Андрій П’ЯТОВ: «У грі з «Динамо» головне — не пропустити першими»

— Андрію, через напружену суспільно-політичну ситуацію в країні на «Донбас Арену» останнім часом стало ходити менше вболівальників. А самі гравці не втратили інтерес до нинішнього чемпіонату?

— Чому ми повинні втрачати інтерес? Це — наша робота. Ми повинні її якісно виконувати, віддавати всі свої сили для того, щоби люди за-
повнювали трибуни стадіонів і отримували задоволення від футболу.

— Даріо Срна сказав, що доля чемпіонства може вирішитися в матчі з «Динамо». Згодні?

— Для нас кожен матч — вирішальний. І «Динамо» тут не виняток. Ми не ділимо суперників на слабких і сильних, налаштовуємося серйозно на всі поєдинки. Адже, навіть обігравши динамівців і втративши очки в інших матчах, можна не стати чемпіонами.

— Кому, на вашу думку, вигідніше, «Динамо» чи «Шахтарю», що українське класико через політичну кризу перенесено на 16 квітня?

— Це покажуть футбольне поле і м’яч або, точніше, сам матч, його результат. Хто виграє, тому на руку зіграло перенесення.

— Нинішнє «Динамо» тяжче обі-
грати, ніж те, яке постало в першому колі?

— Повірте, тяжко обіграти будь-яке «Динамо», в будь-якому його стані. До матчу можна говорити все, що завгодно. Головне — вийти на поле й довести, що ти — сильніший. Я не люблю міркувати перед початком зустрічі, хто з гравців у якому стані перебуває…

— Ви грали в Олега Блохіна в збірній. Яка якість у нього, як наставника, найсильніша?

— Олег Володимирович — прекрасний мотиватор. Та про його тренерські достоїнства не мені судити, адже я — гравець. Уважаю некоректним обговорювати наставників.

— «Шахтар» чотири рази поспіль ставав чемпіоном, а «Динамо» минулого сезону навіть не потрапило в Лігу чемпіонів. Більш висока мотивація киян може зіграти визначальну роль у матчі?

— Про це я чую щороку. І, тим не менш, це не заважає нам залишатися впродовж чотирьох сезонів нагорі. Сподіваюся, що й зараз нам нічого не завадить стати найкращою командою країни. Уважаю, мотивація в боротьбі за чемпіонство в нас з киянами, а також у «Дніпра» й «Металіста», майже на одному високому рівні.

— Є думка, що із сильними суперниками «Шахтарю» грати легше. Ви її поділяєте?

— Ви бачили гру з «Дніпром»?..

— Звичайно.

— Відповім так: «Шахтарю» легше грати проти команд, які не закриваються на своїй половині поля, а також сповідують цікавий футбол, даючи грати й супернику. Але проти нас більшість команд діють у закритому ключі, тож, як правило, дуже тяжко зламати їхню ешелоновану оборону.

— «Шахтар» якось візуально легко недавно розгромив «Карпати». Певне, це свідчить, що гравці вже вийшли на пік форми?

— Не можна про це судити, спираючись на одну чи дві гри. На пік форми ми вийшли ще на початку березня. Проте в матчі з «Вікторією» завдали 30 ударів по воротах, а чехи — лише два удари, та ми, в підсумку, програли — 1:2. Про яку форму в такому разі можна говорити? Тому дуже важливо ще, щоб удача була на боці команди. Голов­не — виконувати установку Містера, який вимагає від нас певного рівня гри. Якщо все складається, тоді й результат приходить.

— Хто з гравців «Динамо» сьогодні становить найбільшу загрозу воротам «Шахтаря»?

— Мені подобається вся динамівська команда в цілому. У них кожен гравець, не обов’язково лідери, може забити. Потрібно уважно поставитися до всіх.

— «Динамо» любить і вміє грати на контратаках, а «Шахтар» — тримати м’яч. «Гірники» в Києві на НСК «Олімпійський» будуть діяти першим номером?

— Не знаю, це краще в нашого тренера запитати. Як Містер вирішить, так і будемо діяти. Установки на матч ще не було.

— Мірча Луческу недавно пропонував обнулити результати чемпіонату та першій шістці команд у двоколовому турнірі розіграти «золото» та місця в єврокубках. Як ви поставилися до такої ідеї?

— Я вважав і вважаю, що треба дограти цей чемпіонат у тому вигляді, в якому він є, а потім уже всім президентам клубів зібратися й вирішувати, в залежності від ситуації, яка буде в країні, як жити далі.

— У чому полягає головна складність для воротаря в такому матчі, як з «Динамо»?

— У таких іграх, як проти «Динамо», головне — не пропустити першими. Тоді реалізувати голеві моменти, сподіваюся, стане трохи простіше.

— При новому тренері воротарів Томіславу Рогичу конкуренція між вами й Антоном Каніболоцьким зросла?

— Вона в нас і раніше була високою. Але, кому грати в офіційних матчах, вирішує головний тренер. Тут головне, щоби ми з Антоном пов­ністю віддавалися на тренуваннях і добре відпрацьовували ті моменти, які від нас вимагає Томіслав.

— Із Рогичем цікаво працю-
вати?

— Мені дуже подобається. Од кожного тренера береш для себе щось нове. Рогич тут не виняток. У нього дуже багатий запас знань щодо вправ, бачення воротарської гри, і це дозволяє мені відкривати нові грані у своїх діях.

— Олександр Рибка знає всі секрети гравців атаки «Шахтаря». Це йому стане в нагоді?

— Я теж давно граю у чемпіонаті України й також, як ви кажете, багато секретів знаю. М’яч — круглий, все може бути…

— Як вважаєте, чи позначилася на сьогоднішній грі Рибки дворічна дискваліфікація?

— У мене є правило: ніколи не обговорювати колег по футбольному цеху. Можу лише сказати те, що як людина Саша анітрохи не змінився, залишився таким же добрим, відкритим хлопцем. Я радий, що він уже у лавах. Разом із сім’єю він пережив тяжкий період. Сподіваюся, що таке більше не повториться. Я щиро бажаю Саші, щоби він досягав успіхів. І головне, щоби не було травм.

— Із урахуванням уже згаданої ситуації в країні, яким бачиться формат турніру наступного сезону?

— Це нехай вирішують ті люди, кому належить. Моя думка: хотілося, щоб у двоколовому турнірі брало участь 16 команд, кожна з яких була би фінансово життєздатною. Аби впродовж чемпіонату ніхто не знімався зі змагань. У нас багато хороших футболістів, і не хочеться, щоби вони втрачали роботу. Сподіваюся, ситуація в країні скоро стабілізується, і футбол розвиватиметься.

Дмитро ДОЙНІКОВ.