Зірка (Кропивницький): чи виживе клуб, який колись грав в УПЛ і виходив у півфінал Кубка України?

Серед учасників нинішніх аматорських змагань Зірка – клуб із найбільшою історією. Згадка про перший матч співробітників місцевого заводу Ельворті датована ще 1911 роком, далі під різними назвами команда незмінно грала в змаганнях своєї області, УРСР і України. Дійшла до Вищої та Прем’єр-ліги, півфіналу Кубка України. 

Навіть коли під час сезону 2018/19 кропивницький клуб вимушений був знятися з Першої ліги ПФЛ України, керівництво зберегло його в аматорських змаганнях. І за ці шість сезонів Зірка зберегла для великого футболу десятки молодих гравців, які зараз на провідних ролях у клубах ПФЛ і навіть УПЛ. Але зараз, напевно, найскладніший момент за час виступів клубу в ААФУ – стоїть питання, чи взагалі Зірка вийде на старт весняної частини сезону. 

Про півріччя ФК Зірка (Кропивницький) і перспективи клубу з великими традиціями сайту «Український футбол» розповів головний тренер команди Самір Гасанов: 

• Як проводить Зірка зимовий антракт і чи готується вже до весняної частини сезону. 
• Хто з команди проходить перегляд у професіональних клубах і наскільки реальний перехід. 
• Які враження у Гасанова від шостого сезону Зірки після втрати членства в ПФЛ. 
• На що сподіваються в місті, яке дало вітчизняному футболу Поркуяна, Веремєєва, Михайлова, Назаренка, Русола, П’ятова та Коноплянку. 

«Ми всі чекаємо на рішення президента Зірки»

– Саміре Назімовичу, як проходить зимова перерва для команди Зірка? 

– Ситуація складна. 

– Чутки про труднощі з продовженням виступів клубу мають місце в реальності? 

– Наразі відповім так. Ми всі чекаємо ще на остаточне рішення президента клубу. У березні у нас запланована зустріч, і вже тоді будемо розуміти, що ми та як ми. Нині щодо подальших виступів першої клубної команди нічого не можу сказати взагалі. У якому форматі буде чи не буде все будемо знати після цієї зустрічі. 

– Футболісти Зірки підтримують форму? 

– Хлопці відповідальні, аби тільки була можливість грати – а так вони собі беруть участь у зимових турнірах, підтримують форму. Вони в нас отримали інформацію від тренерського штабу, так би мовити, програму дій. Тож вони б грали. Але є проблема в іншому – в невизначеності, яка на сьогодні в нас є. 

Поки що дуже складно. Майже вся команда пішла. Навіть та, яка в нас лишалася після певної зміни поколінь. Адже ми кілька разів так перезавантажувалися, давали дітям, які закінчили в Кропивницькому ДЮСШ, можливість перейти в дорослий футбол всеукраїнського рівня. 

Кожних півроку ми втрачаємо провідних гравців, але зараз особливо гостро стоїть кадрове питання. 

Юнаки Зірки, фото: ФК Зірка (Кропивницький)

– Йде мова про перехід ваших вихованців у професіонали? 

– Дуже різні життєві ситуації в наших футболістів. Хтось працевлаштувався. Хтось навчається й має сумніви, чи буде встигати поєднувати студентські справи з футболом. Чоловік п'ять просто пішли. А деяких гравців дійсно запрошують професіональні клуби. 

– Хто саме на радарах? Це клуби УПЛ, ПФЛ? 

– За ці роки ми багатьох гравців відпустили як у юнацькі склади клубів УПЛ, так і в клуби Першої та Другої ліг ПФЛ. Зараз також до футболістів Зірки був інтерес. Найконкретніша ситуація в двох із них. Півзахисник Євгеній Ільченко може перейти в Гірник-Спорт (Горішні Плавні) – це клуб Другої ліги, півзахисник Максим Бондар – із Кременем (Кременчук), це Перша ліга. Нібито він ще не підписав контракт, але наразі вже вирішуємо питання про трансферні папери. Тобто, серйозний і предметний інтерес до цих хлопців. 

«У нас в академії діти займаються від чотирьох до 17 років»

– При цьому в осінній частині сезону Зірка зазнала чотирьох розгромних поразок, у п’яти матчах не змогла забити, посідає останнє місце в Групі 2…

– Нашим головним завданням було і є готувати молодих футболістів, допомагати їм перейти з дитячо-юнацького футболу в дорослий. Звідси – результат. Наприклад, у цьому сезоні в Зірки лише один футболіст грав у віці 30 років. Лише троє – 90-х років народження. У нас було 11-12 гравців у віці 20-21 року й старше. По суті, наша основа – це молодь із академії 2008-2009 р. н. Це та базова команда, яка зараз є у нас при формуванні складу.

Тож ситуація й так була складною, ну а після відходу кількох футболістів цієї зими… Скажімо так, багато в чому ми б зараз вводили юнаків на всеукраїнський дорослий рівень. І це не страшно. Це – добре. Зірка хорошу справу робить для своїх вихованців. 

– Так, тут можна погодитися, що саме ваша команда допомогла не втратити цих хлопців. Інакше вони в інших місцях пробивалися б і не факт, що пробилися б. 

– Ось цим Зірка й покликана займатися. За рахунок аматорського футболу щоб у них з'являвся шанс у професійних командах. У нас в кожному сезоні по два-три-по п'ять чоловік відходили у зимовий чи літній період. Це наше головне завдання. 

– Багато, якщо не більшість, клубів, які припиняють виступи серед професіоналів, просто перестають існувати. Зірка ж у тому ж році, коли знялася з Першої ліги ПФЛ України, продовжила грати на область, восени стартувала в ААФУ. Як вдалося переконати президента клубу Максима Березкіна продовжувати цю справу? 

– Тут, не знаю, чи доречно говорити, що його переконали. Максим Станіславович сам дуже любить футбол і Зірку. Так, десь можуть бути якісь труднощі. Дуже складна економічна ситуація. Війна надворі. Проте він ще тоді знайшов можливість зберегти клуб і запропонував нам працювати заради молоді, щоб ці діти не були втраченими для нашого футболу. 

Все одно є думки, як зберегти Зірку. Дай Боже, все у нас стабілізується. І треба буде постаратися ще й ще рухатись. Для того підтримуємо академію, щоб було в клубу майбутнє. І ще раз говорю, якби не Максим Станіславович, то футболу взагалі не було б. Ніякого. Жодних шансів для хлопців. Розумієте [коли перестає грати перша клубна команда], воно руйнується одразу. Інфраструктура, академія. Бачите самі, скільки класичних клубів зникло – і там вона взагалі не потрібна.

– А в Кропивницькому Академія збереглася. Скільки дітей займаються в академії та в яких вікових категоріях? 

– У нас, власне кажучи, діти займаються ще з 4-5 років і до 17 років. Тобто, це справжній повний цикл, під час якого досвідчені тренери можуть дати дітям всю інформацію, закласти фундамент майстерності, підтримати талановитих і дати можливість долучитися до спорту.

– А тренерський штаб також зберігся із кращих часів? 

– Усі тренери, що працювали в академії, залишилися і продовжують працювати. Всі вірять, що настануть кращі часи й знову Кропивницький в один день повернеться у футбол хорошого рівня, і тоді наші сьогоднішні напрацювання пригодяться. Тренери в нас ентузіасти, є багато досвідчених фахівців, які підготували футболістів для УПЛ, для збірних. Вони також працюють із такою от патріотичною місією – щоб не обмілів наш футбол на Кіровоградщині. 

Тому дуже важливо, що Максим Березкін допомагає Зірці, академії. Підтримується в належному стані інфраструктура. Він дуже любить цю справу. Все одно, хоч би як тяжко не було, зберігає це. Я так детально про це говорю, бо розумію, як важко це все будувалося, налаштовувалося – і як важко було б його з нуля починати заново. 

«Є в Зірці троє дуже здібних хлопців»

– Валерій Поркуян, Володимир Веремєєв, Михайло Михайлов, Вадим Євтушенко від Зірки дійшли до збірних і єврокубків. Із Кропивницького в юному віці вийшли Дмитро Михайленко, Сергій Назаренко, Андрій Русол, Андрій П'ятов, Євген Коноплянка. Зараз є в інших клубах у вас земляки такого рівня задатків? 

– Мені важко сказати, тому що я працюю з тими хлопцями, які є в розпорядженні в нас у Зірці. 

– Я запитую про таких хлопців, як Цуканов із Шахтаря, Мустафаєв із Чорноморця. Хто ще у клубах інших міст із вихованців футболу Кіровоградщини? 

– Важко мені сказати. Це ті, що зараз на такому хорошому рівні. Ще Маткевич у юнацькому складі Динамо був, зараз його в Зорю віддали в оренду. 

Еміль Мустафаєв, фото: ФК Чорноморець

– А в самій Зірці є по-спортивному перспективні таланти? 

– Ну, ось у мене зараз на аматори, на область, грає троє дуже здібних хлопців – один восьмого року, два – дев'ятого. 2008 р.н. – півзахисник Едуард Хачатрян. 2009 р.н. – півзахисник Давид Казарян і нападник Тимур Шлапак. Це дійсно талановиті хлопці. Є й старші пацани, які могли б грати на хорошому рівні. Але… 

– Проблема їх розкрити чи утримати? 

– У комплексі. Наприклад, щоб ці хлопці розвивалися, треба давати їм ігровий час. У нас хлопці грають і на юнаки, і на область, і на ААФУ. На область у нас, тут самі розумієте, мужики такі, що за ті п'ятсот гривень, які платять, «убивають» цих дітей. Ну, образно кажучи. Вони працюють і грають в футбол в вільний час, з ними дуже важко грати юнакам, які ще не зміцніли, не «пооббилися». 

Проте хлопці – молодці. Ми справді бачимо прогрес. Періодично, буває, провідні гравці підуть, Зірка омолодиться – і починаємо заново набирати хід. Але вже через півроку пацанів, буває, не впізнати. Я зараз ще підбираю їх, скажімо, із восьмого-дев'ятого р.н. Бо, за великим рахунком, шість-сім чоловік зараз у команді. Ось так у мене й виходить, що тієї зими ми віддавали хлопців, і зараз піде низка футболістів.

– А чи були у вас гравці, які мали б стати зірками, проте з різних причин не змогли? 

– Це важке, навіть десь філософське питання. Можна багато імен назвати, проте чи варто? Я назву гравців, які ще мають можливість себе проявити. Може, в них вийде ще перезапустити себе в футболі, буду тільки радий. Мені дуже прикро за кожного пацана, який грає нижче своїх можливостей. Я в усіх їх вірю. 

Багато хлопців я віддавав до Олександрії. Спершу – Жадана, він там, в принципі, й залишається – в U-19 та резервному складі грає. Теж, на мою думку, може стати цікавим і успішним футболістом. Він п'ятого року народження. З сьомого року Зінченко та Нікулін, дуже вони непогані за своїми задатками. Вони у мене вже грали на аматори та ще й забивали, грубо кажучи, півтора роки назад.

Десь не витримали конкуренцію. Теж травми там трохи зіграли роль. Конкуренція величезна, зрозуміло. Проте потенціал у всіх цих хлопців є, хай розвиваються. Ну, хіба що там у Зінченка трохи складна ситуація. Він сказав, що приділятиме більше уваги навчанню, не знаю, як там воно буде з футболом. А Нікулін ось зі мною працював, я сподіваюся, що й буде.

Ще сказав би щодо Юри Михайленка те саме. Він п'ятого року. Свого часу пограв за Зорю U-19. У мене там є воротар Косівський, він уже з першою командою працює. На жаль, у Михайленка не вийшло там проявити себе, хоча теж спочатку щось там і на зборах грав, я ж теж відстежував і дивився ці ігри. Але потім ближче до сезону, самі розумієте, комплектація пройшла: підтягнулися молоді таланти від Динамо та Шахтаря. 

– Михайленко – представник знаменитої кропивницької династії?

– Ні, однофамілець. 

«Хтось «бовтався» на область. Хтось уже й працював на якихось роботах. Усі провідні гравці Зірки через аматори «прокачалися»

– У Зірки бували перепади, наприклад сезон 2020/21, 22 поразки поспіль, 86 пропущених м’ячів, за рахунок чого вдалося так вирівняти команду?

– Це була команда, сформована на основі випускного віку Академії. Вони ж і на своєму юнацькому рівні грали не в Еліт-лізі, а по низах ДЮФЛУ, йшли на передостанньому або на останньому місці, я не пам'ятаю. І ця вся команда була запущена в аматорський футбол, де є команди, з якими «другі ліги» поряд не стоять. 

Уявіть, цю дітвору по 16-17 років запустити на хороший якісний футбол… Звісно, дуже складно було. Потім потихеньку «оббилися», потрібен був час. Але десь трохи покращали результати. Деякі з цих хлопців гарно реалізували себе в футболі. 

– Тим не менш, певна кількість гравців із Зірки зараз пробилася на всеукраїнський професіональний рівень. І грають хлопці за клуби з амбіціями. Давайте поговоримо про них. 

– Справді, я радий, що на непоганому рівні заграли наші випускники. Ті ж захисник Діма Сидоренко, півзахисники Діма Касімов і Кирило Павлюк – у Агробізнесі, Рома Мачелюк – у Кудрівці, Андрій Савицький грав за Кремінь. Це хлопці 1999 р.н., крім Савицького, який дещо молодший – 2001 р.н. Паша Замуренко – 1998 р.н., зараз буде грати за ФК Тростянець. 

Даня Аркуша 2001 р.н. грає за Кремінь – якби не травми, я думаю, там величезний потенціал. За ним, починаючи від Житомира, стільки клубів стежили. Вже, в принципі, його та Фальковського хотіли брати. А ось Діма Сабієв 2004 р.н. зараз у Металісті 1925 – і, наскільки ми чули, в ньому зацікавлені. А це ж команда за організаційною структурою, починаючи від фінансового аспекту – до всього іншого, рівня Прем'єр-ліги. 

От вони всі пройшли з нами шлях від юнаків через аматорів. Молодці хлопці зачепилися в футболі, грають. 

Самір Гасанов, фото: ФК Зірка (Кропивницький)

– І який секрет успіху з цими пацанами? 

– Усі через аматори «прокачалися». Хтось «бовтався» на область. Хтось уже й працював на якихось роботах. Ми цих хлопців забирали, обкатували. Трохи щось дали їм. 

Ой, тут головне – щоб була команда, яка б їм дозволяла себе проявити. А так ми їх знайдемо, не пропустимо, підготуємо. Звісно, любительські змагання – не професійні. У мене таких великих важелів нема, як контракт, багаторазові тренування, теорії. Наскільки тут можливо – даємо хлопцям розвиток. Через ігрову практику можна пройти певну «обкатку». 

– А як знаходили таких хлопців, як Лобода, який не з самого обласного центру, а десь із Долинської? 

– Так само, переглядаючи місцеві змагання, до слова, не лише обласні – а й нижче. 

– Що скажете стосовно рівня нинішніх змагань ААФУ? 

– Дуже сильні команди. Багато досвідчених футболістів високого класу – причому не десь в одній команді, яка над усіма фаворит, а в більшості учасників такі майстри є. Дуже складно грати в таких змаганнях молодим гравцям: в найсильніших суперників є по чотири-п'ять гравців, які проходили дуже хороший рівень Прем'єр-ліги. Практично у кожній команді є по два-три футболісти, які у Першій чи Другій лізі мали стабільну практику. 

Для нашої команди, коли в тебе забирають у міжсезоння по три-чотири ключових футболісти, і знову запускаються молоді, це особливо важке випробування. Знову команда просідає. Награли щось за півроку, трохи інших забрали. У такому форматі ми й працювали. Але, знову ж таки, не скаржуся – це цікава й творча футбольна робота. 

– Ви за Зірку зіграли, скажу, напевно, дещо заокруглючи, 220 матчів. Забили 26 м’ячів. Застали команду на різних рівнях і в різних ситуаціях щодо фінансів, завдань, підбору гравців і тренерів. У чому ваш інтерес працювати з Зіркою в аматорах, тим більше, якщо ми говоримо про регулярну втрату лідерів? 

– Я не хочу гучних слів говорити. Я свій у цьому клубі – як гравець і як тренер. Зірка – це для мене не порожній звук. Для мене це боляче, коли команда просідає до такого рівня. Моє завдання – тримати цей футбол наскільки виходить. У такому форматі я й працюю. 

У будь-якій ситуації ми, ветерани кропивницького футболу, бажаємо успіху Зірці. Звичайно, у всіх у нас думки, що прийдуть сприятливіші часи для кропивницького футболу. І ми знову відбиратимемо очки в фаворитів не тільки у Другій, Першій лізі, а й Прем’єр-лізі. Ну, зараз тримаємось, так би мовити. Всім тяжко, всі ми розуміємо, який зараз час. Нині найголовніше нам, так би мовити, іншу війну виграти. А потім все буде гаразд.

Зірка (Кропивницький)

• Рік заснування: 1911. 
• Кольори клубу: червоно-жовті. 
• Стадіон: «Зірка» місто Кропивницький (вміщує 13305 глядачів, 3 категорія). 
• Керівництво та тренерський штаб: 

Президент: Березкін Максим Станіславович. 

Виконавчий директор: Перевозник Андрій Анатолійович. 

Головний тренер: Гасанов Самір Назімович. 

Тренери: Кочура Олександр Григорович. 

Адміністратор: Резніченко Ігор Леонідович. 

• Досягнення: 

У часи СРСР: 

Бронзовий призер першості УРСР 1955 року. 

Володар Кубку УРСР 1953, 1973, 1975 років. 

Півфіналіст Кубку УРСР 1949, 1956 років. 

У часи Незалежної України: 

Найвище досягнення в національних чемпіонатах України – 6 місце у Вищій лізі в сезоні 1995/96 років. 

Чемпіон Першої ліги 1994/95, 2002/03, 2015/16 років. 

Переможець Групи «Б» Другої ліги 2008/09 років. 

Півфіналіст Кубку України 1998/99, 1999/2000 років. 

Чемпіон Кіровоградської області 2019, бронзовий призер – 2014 року. 

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

* ‒ на момент зупинки сезону 2021/22 через початок повномасштабних військових дій. 

** – турнір для Зірки продовжується. 

Читайте також

Дністер (Заліщики): спонсор із США, тренер і консультант – з УПЛ і єврокубків. Олег Шелаєв розповів про клуб із Тернопільщини