«У певний момент президент поставить ціль вийти у єврокубки»: Шищенко – про чемпіонство Буковини й старт в УПЛ

Сергій Шищенко у перший же сезон на посаді головного тренера Буковини зробив те, для чого нове керівництво й прийшло в клуб 2,5 року тому – вивів команду в УПЛ. При цьому зробив це фахівець, як і належало фавориту турніру, дуже впевнено. Команда з Чернівців виграла золото, здобувши 81 очко за 30 турів та випередивши найближчого переслідувача Чорноморець аж на 16 балів.

За такий успіх Шищенко цілком заслужено отримав нагороду від ПФЛ як найкращий тренер сезону у Першій лізі, і тепер готується вести свою команду у бій в еліті.

Редакція сайту «Український футбол» записала ексклюзивне інтерв’ю із Сергієм Юрійовичем, у якому він підбив підсумки минулої кампанії, поділився очікуваннями від виступів в УПЛ, а також оцінив старт роботи Андреа Мальдери на посаді головного тренера. 

«Це історичний сезон для Буковини»

– Сергію Юрійовичу, на старті розмови хотілося б почути від вас підсумки сезону, що минув.

– Я вважаю, що це дуже успішний та історичний для клубу, міста, вболівальників, співробітників клубу, тренерського штабу, футболістів та всіх причетних. Команда вийшла в УПЛ вперше за 32 роки.

– Буковина також могла стати першою командою в історії Першої ліги із сезоном без поразок. Чого, на ваш погляд, не вистачило для цього досягнення?

– Ми дуже серйозно налаштовувалися на гру з Чорноморцем (1:3). Розуміли, що в цьому важливому матчі можемо практично забезпечити собі сезон без поразок. Залишався ще один матч з СК Металург (4:0).

Гравці Буковини, фото: ФК Буковина

Знали, що на цю гру прийде керівництво міста та області, а також очікували на велику кількість вболівальників. Налаштовувалися лише на перемогу. Вважаю, це була наша гра. Ми мали повну перевагу, але не за рахунком. Мабуть, не вистачило створити та реалізувати більше моментів для звитяги.

«Сподіваюся, цього року Буковина все ж зіграє у Чернівцях»

– Була близькою Буковина й до ще одного досягнення – фіналу Кубка України, але в 1/2 ви поступилися Динамо (0:3). Як сьогодні оцінюєте матч?

– Ну, ми проробили хороший шлях в Кубку, прибравши дві команди УПЛ – Карпати (1:0) та ЛНЗ (0:0, пенальті 5:4). Тобто протидіяли гідним сильним командам. Вважаю, для Буковини та міста два поспіль півфінали Кубка також є великим успіхом (рік тому Буковина поступилася у півфіналі тому-таки Динамо (1:4), – прим. «УФ»).

У грі з Динамо в Тернополі ми мали божевільну підтримку з боку наших вболівальників. 14,5 тисячі – це, мабуть, рекорд відвідуваності з моменту повномасштабної війни. Звичайно, хотіли вийти до фіналу вперше у своїй історії. Мабуть, не вистачило реалізації. Мали непогані моменти та підходи.

Так, ми не грали проти Динамо першим номером, але мені сподобалася наша дисциплінованість, організованість та атакувальні дії. Особливо я був захоплений першими 20 хвилинами другого тайму. Тоді ми повністю перегравали Динамо й показували футбол, до якого прагнемо.

– Чи не вважаєте ви, що керівництво Буковини затягнуло з реконструкцією арени, що не дозволило другий рік поспіль прийняти Динамо у півфіналі Кубка у Чернівцях?

– Розумієте, стадіон же не належить клубу й Володимиру Михайловичу Дубинському. Він вкладає свої гроші та сили у реконструкцію арени. Звичайно, це робиться поступово.

Володимир Дубинський, фото: ФК Буковина

Вочевидь, потрібна допомога міської влади у цьому напрямку. Зараз вона є. Зрозуміло, хотілося б, аби усе це було раніше, швидше, але, на жаль, вже як є. Найголовніше, що ми це робимо. Триває заміна поля. Матимемо дуже якісний газон за усіма сучасними технологіями.

Що стосується освітлення, то був проєкт, за яким вежі потрібно було залишити. Потім виявилося – не можна. Вони в аварійному стані й опори не витримають навантаження, тому їх потрібно замінити. Таким чином, робиться новий проєкт, і усе зараз затягується. Сподіваюся, цього року ми все ж зіграємо у Чернівцях.

«Найбільше спрогресували Дахновський, Стасюк і Груша»

– Топ-3 гравці Буковини, які найбільше спрогресували у минулому сезоні?

– Ну, звичайно, це Віталій Дахновський. Петя Стасюк. Він, знаєте, завжди тримає рівень, який не падає, показуючи якісну гру. Це також дуже добре, коли ти, можливо, сильно не прогресуєш, але не знижуєш планку. Третім, думаю, назву Віталія Грушу. Він виконує дуже великий обсяг роботи, зробив чимало результативних дій та брав участь у багатьох гольових комбінаціях. У його віці, виявляється, можна ще зростати та прогресувати (Груші 32 роки, – прим. «УФ»).

– Яким буде завдання Буковини на новий сезон?

– Зрозуміло, від нас, мабуть, не чекають якихось великих завдань. Від себе скажу, що зараз найголовнішим є зібрати команду, яку ми хочемо бачити, й зробити так, аби ми, керівники та вболівальники отримували задоволення від УПЛ. Тоді матимемо гарні результати.

З кожним роком, безсумнівно, ми хочемо поступово розвиватися в плані інфраструктури та побудови клубу в різних аспектах. Думаю, в нас амбіційний президент, який у певний момент, коли ми будемо готові до цього, поставить ціль спробувати потрапити у єврокубки.

Сергій Шищенко, фото: ФК Буковина

«Поки навіть не можемо дозволити собі трансфери за 200-300 тисяч»

– Щодо формування команди, то Буковина на сьогодні розглядає запрошення виключно вільних агентів, чи, можливо, готова інвестувати гроші у новачків?

– Зараз ми більше орієнтуємося на вільних агентів та гравців, яких можемо взяти в оренду. Поки навіть не можемо дозволити собі трансфери за 200-300 тисяч [у.о.].

Думаю, до нас прийдуть іноземні гравці і всі вони будуть вільними агентами. Ті футболісти, яких ми переглянули і з якими ведемо перемовини, сподіваюся, покажуть дуже хороший рівень та гру.

Знаєте, все одно легіонери приносять якийсь рівень у наш чемпіонат та щось нове у кожну команду. Спільно з українськими гравцями вони будуть підіймати конкуренцію не лише на внутрішній арені, а й у єврокубках.

– У пресі потенційними новачками Буковини називали Максима Задераку та Едвіна Одінаку. Чи можна сказати, що це вже ваші гравці?

– Мені здається у пресі ми були найбільш популярними останнім часом, адже усіх гравців відправляли до нас, але з 95% ми навіть не вели перемовини.

Зараз ми не такі активні у плані преси та робимо усе обережно й потихеньку. Ми ведемо перемовини з багатьма гравцями, але це не афішуємо.

– На які позиції Буковина потребує підсилення?

– Звичайно, більше в атакувальну ланку. Шукаємо вінгерів, інсайдів, нападника. Потрібні деякі захисники, особливо крайні. Хочемо тут підсилити, додати стабільності та балансу.

Гравці Буковини, фото: ФК Буковина

– На що ви орієнтуєтеся у процесі запрошення новачків?

– Дивимося на усе в комплексі. В якому чемпіонаті грає футболіст, який у нього інтелект, як він міркує на полі, які рішення ухвалює та які дії виконує. Також звертаємо увагу на статистику.

Хоча є гравці з не дуже хорошою статистикою, але повірте, цілком якісні, які здатні посилити будь-яку команду УПЛ. Багато вільних легіонерів хорошого рівня, яких ти можеш взяти за невеликі гроші. Чомусь, більшість команд їх не знаходять або не хочуть шукати. Витрачають по 300-500 тисяч, а доступні нічим не гірші за тих, хто коштує й мільйон. Тому вважаю, що необов’язково витрачати дуже великі гроші, аби знайти сильного виконавця.

Наші скаути працюють щодня та переглядають дуже багато футболістів, які підходять під наше бачення та стратегію розвитку клубу.

«До своєї Буковини з УПЛ взяв би Буяльського, Бондаренка й Ітодо»

– Три гравці з УПЛ, яких би ви взяли до Буковини, якби була така гіпотетична можливість?

– Точно Віталія Буяльського взяв, якби він, звичайно, захотів перейти до Буковини (сміється, – прим. «УФ»). Тьому Бондаренка з Шахтаря, якби також була можливість. І, якщо чесно, мені імпонує Пітер Ітодо з Металіста 1925 своїм ставленням та професіоналізмом, хоча я його не бачив у тренувальному процесі.

Пітер Ітодо, фото: ФК Металіст 1925

Мені сподобався Ітодо тим, що коли він не поїхав на зимові збори з Металістом 1925 через якісь візові проблеми, то у товариському матчі за U-19 проти нас грав з повною віддачею. Це багато про що свідчить. В чемпіонаті він також показав своє старання.

– Наостанок хотілося б спитати вашу думку про національну збірну України. Яке враження на вас справила команда під керівництвом Андреа Мальдери у перших товариських матчах з Польщею (2:0) та Данією (1:2)?

– Якщо чесно, то зовсім не дивився останній матч з Данією, бо був у дорозі. Гра з Польщею мені одразу нагадала старт Андрія Шевченка в збірній.

Впало в око, що Мальдера зробив зміни й в нього зовсім відмінне бачення та філософія від Сергія Реброва. Мені здається, буде інша гра. Ну, це по зустрічі з поляками. Мальдері треба дати час, а далі подивимося, що вийде.