Дмитро ТРУХІН: «9 мільйонів гривень? Не розумію, звідки взялися ці цифри»

Переглядів 22
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Галицький районний суд Львова постановив, що ужгородський клуб має виплатити своєму екс-гравцю борг по зарплаті за 12 місяців

— Чому не звернувся до органів футбольного правосуддя? — перепитав Трухін. — Навіть не думав про це. Ви ж бачите, скільки футболістів скаржилися, а результатів — жодних.

— Напряму з керівництвом клубу не намагалися вирішити питання?

— Ви реально думаєте, що це могло би щось змінити? Розмовляли з віце-президентом «Говерли» Олександром Шуфричем. Скільки було обіцянок — навіть не порахувати. Це ми все проходили.

Була інформація, що «Говерла» повинна вам виплатити 9 мільйонів гривень. Із чого склалася ця сума боргу?

— Не розумію, звідки взялися ці цифри? Так і напишіть: я не збираюся нічого коментувати — нехай це роб-
лять ті, хто розповсюдив цю інформацію в Інтернеті. Почитав реакцію звичайних уболівальників, мовляв, скільки ж це Трухін заробляв. Можу сказати, що це не зарплатні кошти, це зовсім інша сума. Який бачу розвиток подій? Із юристом робимо все, що від нас залежить, у рамках закону. Рішення на мою користь було ухвалене. Упевнений, що «Говерла» подаватиме апеляцію. Не знаю, скільки часу це зай-
ме. Але все буде в руках виконавчої влади. Мені не відомо, які в них є методи впливу, але сподіваюся, що отримаю зароблені гроші.

— Іще хтось позивається до «Говерли»?

— Наскільки мені відомо, Сергій Кузнецов також намагається вирішити питання з заборгованістю через суд. Але, як зазвичай це робиться, справа затягується. Буквально днями рішення мало бути ухвалене, але знову щось випірнуло, тож розгляд перенесли. Думаю, рішення по Кузнецову не за горами, й також буде на користь футболіста.

Не думаєте, що ця ситуація може призвести до банкротства клубу?

— Для мене «Говерла» багато значить: період в ужгородській команді — найкращий для мене. У складі закарпатців був найбільший ріст у моїй кар’єрі, мав можливість спробувати свої сили у вищому дивізіоні. Про цю сторінку життя залишились приємні спогади, досі багато знайомих в Ужгороді. Звичайно, хотілося, щоби більше людей ходило на стадіон, але в будь-якому разі вони палко підтримують команду. Закарпаття багате на талановитих футболістів, в Ужгороді чудова дитяча школа. Це місто заслуговує на команду прем’єр-ліги. Але ставлення керівництва «Говерли» до футболістів нікуди не годиться. А питання банкрутства залежить лише від власників. Як вирішать, так і буде. Не думаю, що наші позови на це впливають. Якщо не хочете утримувати клуб, то так і скажіть. Ніяких запитань. Хто платить, той і замовляє музику. Це би всі зрозуміли. Якщо ж підписуєте контракт, даєте якісь обіцянки, то це треба виконувати!

— Торік, коли вам було 31, завершили кар’єру. Ситуація з «Говерлою» на це вплинула?

— Звичайно. Це вибило мене з колії. Хоча в нас була непогана команда. Нехай і вилетіли з вищої ліги, але достойно повернулися, виступали на хорошому рівні в прем’єр-лізі, як раптом припиняється фінансування. Місяць-два-три ще нормально терпіли, але коли це перевалює за сім-вісім місяців, розтягується на рік, то починаєш нервувати, думати про майбутнє. Є сім’я, плани, якісь елементарні потреби. Задумаєшся, як бути далі. Як би хотів, але не можеш же безкоштовно грати у футбол.

— Чим зараз займаєтеся?

— Не хотілося би конкретизувати, адже це з футболом ніяк не пов’язане. Якщо продовжувати виступи, то хотілося би грати в прем’єр-лізі. Було запрошення з дніпродзержинської «Сталі». На жаль, у той час захворів і не міг уже туди поїхати. Кликали в Білорусь, у першу лігу, але понижувати планку не хотілося. Вирішив перегорнути сторінку і спробувати себе в іншій справі. Зараз трохи підтримую форму, бігаю раз на тиждень, за місяць-два міг би набрати належні кондиції, але повертатися у футбол не збираюся.

— А якщо покличуть тренером або агентом?

— Навіть за таких умов. Тренерська робота мене не дуже цікавить. В українському футболі немає стабільності. Що казати, якщо не все гаразд у таких великих клубах, як «Дніпро» та «Металіст». Читаю, що «Волинь» може знятися. Не хочу, щоби мене знову обманювали. Зараз сконцентрований на інших речах. Треба думати, як прогодувати сім’ю.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.