«Скаути Атлетико та Реала стояли біля поля через 25 хвилин»: юний українець чекає контракту з мадридцями. Ось його історія

Іспанські ЗМІ у січні повідомили про те, що 17-річний голкіпер Ілля Волошин підписує контракт із мадридським Реалом. Ми зв'язалися з одним із перших тренерів воротаря Андрієм Пісним, який працював із Іллею у ДВУФК Дніпро, щоб дізнатися, як молодий талант починав в Україні.

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» тренер ДВУФК Дніпро Андрій Пісний розповів про те:

• Звідки Ілля Волошин прийшов у спорт-інтернат
• Як його прийняли команди у Дніпрі та в Іспанії
• Як скаути провідних клубів звернули увагу на Іллю
• Хто зустрів Волошина на базі Реалу
• Коли буде підписано контракт та на яких умовах
• Чи брав участь у цьому Роман Зозуля
• Найсильніші якості Іллі, через які на нього звертають увагу великі клуби

«У резиденції Реала його зустрів Андрій Лунін та провів екскурсію»

– У скільки років Ілля почав тренуватись у вас?

– По-перше, Волошин – вихованець ДЮСШ у Новомосковську (Дніпропетровська область). У 2019 році, коли йому було 12 років, Ілля переїхав до Дніпра займатися в ДЮСК Інтер. Я його побачив на зимовій першості та запросив до нашої команди. У нас інтернат, діти живуть і займаються футболом разом. Тож Іллі вже не доводилося їздити до Новомосковська, це за 25 км від Дніпра. У нас він жив, навчався та тренувався, все в одному місці.

До 2021 Ілля вже провів повноцінний сезон у нас за U-14. Згодом і перше коло за U-15. Але потім почалася війна, Ілля повернувся до Новомосковська. Ми на той момент уже підписали договір про співпрацю із ФК Кривбас. І за допомогою наших контактів та зв'язків, а також за сприяння Кривбасу, з'явилася можливість вивозити дітей до Іспанії. 

У Новомосковськ був приліт тоді, і я переконав маму, що Іллюху краще відправити в Іспанію подалі від цього кошмару. Волошин і кілька хлопців поїхали до Іспанії. Там вони довго сиділи без футболу. А потім все-таки людина, яка від нас курирувала, влаштувала Іллю в клуб третього дивізіону Райо Махадаонда.

– А як Волошина помітив Реал?

– Ілля розповідав, що в літнє міжсезоння 2023 року у Райо був спаринг з Реалом Б, і тренер його випустив на останні 25 хвилин. І одразу після гри на нього вже обабіч поля чекали скаути Атлетико (Мадрид) та Реал (Мадрид).

Іллю одразу повезли до Атлетико, показати резиденцію (в Іспанії резиденцією називають клубну базу). А за кілька днів його повезли вже в Реал. У Реалі Волошина зустрів Андрій Лунін і провів йому екскурсію резиденцією. І після цього Ілля вирішив підписати контракт із Реалом.

Ілля Волошин. Фото: instagram

– Що саме вплинуло: рівень клубу, бази чи Андрій Лунін?

– Я думаю, разом. Ставлення, зацікавленість Реала в ньому, наявність українця в клубі, тобто, є на кого рівнятися. Усе це зіграло на користь Реала. Рішення він приймав самостійно, ну, може, й агентська служба свої питання вирішувала. Але мама Волошина в цей час перебувала у Дніпрі, вона працює медсестрою у клініці Гарвіс. Вона тільки через місяць приїхала. Дуже проста, скромна родина. А Ілля мовчазний, але роботящий.

15 січня Іллі виповнилося 17 років, ми спілкувалися у той день, вітав його. Вони [Реал] чекають на закриття трансферного вікна, і планують підписувати на 1 лютого. Раніше не вийшло тому, що не минуло ще чотири місяці після того, як Ілля був офіційно заявлений за Райо. І він не був там заграний.

Після предметного інтересу Реала Волошина одразу почали награвати за Райо, він почав набирати ігри. І тепер може підписувати із Мадридом. Так Ілля мені пояснив.

З Райо Волошин мав перший професійний контракт, в Україні такого ще не було.

«Повірте, щодо фінансів не образили», – це професійний контракт»

– Волошина не може підписати новий клуб, доки не пройде чотири місяці з моменту укладання контракту з попереднім. Я правильно розумію?

– Це нюанс їхнього спортивного законодавства. У нас в Україні, наприклад, не можна за рік підписувати контракти з більш ніж двома клубами.

З Реалом та агентством про все домовилися, зокрема щодо фінансів. Суму говорити не маю права. Єдине, запитав Іллю: «Як там з фінансами?», Ілля відповів: «Андрію Миколайовичу, повірте, мене не скривдили». І Райо отримає відступні, Реал купив Волошина.

– Ілля потрапляє в систему Реала, там рухатиметься від U-18 і вище?

– Це буде точно відомо після підписання. Або він буде в системі Реала, або йому оформлять оренду в тому ж Райо, і він виступатиме за ту ж саму команду. Сподіваюся, що таки заберуть до Реалу. Іллю потрібно вчити, у Реалі кваліфікація тренерів точно вища. Вони ж його захочуть перевірити, покрутити, ближче познайомитись.

– Райо Махадаонда – останній клуб Романа Зозулі, де форвард виступав ще торік. Роман брав участь у долі Іллі?

– Я бачив спільні фотографії Іллі, агента Олександра Панкова та Зозулі. Але з Іллею цей нюанс не обговорювали. Можливо, до Райо Волошин потрапив за допомогою Зозулі, але далі вже з Реалом іспанська агенція працювала.

Ми зв'язувалися з Романом Зозулею, але не агент відмовився коментувати трансфер до офіційного підписання Іллею контракту.

Роман Зозуля. Фото: instagram

«Якщо пропустить м’яч, то заспокоює мене: «Андрію Миколайовичу, не нервуйте»

– Волошин дуже високий. А коли прийшов до вас, якого був зросту?

– У U-15 вже два метри на зріст був, зараз навіть трохи більше. Долонька – як мої дві. Вже коли грали з Шахтарем із їхньою командою 2007 року народження, він був помітний, на нього тренери звертали увагу.

– Які Ілля має ігрові якості? 

– Він завжди холоднокровний та врівноважений, навіть після помилки. Не метушився. Є діти, які після промаху починають гризти себе зсередини. І помилка породжує нову помилку. А Ілля такий, підніме руку: «Андрію Миколайовичу, не нервуйте, все нормально, я зрозумів». Заспокоював мене :-) І другий момент – м'яч просто прилипав до його рукавичок, майже ніколи не відскакував.

Волошин – дуже компанійський хлопець, завжди в команді. Пацани дуже швидко прийняли його до команди. Дітей не обдуриш, вони, коли бачать, що прийшов сильний гравець – одразу приймають. У команді він мав авторитет.

Завжди дотримувався субординації. Мама його каже: «Зателефонуйте йому, Андрію Миколайовичу, він сам вам дзвонити соромиться».

– Високі воротарі не завжди добре складаються, працюють із нижніми м'ячами. У Волошина як із цим?

– На превеликий подив, все було дуже добре. Хоча великі хлопці часом довго піднімаються, але Ілля цієї проблеми не мав.

– Ілля добре грає обома ногами?

– Так, і це великий плюс, що він навіть у 15 років уже добре міг розгортати атаки, приймати з одного флангу та передавати на інший. Ліва нога була менш сильна, можливо, він уже її підтягнув. Але захисники ніколи не боялися відіграти йому м'яч, використати його як третього центрального захисника. Це теж для дітей велика рідкість. Наприклад, зараз у нас воротар не такий, йому зайвий раз не відіграєш :-) Ногами Ілля грає добре, сучасний футбол цього вимагає, і скаути звертають увагу.

«Для Іллі авторитетів не було: що з ДЮСШ грати, що із Шахтарем»

– Два метри у п'ятнадцять років, це дуже ранній розвиток. Ілля був травматичний?

– Травм у нас не було. У Волошина все пропорційно розвинене. Буває, виростає корпус, а ноги затримуються. Або виростають кістки, а зв'язки та м'язи не встигають. Шлятерів у нього не було. Він, як на дріжджах, ріс, але пропорційно: і вгору, і вшир. І м'язова маса, і зріст, і кістки – все гармонійно. Пам'ятаю, поїхав на літні канікули, а потім уже у дверний отвір не проходив, пригинався. За літо на дев'ять сантиметрів зріс. А зараз ще підріс.

– За ці півтора роки у вас у чому Ілля прогресував?

– До нас у нього не було можливості грати у ДЮФЛ, проти тих самих Динамо та Шахтаря. Безумовно, він спрогресував ментально та психологічно. Для Іллі авторитетів не було. Що проти ДЮСШ виходив грати, що проти Шахтаря – хвилювання ніколи не показував. Спокійний, і дуже добре аналізує свої помилки та пропущені голи. Це його великий плюс. Він знав, у чому його помилка і намагався більше не допускати.

– В Україні Динамо чи Шахтар намагалися виходити на Іллю?

– При мені – ні. У нас із Шахтарем нормальний зв'язок. Тренером там був Віталій Віценець. Він казав, що йому подобається Волошин, але конкретики не було (Віталій Віценець 2022 року працював уже з U-19 Кривбасу, звідки був звільнений за антиукраїнську позицію, – прим. А.Т.).

– До збірної Волошина викликали?

– У збірної U-17 минулого року було два збори. На той, який був за кордоном, Володимир Єзерський викликав Іллю. У другому зборі та в іграх відбірного циклу Волошин не брав участі.

«З іспанською мовою все чудово: спілкується без проблем»

– Як у Іллі з іспанською мовою?

– Ілля сказав: «На відмінно, я все знаю, і спілкуюся без проблем». Молодець. Його в Іспанії перевели до коледжу, що є другим за рівнем освіти в Європі. І Волошин також продовжує навчатись у Дніпрі дистанційно у нас в 11-му класі. Пише роботи. Усі вчителі, зрозуміло, йдуть на зустріч. На педраді порушували питання, директор сказав, що таким людям треба допомагати. Отримає атестат після 11 класів.

Ілля Волошин. Фото: Google

– Як Волошина прийняли до Райо?

– Здорово. Говорить, що іспанці добрі, доброзичливі. Це доросла команда, там уже й мужики є. Але, каже, жодних проблем із комунікацією не виникло.

– Ілля у Райо грав за молодіжний склад?

– За основу, за дорослу. Його вже туди підтягують. Грає у третьому дивізіоні вже проти бородатих мужиків. Так його в Реалі Б і помітили у літнє міжсезоння. Швидше за все, це теж було погоджено, що його покажуть Реалу, щоби продати талант.

Дав нам свій невеликий коментар і Микола Миколайович Збарах, тренер Волошина у ДЮСК Інтер (Дніпро), де Ілля виступав за U-14.

– Він у мене недовго був, півроку, його у мене «украв» інтернат – ДВУФК Дніпро. Його швидко побачили і «смикнули». Без компенсації.

У Новомосковську у нас був свій тренер у ДЮСШ, він з Іллею працював і нам його порекомендував. У 13 років Волошин уже мав 185 – 187 см зросту. Тому ми його й брали, бо дані. Але вчити довелося майже з нуля. Волошин був зовсім без техніки, та швидко засвоював ази. Був некоординований спочатку. Проте потім почав добре приймати м'яч та непогано грати ногами. Ліва нога була гарна. Він лише почав прогресувати, його переманили.

Інтернат ДВУФК Дніпро міг пообіцяти Іллі більше ніж ми – проживання, харчування, навчання, екіпірування, поїздки на збори, загалом – повний пансіон. Для його мами це було важливо, вони з Іллею небагато жили у Новомосковську.