Український футбол
Емері творить історію
Іспанський наставник уперше у своїй кар’єрі виборов титул, здобувши із «Севільєю» Кубок Ліги Європи

У середу ввечері світ став свідком чергової драми, яка у футболі трапляється доволі часто: вдруге поспіль за два роки «Бенфіка» програла фінальний матч ліги Європи.

ПЕРЕДМАТЧЕВІ РОЗКЛАДИ

До фінального двобою в Турині обидва клуби підходили в різних кондиціях. Якщо Унаї Емері міг розраховувати на найсильніший склад перед грою, то Жорже Жезушу довелося поламати голову над стартовою одинадцяткою. За відсутності через дискваліфікацію кількох основних гравців (Переса, Сальвіо, Марковіча), португальський наставник знову вдався до ротації, зробивши акцент на насиченості гравців у середній лінії поля, де головну роль мав відіграти Аморім. Захист же лісабонської команди виглядав традиційно — у центрі діяли два велетні Луїзао та Гарай, а в нападі вийшов герой останніх зустрічей Ліма. Цікавий факт: за повідомленням іспанської газети «AS», у день гри апеляційний комітет УЄФА відхилив прохання лісабонського гранда відмінити вилучення нападника «Бенфіки» Лазара Марковіча, який отримав червону карту минулого півфіналу з «Ювентусом». Нагадаю, тоді сербський форвард ледве не побився з нападником туринців Мірко Вучінічем. Обидва гравці були на лаві запасних, а сам Мірко згодом заявив, що він насправді щось не поділив із кіпером «орлів» Артуром. Але УЄФА не знайшла вагомих причин, аби відмінити цю червону картку. Відтак Жезуш таки не зміг скористатися послугами свого провідного гравця.

Емері, у свою чергу, нічим не здивував, випустивши на поле нестримного колумбійця Бакку та головного конструктора атак Ракітича, який, до слова, відіграв один із найкращих матчів у своїй кар’єрі. У оборонній лінії також не було несподіванок, де головували Пареха та Фасіо. Центр поля був відданий невтомному Мбіа, який, схоже, взагалі не знає, що таке втома, та Каррісу. Примітно, що швидконогий Рейєс, діючи на фланзі, був настільки корисним, що оборона лісабонців за ним просто не встигала.

Уже за традицією, фінальному матчу передувало яскраве шоу. Але головними дійовими особами стали вболівальники. Було помітно, що прихильників «Бенфіки» значно більше, про що мовилося ще в передматчевих репортажах журналістів. Однак уболівальники «Севільї» змогли гідно відповісти на таку чисельність у складі суперників — спів андалузців був гучнішим навіть під час уже самої гри. Кожен із двох фанатських секторів приготував величезний банер, яким прославлював своїх улюбленців. Щиро кажучи, банер уболівальників «Бенфіки» мав дещо статусніший вигляд.

120 ХВИЛИН ВИПРОБУВАННЯ

Із перших хвилин гра зразу підкупила швидкостями. Якщо хтось скаже, що загалом поєдинок був нуднуватим, тоді, ви, шановні, мабуть, дивилися зовсім іншу зустріч. «Севілья» на правах номінального господаря почала з різких атак, застосовуючи, передусім, гру флангами. «Бенфіка», у свою чергу, взяла на озброєння улюблену тактику ловити суперника на контратаках. Вистоявши першу двадцятихвилинку, лісабонський клуб перейшов до суто атакувальних дій. Щоразу Гайтан і Максі Перейра були близькі до того, щоби відкрити рахунок у зустрічі, але героєм для севільців цього вечора був їхній голкіпер Бету, який героїчно стояв у воротах за свій клуб.

Як і в будь-якому фіналі, на жаль, помітною була й «гра» головного арбітра зустрічі. Туринський фінал обслуговувала німецька бригада арбітрів на чолі з авторитетним Феліксом Брихом. Скажу щиро, раніше вважав німецьких арбітрів найкращими у світі, але із часом це переконання почало зникати, як туман на початку нового дня. Мінімум у одному моменті пан Брих не призначив стовідсоткового пенальті у ворота севільців за гру їхнього захисника рукою. Ще в двох епізодах андалузькі оборонці діяли, що називається, «на межі», граючи досить брутально в підкатах у своєму штрафному. Можливо, інший рефері й указав би на одинадцятиметровий. До речі, саме Брих цього сезону зарахував найкурйозніше взяття воріт за всю історію. У матчі бундесліги між «Хоффенхаймом» і «Байєром» Фелікс «побачив» гол, якого, насправді, не було: м’яч влетів у ворота через дірку у сітці, відтак був зарахований…

Але повернімося до звітного поєдинку в Турині. Другий тайм став узагалі парадом змарнованих моментів у виконанні підопічних Жезуша. Можна було забити під час виходу сам на сам з воротарем, чи влучно пробити по м’ячу за три метри від воріт Бету… Під кінець зустрічі стало помітно, що суперники втомилися, тож гравці з останніх сил вирішили вистояти й не ризикувати. Проте навіть за такої гри андалузькі хлопці мали свої кілька голевих моментів, аби завершити поєдинок ще в основний час.

Два додаткових екстра-тайми стали справжнім випробуванням характеру та витривалості. «Бенфіка» будь-що намагалася вирішити все до серії пенальті, тому що десь відчувала, що ця лотерея може скластися не на її користь. Як не дивно, але найкращий момент у додатковий час мали саме футболісти іспанського клубу — після чудової передачі з центра поля від Ракітича, сам на сам із кіпером Облаком вийшов Бакка, але, намагаючись вишукано спрямувати м’яч у дальню «дев’ятку», взагалі пробив повз ворота. На цьому, в принципі, небезпечні моменти й завершилися. Команди почали готуватися до серії післяматчевих пенальті. Кажуть, що процес пробиття одинадцятиметрових — лотерея, але так, як пробивали свої удари Кардосо та Родріго — це трагедія. Попри те, що кіпер севільців Бету вийшов на кілька кроків уперед, що не дозволено правилами, йому не склало труднощів нейтралізувати ці два «постріли». «Севілья» ж свої чотири удари виконала, мов за підручником, не давши жодного шансу для Облака. У підсумку, Унаї Емері не тямить себе від щастя — його команда втретє виграє Лігу Європи, тоді як «Бенфіка» програє вже у восьмому фіналі поспіль.

ПІСЛЯМОВА

Одразу після матчу обидва наставники в інтерв’ю офіційному сайту УЄФА поділилися думками з приводу справедливості фінального результату.

Унаї Емері, тренер «Севільї»: «Бенфіка», як і ми, була достойним фіналістом. Значну частину часу боротьба була рівною, хоча в кінці ініціатива перейшла до нашого суперника. Не раз було видно, як утомилися гравці обох команд. Але якщо й є щось, чого ми вже навчилися, то це вміння зціпити зуби й продовжувати битися. Мої підопічні були готові до цього. Цю перемогу я присвячую своїй сім’ї та друзям, а також технічному персоналу «Севільї», який заслужив успіх копіткою роботою та самовід-
дачею».

Жорже Жезуш, тренер «Бенфіки»: «Це був приголомшливий фінал, нехай навіть у ньому не було забитих м’ячів. Йшла відкрита гра. «Севілья» розпочала краще, але з плином часу ми виправилися й заграли сильніше за суперника. Ми показали свою міць, створили кілька голевих моментів, які, втім, не реалізували. Найсильніша команда, в підсумку, залишилася без перемоги в Лізі Європи. Хочу привітати своїх футболістів. Мені ні в чому їм дорікнути. Ми залишаємо Турин із високо піднятою головою, й немає сенсу зациклюватися на цьому моменті. У неділю нас чекає черговий фінал».

Володимир БОБИР.


стрічка новин