«Заради такого тренера хочеться вбиватися в кожному матчі»: Шастал – про стики Лівого Берега проти Олександрії

Стикові матчі за право виступати в УПЛ подарували одну з найцікавіших пар. Рішення Руху не брати участь у поєдинках проти Лівого Берега стало рятівним для Олександрії, яка за регламентом отримала право уникнути прямого пониження в класі.

Сайт «Український футбол» поспілкувався з нападником Лівого Берега Дмитром Шасталом, який свого часу три сезони захищав кольори Олександрії. 30-річний футболіст проаналізував сезон Першої ліги та трансформацію ЛБ після року перебування за межами УПЛ.

«Було помітно, що Шаран робив усе, аби витягнути Олександрію»

– Дмитре, з огляду на те, що Лівому Берегу доведеться грати плей-аут з Олександрією, ці матчі матимуть для вас особливий підтекст?

– Я збрешу, якщо скажу, що неважливо проти кого грати. Так можна сказати про багатьох хлопців та працівників клубу, які свого часу багато віддали на благо Олександрії, не кажучи вже про нашого президента. Це просто додає перчинки нашій парі.

– Особливо враховуючи те, що в іншій парі є очевидний фаворит та аутсайдер.

– Тут можу посперечатись. З Агробізнесом нікому не було легко. Вони цілком можуть стати темною конячкою. Я в цьому переконаний.

– Ви провели не один сезон в Олександрії. Могли уявити, що команда настільки звалиться в прірву після срібла в УПЛ?

– Жартома можна сказати, що в Олександрії ти можеш провести всю кар'єру в статусі команди Прем'єр-ліги і ні про що не паритись. Особливо після срібного сезону. Те, що сталося з Олександрією, скоріше виключення.

– Ви багато працювали з Володимиром Шараном. Можна сказати, що йому забракло часу виправити ситуацію?

– Некоректно з мого боку буде давати оцінки іншій команді, але по-людськи розумієш, що цього не повинно було трапитись. Було помітно, що Володимир Богданович в цій ситуації робив все, аби витягнути команду з зони прямого вильоту.

Володимир Шаран. Фото: ФК Олександрія

«Підійшли до цього відрізку в своїй кращій формі»

– Лівий Берег матиме менше часу на підготовку, бо ви лише в понеділок зіграли останній матч Першої ліги проти Інгульця (1:0) з переможним голом від вас. Цей фактор може зіграти в мінус «лелекам»?

– Мені було б складніше чекати два тижні в повній невизначеності. Як на мене, перевага цієї ситуації в тому, що в нас нема багато часу і думками легше абстрагуватись від зовнішнього впливу.

– Який настрій панує зараз в колективі?

– Не було помітно, щоб хтось особливо переживав. Ми дуже класно провели травень, чого бракувало після рестарту Першої ліги, де ми трошки забуксували. Підійшли до цього відрізку в своїй кращій формі. Навіть гра з Інгульцем показала, що проти непростого суперника ми можемо досягати потрібного результату.

– Можна говорити про те, що сьогоднішній склад ЛБ зміцнішав за останній рік?

– Я в команді вже другий рік і можу сказати, що ми зараз перебуваємо в найкращій своїй ітерації. Кістяк команди залишився, додалися хлопці, які нас дуже класно підсилили.

«Якби чемпіонат не зупинили восени, то могли б дістати Буковину»

– Як змінив команду прихід Олександра Рябоконя, який підхопив команду восени?

– Результати кажуть самі за себе (серія з 12 матчів без поразок восени та вісім навесні, прим, – УФ). Нам вдалося відіграти 12 очок відставання від топ-2. В команді ходить локальний жарт, що якби чемпіонат не зупинили восени, то могли б дістати Буковину, поки команда була в накаті. Як в першому колі на фініші ми вийшли на свій пік, так і зараз. Не хотілося зупинятись.

Олександр Дмитрович не лише досвідчена людина, але й менеджер. У команді виникає безліч ситуацій, які здатен відчути далеко не кожен тренер. А от вміння знаходити оптимальні рішення та індивідуальний підхід до гравців дуже додає футболістам впевненості. Заради такого тренера хочеться вбиватися в кожному матчі. Показати, що ти чогось вартий, заслужити його довіру і повагу.

– Восени був відрізок, коли ви в кожному матчі відзначались голом. Потім довелося чекати травня, щоб засуха перервалась. З чим це пов'язано?

– Я працював з психологом, але найголовніше відшукати опору в собі, щоб ти сам себе витягнув. В свої 30 років добре навчився, як діставати себе з подібних ситуацій. Я знаю, що в потрібний момент я знайду свій момент, щоб забити і піти далі. Чим старшим стаю, тим більше насолоджуюсь футбольними моментами.

Олександр Рябоконь. Фото: ФК Лівий Берег

«Лівий Берег заслуговує бути стабільним учасником УПЛ»

– Повернення Першої ліги до класичного формату розіграшу зробило її конкурентною?

– Однозначно. Цей сезон був дуже багатим на сюрпризи. Приклад – як ми поїхали в Чернігів і отримали там чотири у власні ворота. Так само і Чорноморець поїхав в Суми, де Вікторія нікого не відпускає. 

Я застав Першу лігу після початку повномасштабної війни, і тоді потрібно було лише кількох суперників обіграти, щоб вирішити свої завдання. Зараз, коли все вирішує довга дистанція, на перший план виходить те, що потрібно тримати високу планку, одразу давати результат.

Той рівень гри, який ми демонструємо зараз, не прийшов одразу. Потрібно було терпіти, коли не все клеїться. Це показник психологічної стійкості самої команди.

– Лівий Берег славиться інфраструктурою, яку вдалося побудувати довкола проекту. Сьогоднішня команда готова підкріпити амбіції результатом?

–  Якоюсь мірою команда не встигає за розвитком самого клубу. Інфраструктура нашого клубу вже зараз на рівні найкращих в Україні, і в ігровому плані ми маємо цьому відповідати. Вважаю, що сьогоднішній склад готовий гідно виступати в УПЛ, адже такий проєкт заслуговує бути стабільним учасником Прем'єр-ліги

– ЛБ може занести в актив цей сезон, незалежно від результату стикових матчів з Олександрією?

– Не хочеться вигадувати якихось виправдань. Якщо запитаєте мене після 9 червня, я зможу більш детально відповісти. Я віддам всього себе, як і хлопці, щоб повернутись в еліту.