«Ваня, що ж ти робиш?»: Бєлік – про перехід Лосенка із Шахтаря в МЛС, порівняння з Озілом та феномен Кудрівки

Вихованець донецького Шахтаря Іван Лосенко зробив несподіваний кар'єрний поворот, змінивши виступи в УПЛ на заокеанську МЛС. 21-річний півзахисник, який свого часу був «мозковим центром» юнацької команди «гірників», перейшов до канадського Монреаля на правах оренди, попередньо проявивши себе в Інгульці та Кудрівці.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський поговорив з головним тренером Шахтаря U-19 Олексієм Бєліком, який розповів про Івана Лосенка, його схожість із зірковим Месутом Озілом, курйози на тренуваннях та подальші перспективи свого експідопічного.

«Лосенко – психологічно стійкий хлопець з хорошою майстерністю»

– Олексію Григоровичу, ви добре знайомі з Іваном. Пригадайте, як починалася ваша співпраця?

– Ну, як познайомився? Загалом усі вікові категорії в академії Шахтаря були поруч. Я працював ще в U-15, коли він там був. Але більш щільно спілкуватися і працювати почали, коли я став тренером U-19 – спершу помічником, а потім вже головним. Звісно, коли став головним, спілкування стало ще більше.

– Які враження він справляв як людина і як гравець?

– Ваня – дуже позитивна людина і хороший футболіст, у якого багато сильних якостей. Для мене як для тренера найцінніше в ньому те, що він психологічно стійкий. Знаєте, буває, що футболіст помиляється, робить брак у передачі або прийомі, починає хвилюватися, зневірюється, і це впливає на його подальшу гру та гру команди.

Олексій Бєлік, фото: ФК Шахтар (Донецьк)

– А як у Івана з цим?

– У Вані цього немає. Якщо він помиляється, це не впливає на його майбутні дії, він продовжує діяти впевнено. У нього достатньо майстерності, хороше бачення поля і чудова ліва нога. 

У мене він грав опорного півзахисника і дуже добре вів гру: всі ці загострюючі, проникні передачі – це те, що його виділяло. Те, що ми зараз бачимо такий трансфер з нашого чемпіонату в МЛС – це нечасто трапляється, але це підтвердження моїх слів.

– На кого з відомих гравців Лосенко схожий за стилем гри?

– Тяжко одразу сказати… Він такий непересічний гравець, дуже виділяється майстерністю і цією лівою ногою. Мабуть, Месут Озіл. Знаєте, така «світла голова». Іноді здається, що в нього немає якихось швидкісних, моторних дій, але завдяки дуже хорошому контролю м'яча він все робить своєчасно і цим регулює темп гри своєї команди. Це те, що стосувалося Озіла: наче повільні рухи, але колосальний вплив на гру.

«В Івана була одна проблема в Шахтарі U-19…»

– Над чим Івану ще треба попрацювати? 

– Я завжди кажу, що хотілося б, аби в опорного півзахисника були дві робочі ноги. У Івана яскраво виражена ліва. Але мені здається, він настільки добре нею володіє, що в більшості випадків компенсує відсутність сильної правої.

– А що ще б відзначили? 

– Коли він був в U-19, у нього була одна проблема – обсяг роботи. На юнацькому рівні він пробігав десь 10–10,5 кілометрів, і для U-19 цього було достатньо. Але ми з помічниками орієнтувалися, що в дорослому футболі на цій позиції треба бігати 12 кілометрів плюс. І коли він перейшов у дорослий футбол, то якраз із цим зіткнувся – що треба оці півтора-два кілометри добігати.

Іван Лосенко, фото: ФК Шахтар (Донецьк)

– З ваших спостережень чи спілкування можна сказати, що Іван додав у цьому компоненті?  

– Наскільки я знаю з розмов із Василем Кобіним (наставник Інгульця) та Василем Барановим (керманич Кудрівки), питань до нього в цьому плані не виникало. Лосенко у цьому напрямку додав. Також додав у відборі м’яча. Хоча Ваня більше атакувальний гравець, він по-спортивному завжди був злий. Міг і молоді «напхати».

Коли ми в U-19 домінували і постійно були з м'ячем, йому вистачало зробити умовно три відбори за гру. А в командах, де треба більше руйнувати, йому довелося перебудовуватися.

– В колективі він душа компанії чи більше сам по собі? 

– Не скажу, що прямо душа компанії, але він гарно спілкувався з усіма – і з однолітками, і з молодшими. Я не пам'ятаю жодних конфліктів чи неприйнятних ситуацій з ним. Навпаки, мені імпонувало, коли Іван «пхав» партнерам. Я завжди кажу: напхати можна з позитивом, щоб людина зрозуміла, а можна так, що у вас на два футболісти менше гратиме. У Вані з підказками все було добре.

– Чи були з ним якісь кумедні випадки?

– Було одне тренування, здається, в Нідерландах. Ми вже «загравали», грали у футбол 8 на 8. І Ваня примудрився двічі промазати у порожні ворота з метра! Причому між епізодами пройшло секунд 30 максимум.

Одна прострільна передача – він промахується з лінії воріт. Друга прострільна – те саме. Наш аналітик вирізав ці два моменти, змонтував так: Ваня дає серйозне інтерв’ю, де каже, що в нього «все ладненько, все добренько», а потім – ці два промахи. Ми це в командний чат виклали, було дуже кумедно.

«Ваня, що ти робиш? Тепер всі хлопці з Шахтаря U-19 будуть проситися в Кудрівку»

– Ви стежили за виступами Івана в Кудрівці та Інгульці? Як оціните його прогрес за цей період?

– Звісно, я намагаюся слідкувати за всіма хлопцями, з якими працював. І можу сказати, що я ніколи не чув, щоб Іван говорив про якісь гроші. Він завжди хотів просто грати у футбол – це його єдина мета. Думаю, у нього правильно розставлені пріоритети.

Іван Лосенко, фото: ФК Кудрівка

Коли пішли чутки про переїзд до МЛС, я йому написав: «Ваня, що ж ти робиш? Ти таку стежку протоптав з чемпіонату України, з Кудрівки в МЛС, що зараз ми вийдемо з відпустки, і всі хлопці з Шахтаря U-19 будуть проситися в оренду до Кудрівки».

– Як ви взагалі оцінюєте цей перехід? МЛС – ліга доволі специфічна, але там вистачає українських виконавців.

– Сподіваюся, наявність Синчука в Монреалі допоможе Вані в адаптації. Я впевнений: або Монреаль його викупить за хороші гроші, або це буде гравець для Шахтаря. У нього є всі задатки, щоб грати в першій команді «гірників». Шахтар дуже пильно ставиться до таких трансферів, тим паче гравців з українським паспортом.

– Чому він не отримав шансу в першій команді раніше? Велика конкуренція чи все-таки Іван десь був обділений увагою?

– У Шахтарі конкуренція завжди божевільна. І прірва між юнацьким і дорослим футболом у нас, в Україні, велика, а між юнацькою і першою командою Шахтаря – ще більша. Такі реалії. Мене як тренера це турбує, я щодня ламаю голову, як цю дистанцію скоротити. Авжеж я хочу, щоб якомога більше гравців U-19 виступали за першу команду Шахтаря – це одна з головних задач моєї роботи. 

На сьогодні шлях через оренду, на жаль, трохи коротший, ніж напряму. Але я завжди кажу хлопцям: «Ви повинні тренуватися на 100%». Це іноді доля. Когось продадуть, хтось травмується – і вас можуть взяти на збори одним днем. Треба бути готовим до такого шансу та виклику.

– Чи бачите ви Івана в майбутньому гравцем національної збірної України?

– Він уже викликався до молодіжної збірної і, як на мене, добре виглядав у тих матчах. Звісно, МЛС – це далекий переліт. Хоча Сватка викликають до національної збірної, а той-таки Синчук їздить до молодіжки, але іноді виникають певні проблеми з логістикою.

Втім, я впевнений, що в Івана на сьогодні є все для того, щоб поліпшити себе як футболіста і стати гравцем національної збірної. Але для цього потрібно поставити і Монреаль, і Шахтар у такі умови, щоб вони торгувалися за нього.

Іван Лосенко, фото: ФК Кудрівка

Щоб Лосенко став цінним активом для Шахтаря і цінним гравцем для Монреаля після яскравих виступів у МЛС. Тоді почнеться такий торг, який може спричинити інтерес навіть з боку інших команд. А якщо на тебе є такий попит і ти демонструєш рівень – це стовідсотковий шлях до національної команди.

– І наостанок. Ходять чутки, що ваш лідер Віктор Цуканов може піти шляхом Лосенка, відправившись в оренду до Кудрівку. Чи є конкретика?

– Насамперед зазначу, що Віктор – гравець першої команди. Те, що він отримує у нас ігрову практику в U-19, – це необхідність, щоб бути в тонусі. Як би ти добре не тренувався, без офіційних ігор важко.

Щодо Кудрівки – я поки що читав про це тільки в пресі. Рішення прийматиме керівництво. Звісно, мою думку іноді запитують, але якщо керівництво вирішить, що Віктору краще грати в дорослий футбол, і сам Віктор захоче спробувати сили там, де в ньому зацікавлений тренер – я не зможу і не буду заперечувати. Хоча для нас це буде велика втрата, він наш ключовий гравець. Але поки що це тільки розмови.

***

Читайте також

• «Я б хотів повернутись в Україну»: Максим Коваль – про камбек у Шериф, спад Динамо і перспективи Костюка.
• «Двері в Динамо були зачинені»: лідер Полісся Велетень про травму, збірну України та жахи війни.
• Вогняні ексклюзиви за рік та сповіді легенд: найголовніші інтерв’ю сайту «Український футбол» у 2025-му.