Сергій КОВАЛЕЦЬ: «Ми грали проти однієї із найсильніших команд Європи»

— Сергію Івановичу, в другому матчі плей-оф проти Німеччини ваші хлопці виглядали набагато краще, й, як мінімум, не заслуговували на поразку. Що стало причиною такого невтішного результату?

— Детально аналізувати двоматчеву дуель проти Німеччини будемо пізніше, бо досі ще присутні емоції, які заважають дати адекватну оцінку нашій грі. Із одного боку, я задоволений тим, що нам удалося пробитися до числа 14-ти найкращих збірних Європи, а з іншого — засмучений результатом у матчах із «бундестімом».

— І в першому, й у другому матчі голи у ворота українців, як правило, приходили з лівого флангу. Що завадило нашим захисникам у Ессені зіграти зібраніше, не повторюючи черкаських помилок?

— Ми завжди говоримо, що атакує, захищається, програє й виграє вся команда. Наші хлопці намагалися грати з душею та серцем, хотіли забити, перемогти. На жаль, у двоматчевому протистоянні суперник був сильнішим за нас.

— Червона картка, котру вдостоївся Караваєв за грубий фол, — наслідок нестримності чи ігровий епізод?

— Це — прояв емоцій, адже склався доволі нервовий кінець матчу. Звісно, емоції потрібно контролювати, й ми зав­жди про це говоримо. Але це гра — тож тут навіть великі помиляються.

— Нинішнього відбіркового циклу ваша команда помірялася силами з шістьма опонентами. На цьому тлі Німеччина чимось виокремлювалася від решти суперників?

— Ми вже говорили, що й національна збірна Німеччини є чемпіоном світу, й команда U-19 виборола золоті медалі юніорського Євро-2014. Тому ось ця системність ведення футбольного господарства в Німеччині поставлена на високому рівні, тож це приносить результат. Це — аксіома. Ми грали проти однієї із найсильніших команд Європи, що є хорошим досвідом як для тренерського штабу, так і для футболістів.

— Наскільки «молодіжці» допомогло повернення Ордеця, Болбата та Будківського?

— Я вже говорив, що одне з головних завдань молодіжної команди — підготовка футболістів для націо­нальної збірної. І нам дуже приємно, що троє гравців «молодіжки» отримали виклик до головної команди країни. Окрім того, хлопці вже дебютували, зігравши доволі успішно. Це абсолютно нормальний процес, і сподіваюся, що вже найближчим часом іще група футболістів молодіжного складу підсилить колектив Михайла Фоменка.

— Як у цілому оціните відбірковий цикл до Євро-2015?

— Повторюся: детальний аналіз усього відбіркового циклу буде пізніше. Однак те, що ми вийшли з дуже непростої групи, вже є позитивним моментом. Хлопці отримали хороший досвід міжнародних матчів європейського рівня. Сподіваємося, в майбутньому це їм допоможе виступати стабільно у своїх клубах, а в перспективі вони обов’язково потраплять до національної збірної.

— «Молодіжка» не потрапила на Євро-2015, не виконавши таким чином поставлених завдань. Ви й надалі збираєтеся працювати на чолі збірної U-21, чи розглядаєте й інші варіанти?

— У мене є чинний контракт із Федерацією футболу України.

— Відомо, що ви приділяєте чимало часу селекції, переглядаючи велику кількість кандидатів до збірної U-21. Скажіть, як складаються справи з тими гравцями, котрі мають прийти на заміну нинішньому поколінню? Певне, стрижнем нової «молодіжки» стануть підопічні Петракова, команда якого вже наступного літа виступить на світовій першості серед двадцятирічних?

— Як відомо, взимку цього року ми виграли Кубок Співдружності, й на цей турнір залучили сімох виконавців 1994 року. Відтак слідкуємо за цими хлопцями й у чемпіонаті, також переглядаємо футболістів 1995 року народження. Можу сказати, дуже цікаві гравці в нас підростають, із якими можна боротися за найвищі місця. Україна має талановиту молодь, тільки їй потрібно більше довіряти, більше спілкуватися, пот­рібно відбудовувати системність на всіх рівнях збірної. Тоді в нас буде той результат, який бажають бачити вболівальники.

— Уже визначилися всі вісім учасників молодіжного єврофоруму. Кого вважаєте фаворитом у боротьбі за чемпіонство?

— Усі команди сильні, складно якійсь одній збірній віддати перевагу. Ми бачимо, що й іспанці не пройшли, французи залишилися за бортом. Міцну команду мають данці, завжди сильні англійці та італійці. Побачимо, турнір обіцяє бути дуже цікавий. Загалом, у всіх країнах, де існує системність і державний підхід, там завжди є результат. Футбол — це соціальне явище, котре без державної підтримки й належної системи нормально розвиватися не зможе.

Роман КИРІЄНКО.