Андрій ТОТОВИЦЬКИЙ: «Я перейшов до «Зорі» не через гроші, а щоби прогресувати»

— Андрію, ви вже офіційно стали гравцем луганської «Зорі», однак іще донедавна була інформація, що можете залишитися в «Іллічівці». Розкажіть, як взагалі виник варіант із командою Юрія Вернидуба і чому вирішили перейти саме до складу луганчан?

— Одразу хочу зазначити, що не було такої ситуації, щоби я міг залишитися в «Іллічівці». Це все лише чутки. У мене були перемовини з двома клубами — «Зорею» та ще однією командою. Зрештою, добре поміркувавши, зупинив вибір саме на луганському клубі.

— Тобто, ви із самого початку хотіли залишити «Іллічівець». Я правильно розумію?

— Думаю, можна й так сказати…

— Скажіть, що стало головною причиною прийняти пропозицію й перейти до команди Юрія Вернидуба?

— Головним фактором тут стала змістовна гра команди та її боротьба за місце в єврокубках. Луганчани вже котрий сезон демонструють дуже непоганий футбол у чемпіонаті України. До того ж, у мене є багато друзів у «Зорі», які мені й порадили приєднатися до їхнього колективу. Тому я дуже задоволений, що все так склалось.

— У ваших словах відчувається, що це новий виклик для вас, крок уперед у кар’єрі…

— Звичайно, так і є насправді.

— Із іншого боку, чи можна сказати, що у вашому переході вагому роль зіграло і фінансове питання, адже останнім часом справи в «Іллічівці», на жаль, йдуть не кращим чином?

— Як вам сказати… У «Іллічівці», можливо, й не все гаразд, але зарплатню там хлопцям платять, щоправда, по курсу один до восьми. Але, розумієте, я не можу сказати, що я пішов саме через гроші. Ні. Я перейшов до луганської «Зорі» саме для того, щоби прогресувати як футболіст, аби розвиватись і зростати професійно.

— Із Юрієм Вернидубом уже зустрічалися? Були якісь розмови?

— Ні, з Юрієм Миколайовичем ми ще не розмовляли, адже я тільки сьогодні приїхав до команди (інтерв’ю відбувалось у вівторок. — В. Б.). Тому можна сказати, що я зараз у приємному очікуванні.

— А як щодо Миколи Павлова? Як він поставився до вашого вчинку?

— Ситуація така: ще перед останньою торішньою грою чемпіо­нату він нас викликав і сказав,
що до двадцятого грудня маємо висловити свою точку зору з приводу того, чи залишаємося ми в «Іллічівці». Але він мені не телефонував, натомість, подзвонив його помічник, якому я сказав, що залишатися не буду. Особисто з Миколою Петровичем я ще не розмовляв.

— Ви згадали, що в «Зорі» маєте друзів і хороших знайомих. Із ким найбільше підтримуєте дружні стосунки?

— Із Микитою Шевченком, Русланом Малиновським, але його наразі немає в команді. Також це Михайло Писко… Одне слово — багато із ким.

— За минулі сезони у чемпіонаті України ви встигли доволі багато пограти й проти колективу Юрія Вернидуба. На вашу думку, чим найбільше «Зоря» виокремлюється з-поміж решти наших клубів?

— Дуже добре поставлена гра колективу, що, до речі, чудово продемонстрували матчі проти наших грандів — «Динамо», «Шахтаря» та «Дніпра». На моє переконання, у цьому величезна заслуга саме Юрія Миколайовича, який зумів прищепити команді такий стиль. Звісно, і хлопці також молодці, що дотримуються всіх його вказівок.

— Запитаю й про ваших колег. Окрім вас, «Іллічівець» залишили Богдан Бутко та Владислав Кулач. Чи не знаєте, як у них зараз справи з пошуком нових клубів?

— Це буде просто не коректно з мого боку, якщо говоритиму про цих хлопців. Переконаний, краще про це запитати безпосередньо в них. Думаю, ви мене зрозумієте.

— На початку нашої розмови ви згадали ще про «інший клуб», який разом із «Зорею» вами цікавився. Це, часом, не донецький «Олімпік»?

— Знаєте, я також читав у ЗМІ, що нібито команда Романа Санжара цікавиться моєю персоною, але зі мною особисто ніхто не виходив на зв’язок. Це був просто інший клуб.

— Який саме?

— Думаю, зараз уже немає сенсу говорити на цю тему. Яка різниця? Єдине, що можу сказати, це була команда не з України.

— Не з Росії, часом?

— Ні, також не вгадали.

— Гаразд. Давайте про майбутнє. Ваша орендна угода із «Зорею» розрахована на один рік. Які особисто перед собою ставите цілі на цей рік?

— Бачите, не хочу зараз говорити якихось «гучних слів», типу що ось я прийшов і заб’ю двадцять із чимось м’ячів і ми посядемо третє місце. Ні, цього говорити не буду. Буду просто максимально старатися заради того, щоби «Зоря» кваліфікувалася до єврокубків за підсумками нинішнього сезону. Я в жодному разі не боюся конкуренції з боку своїх колег, відчуваю себе готовим до серйозних випробувань, а тому робитиму все, щоби допомогти своїй новій команді.

Володимир БОБИР.