«Сидорчук класно покаже себе у Бельгії»: розмова з першим українцем, який грав за Вестерло
228628 
5 вересня Сидорчук став футболістом Вестерло після 10-річного періоду кар’єри в Динамо, залишивши клуб у статусі капітана. Хавбек збірної України вже встиг дебютувати за новий клуб в грі проти чинного чемпіона Антверпена (0:3), який пратиме проти Шахтаря у ЛЧ.
Вестерло, який останніми роками не хапає з неба зірок, у перших семи турах не здобув жодної перемоги: одна нічия, шість поразок. Цікаво, що у цьому клубі вже грав українець, який викликався до збірної.
Наш сьогоднішній співрозмовник на стику 2000-х та 2010-х років застав найяскравіший період в історії Вестерло, у складі якого доходив до фіналу Кубка Бельгії 2010/11, в якому поступився Стандарду (0:2).
Сайт «Український футбол» напередодні сьогоднішнього матчу Вестерло проти Стандарда поцікавився в агента Олександра Яковенка, що являє собою нинішній Вестерло та навіщо їм знадобився 32-річний гравець в чемпіонаті без досвіду гри за кордоном.
«У Вестерло турецькі власники, які готові витрачати кошти»
– Олександре, на вашу думку, для чого Сидорчук у свої 32 проміняв статус капітана Динамо на гравця останньої команди Про-ліги Бельгії?
‒ Можу припускати, що це сукупність різних факторів. Якщо він ухвалив таке рішення, відповідно, це для нього оптимальний розклад на сьогоднішній день. Знаючи Сергія, це не було рішенням на емоціях.
‒ Що собою являє сьогоднішній Вестерло, порівняно з тими часами, коли запалювали ви та молодий Жажа Коельо?
‒ Вестерло переживав різні часи у своїй історії. На сьогодні клуб розвивається. У Вестерло з'явилися нові власники з Туреччини, які серйозно вкладають гроші. Якщо подивитися на трансфери, які клуб робить, то інвестиції дуже серйозні.
Після Андерлехта, Брюгге, Гента, Генка – це шостий клуб за бюджетом, який спробує вирости в щось більше, ніж провінційний клуб.
Олександр Яковенко в Вестерло. Фото: Google
‒ Сидорчук виділяється з-поміж інших українців, адже приїхав до Бельгії догравати. Його рівня і досвіду вистачить, щоб грати на рівні Про-ліги?
‒ Ви правильно зазначили, що в основному до Бельгії їдуть молоді та недосвідчені гравці, які роблять перші кроки на високому рівні. Тим не менш, я вважаю чемпіонат Бельгії таким, що розвивається. Щороку він відкриває світу футболу багато нових талантів.
Сергій – гравець, який побачив у футболі все. Особисто я не бачу жодних проблем йому щоб класно проявити себе у Бельгії. Сидорчук не один сезон може грати на тому рівні. Навіть Мбокані у свої 34 років ставав найкращим бомбардиром у сезоні 2019/20.
‒ На ваш погляд, чому Нідерланди не спростили ліміт для футболістів не з Євросоюзу, адже коли, як не зараз, українські гравці готові їхати та спробувати себе в інших країнах?
‒ У Нідерландах справді є ліміт по зарплаті для легіонерів. Вони не хочуть опускати рівень свого чемпіонату, за рахунок чого клуби дійсно запрошують якісних виконавців
Місцеві клуби не можуть платити менше визначених сум футболістам. 400 тисяч євро ‒ мінімальна зарплата легіонера в дорослій команді. Для молоді цифра буде меншою, але навіть ті цифри є непідйомними для більшості клубів, окрім лідерів та команд другого ешелону, в одиничних випадках можуть виділяти такі бюджети.
‒ Данило Сікан, один з ваших клієнтів, нещодавно перепідписав контракт з Шахтарем. Можете навести певні подробиці перемовин з «гірниками»?
‒ Шахтар ‒ адекватний клуб. Як ви бачите, вони продають футболістів за великі гроші протягом останніх десяти років, починаючи з Дмитра Чигринського і бразильців, закінчуючи Мудриком. Шахтар дуже хотів його зберегти. Вони вірять у Даню. Це футболіст, який ще багато чого покаже у футболі і дійти до рівня, коли за ним буде бігати вся Європа.
Примітка. Наш сайт задавав запитання про Владислава Супрягу, проте співрозмовник попросив перейти до наступного запитання.
«Дякувати Богу, що ми взагалі проводимо чемпіонат»
‒ На старті сезону ні Динамо, ні Ворсклі, ні Дніпру-1 не вдалося вийти через кваліфікацію. В умовах війни наше падіння триватиме?
‒ Дякувати Богу, що ми взагалі проводимо чемпіонат у надскладних реаліях. Є люди, які продовжують вкладати в футбол. Я вважаю, що потрібно радіти вже тому, що клуби не почали зникати один за одним.
Ось нещодавно збірна грала з Італією. Гравцям з УПЛ необхідно до двох діб, щоб повернутися у свої клуби. Це все позначається на результатах. Усі напружені. Я вважаю, що запитувати за результат із них буде неправильно.
‒ В міжсезоння декілька провідних гравців збірної змінили український чемпіонат на клуб за кордоном. Як ви оцінюєте перспективи наших хлопців?
‒ Я дуже радий за всіх наших хлопців. Щодо Трубіна, після відходу Влаходімоса двері в основу Бенфіки для нього відкриті.
Довбик і Яремчук отримали шанс проявити себе в топ-чемпіонаті. Це дуже позитивно для них, для збірної України, іміджу. Головне, щоб вони там добре себе проявили. Тому що перейти одна справа, а заграти - інша. Їхня успішність буде каталізатором того, що іспанці частіше звертатимуть увагу на українців.
Артем Довбик. Фото: ФК Жирона
‒ На вашу думку, хто наступний з чемпіонату України піде на підвищення?
‒ Щороку з'являються хлопці, які себе проявляють і їдуть. Складно сказати, хто наступний. Судаков, найімовірніше. Плюс усі гравці УПЛ, які викликаються до збірних.
