закріпитися в Лейпцигу і дебютувати за першу команду в офіційному матчі. Якщо доля розпорядиться інакше - шукатиму свій шанс у Бундеслізі або в АПЛ. Представляти Україну на міжнародній арені. Для мене це велика честь.

«З російськими хлопцями в Німеччині діалогу не склалося»

– У вересні ти залучався до збірної України U-18. Як тебе прийняли хлопці в колектив?

– Усі пацани добре мене прийняли. Був дуже радий бачити наших, поспілкуватися. У Саксонії українців і не зустрінеш за час, поки я тут.

– Через війну багато українців зараз опинилися в Німеччині. Не доводилося ще грати проти земляків?

– Перетинався тільки з російськими хлопцями. Діалогу з ними не склалося:)

– Цього сезону Локомотив (Київ) дебютує серед дорослих професіоналів. Стежиш за виступами команди у Другій лізі?

– Іноді є можливість дивитися. Я пам'ятаю гру з Діназом, коли вони виграли 1:0 на Кубок України. Мені дуже сподобалася.

– Зміна тренера допоможе команді дистанціюватися від зони вильоту?

– Багато залежить від хлопців, як правильно зарядити команду. Взимку посиляться і, думаю, все буде нормально.

– Як ти відреагував на новину, що Локомотив буде представлений на профі-рівні?

– У Локомотиві дуже довго до цього йшли, щоб дійти до вершини клубної піраміди.

  • 17-річний Гавриленко провів у складі Лейпцига U-19 два поєдинки у всіх турнірах.
  • За команду U-17 в сезоні 2022/23 українець відіграв 16 матчів, на його рахунку один асист.
  • Контракт Гавриленка з Лейпцигом розрахований до 30 червня 2024 року.