«Забити якомога більше та стати чемпіоном»: герой матчу з ЛНЗ Прінс Аду – про цілі в Кривбасі та дебютний гол в УПЛ
1697 
Кривбас розпочав весняну частину УПЛ із переконливої перемоги над оновленим після міжсезоння ЛНЗ (3:0). Одним із творців розгрому черкащан став нападник Аду. Ганець вперше після підписання контракту з лідером УПЛ вийшов на поле із перших хвилин і покарав суперників за помилку в обороні, з нічого створивши другий гол.
Цьому успіху передувала цікава історія. Кривбас підписав Аду ще у вересні, проте після презентації Прінса у криворізькому театрі Шевченка Прінс отримував лише лічені хвилини на полі від головного тренера. А в першому ж турі 2024 року Вернидуб посадив у запас провідних голеадорів Кожушка та Задераку, зробивши ставку на африканського легіонера, – і не прогадав.
Прінс Квабена Аду в інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:
- Як підстеріг помилкову передачу Бойка та скористався нею.
- Чому так довго чекав свого шансу в стартовому складі.
- Чого чекає від гри із Шахтарем і сезону в цілому.
«Вернидуб дає велику кількість добрих порад»
– Вітаємо з першим голом за Кривбас. Опиши свої емоції після гри?
– Я був дуже щасливий! Це неймовірне відчуття, коли забиваєш м’яч у ворота. Дуже вдячний команді та тренеру, що довірили мені грати, я радий, що зміг відзначитися голом за цей топовий клуб.
– Ти вперше вийшов у старті й одразу ж відкрив лік своїм результативним діям. Це була тренерська установка – йти в пресинг, чи ти сам оцінив ситуацію?
– Авжеж, тренер дає мені настанови й велику кількість добрих порад, тому я можу сказати, що саме він допомагає мені. Стосовно мене, то маю усвідомлення, що повинен віддавати всього себе, коли я вдягаю форму Кривбасу, тому що розумію, наскільки важливо для мене грати у цьому клубі.
– У першій половині сезону ти отримував лічені хвилини на полі. Потребував часу на адаптацію?
– Так, це нормально – не одразу досягати чогось. Але в клубі була віра в мене і в мої сили, тому я намагався працювати наполегливіше і наполегливіше. Я радий, що поступово маю змогу розігруватися.
– Через бюрократію ти пропустив збори влітку. Як себе почуваєш після зборів в Іспанії?
– Відчуваю себе добре, дуже плідно тренувалися в Іспанії і кожен з нас повністю віддавався на зборах. Я впевнений, що разом із командою ми досягнемо крутих результатів.
– Наскільки присутність інших африканських хлопців допомогла тобі стати своїм в Кривбасі?
– Бачити тут африканських хлопців однозначно супер-відчуття. Це допомагає мені стати своїм у команді. Я розумію, що Кривбас – це клуб який дуже тепло приймає гравців до великої червоно-білої родини, а також вірить у гравців незалежно від того, звідки вони.
Гравці Кривбасу, фото: ФК Кривбас
– Яку характеристику ти дав би Бізімані, Сосі, Дібанго, По?
– Ці гравці є гарним прикладом наслідування. Всі вони – дуже добрі люди, які багато допомагають, коли щось необхідно. Ці хлопці для мене – велика радість та підтримка.
– В Україні два роки йде війна. Не боявся сюди їхати?
– Я розумію, що ситуація є, м’яко кажучи, жахливою: гинуть невинні люди, війні не має бути місця. Якщо говорити з погляду футболу, то дуже вдячний, що кожен день торкаюся трави та граю у футбол. Шанс зіграти в матчі наповнює мене гордістю та щастям, це моя робота.
– За профайлом ти можеш зіграти на вістрі атаки або у відтяжці. Де тобі комфортніше діяти?
– Я граю там, де тренер вважає за потрібне. Це, в першу чергу, добре для моєї ігрової практики. Я не маю проблем з амплуа, тому що з дитинства грав на різних позиціях. Тож завжди радий змінювати ситуацію на користь своєї команди та займати на полі те місце, яке зараз важливе для команди.
«Гра із Шахтарем – можливість досягти великого результату»
– Ти конкуруєш за місце в складі з українцями Кожушком і Задеракою. Що можеш сказати про своїх партнерів по команді?
– В команді топові гравці. Хлопці професійно працюють щодня. Мені дуже пощастило бути поруч з ними та навчатися тому, як вони готуються до виходу на гру та бачити їхній результат на полі.
– Що від тебе просить головний тренер Юрій Вернидуб на полі?
– Бути агресивним та грати так, як я грав завжди. Ну, і, звісно, отримувати задоволення від футболу. Юрій Миколайович ставить завдання, щоб я забивав м’ячі у ворота суперника – це найголовніше на моїй позиції.
Юрій Вернидуб, фото: ФК Кривбас
– Кривбас наступну гру зіграє проти чемпіона України – Шахтаря. Цікаво випробувати себе на фоні команди, яка перемагала Барсу в ЛЧ?
– Звичайно, це чудова можливість продемонструвати не тільки командні дії ФК Кривбас, а й індивідуальні кожного гравця. Плекаю великі надії на наш колектив і впевнений, що ми зможемо досягти великого результату.
– Розкажи про свої перші кроки в футболі. Це була мрія з дитинства?
– 100%, я завжди мріяв стати професіональним гравцем. Футбол був і залишається моєю пристрастю. Я вважаю, що це дарований Богом талант, який вдосконалюється дуже важкою працею.
– Хто був твоїм улюбленим футболістом?
– Дідьє Дрогба. Він просто знущався з захисту суперника і забивав чудові м’ячі! Тому я завжди намагаюся грати, як Дідьє. Він був великим прикладом для наслідування для всієї Африки.
– На батьківщині ти виступав за Бечем Юнайтед. Розкажи докладніше про цю команду?
– Це чудова команда, яка добре відома та шанована в Гані. Вона виховала в мені футболіста та дала змогу зростати, як гравцеві. Плідні тренування дали можливість швидко розвиватись, і коли з’явився шанс зіграти за першу команду, я ним скористався і тепер є професійним гравцем у Європі. Дуже вдячний клубу та тренерському штабу за підтримку, яку вони мені надали.
– Також ти встиг пограти за збірну Гани U-20. На юнацькому рівні перетинався з кимось із ваших зірок?
– Звісно. Навіть всіх не назву, тому що у нас сильне покоління та багато класних футболістів у різних чемпіонатах. У Гані дуже багато талантів і я впевнений, що у майбутньому ми продовжимо розвиватися у футбольному світі.
– Які цілі ставиш перед собою в Кривбасі?
– Хочу забити якомога більше голів для своєї команди і неодмінно виграти чемпіонський титул.
