Тріумф у Киргизстані та затісний смокінг. Едмар: «Динамо виграє два матчі – і їх уже не зупинити»
- 01 Чи є мандраж у дебютантів перед матчем-відкриттям? «Суперники відрізняються лише кольором футболок»
- 02 Як отримав нагороду кращому тренеру року? «Я не зміг застебнути свій смокінг»
- 03 Чому киргизький МЮ тренують лише українці? «До наших хлопців дуже добре ставлення»
- 04 Чи став несподіваним провал Динамо? «Знаєте, скільки вже було подібних ситуацій!»
- 05 Чому Забарний помиляється у ПСЖ? «А ви бачили, що зробив Габріел?»
Сьогодні олімпійська збірна Киргизстана стартує на Кубку Азії U-23. Команда пробилася на цей турнір вперше в історії під керівництвом українця Едмара. Такий успіх приніс йому звання тренера року у Киргизії. Паралельно з цим натуралізований екс-гравець збірної України став тренером Мурас Юнайтед. Всі ці події ми обговорили з Едмаром в ексклюзивному інтерв’ю для сайту «Український футбол».
Чи є мандраж у дебютантів перед матчем-відкриттям? «Суперники відрізняються лише кольором футболок»
- Едмаре, жереб не був ласкавий до вашої команди: стартувати доводиться матчем проти фаворита Саудівської Аравії…
- Це буде матч-відкриття турніру, граємо проти господарів змагань, яких будуть підтримувати вболівальники, а для нашої збірної це взагалі перше потрапляння в історії на Чемпіонат Азії U-23. Звичайно, ми прагнемо себе проявити якнайкраще, але розуміємо, наскільки важко буде, адже і інші суперники в групі Йорданія та В’єтнам демонструють гарний футбол.

Едмар. Фото: КФС
- Як ваші гравці, не мандражують?
- Не сказав би. Після перемоги у кваліфікації вони відчули впевненість у власних силах, розуміють, куди потрапили. Ми теж, звичайно, працюємо над психологією. Доносимо, що навпроти будуть такі самі гравці, які просто носять футболки інших кольорів. Так, в наших суперників є досвід виступів у закордонних чемпіонатах – можливо, різниця є лише в цьому. Коли лунає стартовий свисток, на перший план виходить те, що відбувається на полі безпосередньо зараз, і перемагає той, хто буде швидшим, більш рішучим, матиме більше бажання.
- Як відбувалася підготовка до турніру?
- Ми попросили керівництво провести збори в країнах, схожих за умовами на Саудівську Аравію, щоб полегшити акліматизацію. Нам створили всі умови. Два тижні провели у Туреччині, а потім ще стільки ж у Дубаї. Звідти вже перемістились на місце проведення турніру.
- Від керівництва країни були якісь настанови? Не було якихось накачок?
- Президент Федерації генерал Ташиєв – дуже амбіційна людина. Завдяки його зусиллям футбол у Киргизстані зараз бурхливо розвивається. І хлопці самі хочуть виправдати довіру, проявити себе, в них теж є власні амбіції. Вся країна чекає гарного виступу від нас, і ми це усвідомлюємо.
- Ритуалів ніяких немає перед такими турнірами? Скажімо, барана не ріжуть чи ще чогось такого немає?
- (посміхається) Ні, такого немає. Але у хлопців своя віра, вони моляться, але в кожного це особисте. Генерал Ташиєв часто приходить до команди, і це теж надає впевненості футболістам.
- Він часом не поїхав з командою на турнір?
- Має приїхати перед грою. В нас запланована зустріч.
Як отримав нагороду кращому тренеру року? «Я не зміг застебнути свій смокінг»
- За підсумками минулого року вас визнали кращим тренером Киргизстану. Як це відбувалося?
- Це традиційна церемонія визначення кращих за підсумками року, і мені сказали, що я маю бути на урочистостях. Було дуже приємно отримати відзнаку, але зазначу, що це нагорода не лише моя, а всієї команди, співробітників федерації. І, до речі, хочу подякувати також Валерію Шамардіну – керівнику центру ліцензування УАФ, де я навчався та отримав багато корисної інформації.
- Це було якесь опитування?
- Так, голосували фахівці: тренери, керівництво, функціонери. Сама церемонія була дуже добре організована, все було урочисто та красиво. Навіть дрес-код був визначений. Скажу, що саме з таких, здавалось би, дрібниць і складається прогрес всього футболу. Все робиться грамотно, і якщо футбол Киргизстану триматиме надалі такий темп розвитку, про нього дізнаються у всьому світі.
- Як почувалися у смокінгу?
- (сміється) Зізнаюсь, цей смокінг я купив приблизно десять років тому теж з нагоди якогось заходу. І зараз не зміг вже його застебнути, як не намагався.
Чому киргизький МЮ тренують лише українці? «До наших хлопців дуже добре ставлення»
- Крім збірної, тепер ви ще й тренер клубу Мурас Юнайтед…
- У клубі я поки входжу у курс справ, розпланували підготовку. Але зараз я сконцентрований на Кубку Азії. Потім вже буду перемикатися на роботу у клубі і паралельно тренуватиму молодіжну збірну. Сподіваюсь, що будемо боротися в чемпіонаті за найвищі місця – стоїть задача бути чемпіонами. Потрібно буде всім добряче попрацювати.
- Киргизський МЮ призначає лише українських тренерів?
- (посміхається) Виходить, так. Був Поклонський, потім Пучков, тепер я. Та й футболісти з України теж є. Це добре, коли у гравців є можливість себе проявити, мати роботу. У Киргизстані дуже добре ставляться до наших хлопців – немає ніяких проблем.
Чи став несподіваним провал Динамо? «Знаєте, скільки вже було подібних ситуацій!»
- У такому вирі подій встигаєте стежити за чемпіонатом УПЛ?
- Звичайно! Постійно дивлюсь матчі чемпіонату. Цікава боротьба йде, і помітно, що багато команд мають амбіції потрапити до трійки призерів. Це лише на користь українському футболу. Полісся, ЛНЗ, Металіст 1925, Колос… Конкуренція у Шахтаря та Динамо є пристойна.
- Якщо пам’ятаєте, коли ми спілкувалися у вересні, намагалися спрогнозувати майбутніх призерів. ЛНЗ тоді взагалі не згадували…
- Ця команда стала приємним сюрпризом. Подивимось, як пройде друге коло. Утриматись нагорі значно важче, ніж туди потрапити.
- Як вважаєте, у чому секрет успіху ЛНЗ?
- Вони провели гарну селекцію, запросили вправних легіонерів. Читав, що Оба вже продали до Шахтаря. Це теж плюс для клубу, тим більше за такої ситуації в країні. Футбол навіть під час війни продовжує розвиватись.

Проспер Оба. Фото: ЛНЗ
- До речі, чи не йде продаж Оба врозріз з амбіціями боротись за медалі?
- Можливо, йому вже готова заміна. Я завжди дотримуюсь принципу, що незамінних футболістів не буває. Головне, щоб новачки підходили під концепцію, стиль тренера і приїжджали з бажанням. Коли гравець мотивований – це йде усім на користь.
- Провал Динамо став несподіваним для вас?
- Знаєте, скільки вже було подібних ситуацій! Але Динамо завжди залишається Динамо. І коли вони набирають ходу, їх дуже важко зупинити. Тому вони можуть дуже швидко піднятися. Скільки сезонів я провів в Україні – історія повторювалась. Динамо ніби має спад, але потім виграє один-два матчі – і їх вже не зупинити. До того ж, інші команди будуть теж втрачати очки. Цього не уникнути. Цим цікавішим буде друге коло чемпіонату.
- Як вважаєте, про що говорить зміна Шовковського на Костюка? Це ставка на власних вихованців, якесь перезавантаження, скорочення бюджету, проміжний варіант чи щось інше?
- Ми можемо лише здогадуватись. Не перебуваючи всередині, про це ніколи не дізнатись. Лише керівництво про це знає. Можливо, вони дивляться якось у майбутнє, можливо, когось розглядають ще, а може, в Костюка піде результат і він залишиться надовго – може бути все, що завгодно.
Чому Забарний помиляється у ПСЖ? «А ви бачили, що зробив Габріел?»
- Якщо ще раз звернутися до нашої вересневої розмови, ви недаремно переконували, що збірна України подолає кризу результатів – і наша команда витиснула максимум із ситуації, вийшовши до плей-офф. Які перспективи бачите там?
- Пам’ятаю ту розмову. За це ми і любимо футбол. Після розчарування вдалось досягнути потрібного результату. Вважаю, цілком реально пройти і шведів, і наступного суперника. Зрозуміло, що все залежатиме від стану гравців безпосередньо перед матчами, до яких ще тривалий час. Хто буде краще готовий – той і переможе. Збірна разом працює нетривалий час – все вирішується в конкретний момент. Дай Боже, щоб Україна потрапила на чемпіонат світу.
- Багато буде залежати від стану наших лідерів-легіонерів. Наприклад, Жирона стала дуже вдалим місцем для українцев: запалювала пара Циганков – Довбик, тепер – Циганков – Ванат. Співпадіння чи настільки важливо мати поруч співітчизника?
- Так, вони показують гарну гру. Хтось може сказати, що це удача, але ні – це вміння використати свій шанс. Це і є футбол. Шанс є завжди, але не всі ним користуються. А іншого може й не бути. Добре, що вони свою можливість використали.
- Чи використовує свої шанси у ПСЖ Забарний?
- У такому клубі найвищі вимоги. Кожен день він має доводити свій рівень. Оскільки він туди потрапив, значить, вже гідний цього. А тепер потрібно втримати планку, для чого потрібно працювати ще більше. Це природно для такого рівня. Там величезний тиск, але Забарний справляється.

Ілля Забарний. Фото: ПСЖ
- Помилки, яких він припускався, це наслідок величезного тиску чи супутники адаптації?
- Слухайте, всі помиляються. Ви дивились матч Арсеналу? Бачили помилку Габріела? Всі помиляються – ще раз кажу. Інша справа, як ти відреагуєш на власну помилку, як гратимеш далі. Звичайно, для такого клубу, як ПСЖ, чим менше ти помиляєшся – тим краще. Але помилок не уникнути, це частина футболу.