«Я травмувався, а клуб мені не допомагав»: Фаворов – про Академію Пушкаша і пів року без футболу
1087 
І таке буває в Європі! Досвідчений півзахисник угорського клубу Академія Пушкаша Артем Фаворов в ексклюзивному інтервʼю сайту «УФ» шокував розповіддю про те, чому не грає з березня.
Артем Фаворов провів близько 200 матчів за угорські клуби Залаегерсег та Академію Пушкаша, де був провідним футболістом. Однак з березня він не виходив на поле, а з квітня навіть не потрапляє до заявки. Причиною цього виявилася не лише травма, а й відверто дивна поведінка клубу, за який він виступає пʼять останніх років і який свого часу купив його у чернігівської Десни майже за півмільйона євро.
Коментатор Кирило Круторогов взяв інтерв'ю в Артема Фаворова ексклюзивно для сайту «Український футбол».
«Я травмувався, ніхто не допоміг з відновленням, я сам шукав лікарів та інших фахівців»
‒ Ти востаннє виходив на поле 1 березня 2026 року. Потім ще у двох матчах був у запасі і з квітня навіть не потрапляєш до заявки своєї команди. Що сталося?
‒ Якщо чесно, ситуація дійсно важка. Я був травмований, у мене діагностували пубалгію. Я лікувався сам, клуб мені не допомагав. У червні мені сказали, що в клубі є проблеми з фінансуванням, тому мені потрібно шукати інші варіанти продовження карʼєри.
‒ Якою була твоя реакція?
‒ Я сказав, гаразд, не проблема. Я відновлювався два місяці і доволі рано почав знову тренуватися, через що стався ніби як рецидив. Я знайшов нову команду, пройшов там медогляд, під час якого в мене виявили проблеми в паху. Зауважили, що операція не потрібна і загалом були не проти підписати мене. Аж раптом у липні в Академії Пушкаша мені сказали: «Ти нам потрібен у першій команді!». Я думаю: «добре, залишаюся». Все нормально, продовжив лікуватися. Мені допомагав фізіотерапевт збірної Угорщини та лікар з України, велике спасибі їм за всю допомогу.
Артем Фаворов.Фото: ФК Академія Пушкаша
‒ Що було далі?
‒ Ближче до закриття трансферного вікна я все ще відчував біль, але мене це не дуже турбувало, я зробив МРТ і мені повідомили, що через тиждень-два я буду в загальній групі. Але мене викликав спортивний директор і знову повідомив, що я їм не потрібен.
‒ Якісь варіанти пропонували?
‒ Вже 9 вересня, коли майже всюди реєстраційні періоди були закриті, запропонували поїхати в Сербію. Я відмовився. Тоді мені сказали, що значить до зими я буду працювати з другою командою. Бо ніде більше мене б не зареєстрували.
‒ Чесно кажучи, таке ставлення шокує. З чим ти це повʼязуєш?
‒ Я не знаю. Ставлення просто ніяке – я травмувався, ніхто не допоміг з відновленням, я сам шукав лікарів та інших фахівців, а потім почалися ці гойдалки – то потрібен, то не потрібен і дотягнули до закриття трансферного вікна.
«Лікарі в Угорщині працюють при клубах пару разів на тиждень, їх особливо нічого не цікавить»
‒ Я правильно розумію, що попри усе це, ти все ще повʼязаний контрактом з Академією Пушкаша?
– Так, контракт із ними розрахований аж до наступного літа. Але я просто сам по собі.
‒ Як морально почуваєшся в цій ситуації?
‒ Не гірше, ніж люди у нас в Україні. Авжеж, важко і неприємне таке ставлення, однозначно, але нічого, прорвемося. Сподіваюся, що зможу якнайшвидше набрати форму. Бо травма начебто серйозна, але операція не була потрібна, просто був потрібен час.
‒ А як сталося те, що клуб не допоміг з відновленням, якщо ти був провідним гравцем команди?
‒ Тут ситуація з медичним персоналом в клубах не така, як в Україні чи в інших країнах Європи. Тут лікарі працюють при клубах пару разів на тиждень, їх особливо нічого не цікавить. В клубі вирішили, що я просто під час відпустки влітку відновлюся та й все. Але ж воно так не працює, потрібно контролювати процес, мати чітку програму відновлення… Ключове інше – якби я одразу знав, що не потрібен клубу, то все робив би інакше і влітку опинився б в іншій команді.
‒ Як переважно проводиш час у цей період?
‒ Враховуючи, що я сам по собі, а не з клубом, то це дещо непросто – я не знаю ніяких конкретних термінів, їжджу доволі далеко на відновлення, постійно проводжу обстеження, адже хочу якнайшвидше повернутися до тренувань хоча б. А ще намагаюся проводити якнайбільше часу з родиною та дітьми.
Переглянути цей допис в Instagram
‒ Чи залишається в тебе якась комунікація з партнерами по команді, персоналом або керівництвом?
‒ З хлопцями з команди я, звісно, спілкуюся. Вони теж в шоці від того, що відбувається. Шоковані тим, що мені сказали, що на мене чекають, а 10 вересня сказали, що я вже не потрібен. Я кажу: «Давайте я хоча б зроблю МРТ, подивимося, як буде, бо мені сказали, що за пару тижнів я буду в загальній групі». Але мені відповіли: «Не потрібно!».
‒ Чи відвідував матчі Академії Пушкаша за цей період?
‒ Був пару разів. Важко у такій ситуації приходити на стадіон і дивитися матчі, знаючи, що міг би допомогти команді, але не маєш такої можливості. Думаю, подібне переживає кожен травмований гравець, який вибуває на, умовно кажучи, тривалий термін.
🔥Читайте також: «Після того як Орбана не переобрали, рівень чемпіонату відчутно впав»: Фаворов про матч Угорщина – Україна
Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри