Харків’янам слід уже думати про наступний сезон

— Як кажуть, у цьому матчі киянам перемога була потрібна більше. Зреш­тою, так і сталося. У «Динамо» й турнірні завдання наразі серйозніші. Поразка для підопічних Блохіна означала би капітуляцію у чемпіонських перегонах. А такий результат у матчі з «Маталістом» обіцяє нам надцікавий поєдинок із «Шахтарем». Ось там справді буде битва не на життя, а на смерть.

Ще до стартового свистка говорили, що забитих м’ячів у цьому поєдинку ми побачимо вдосталь. Хоча сама гра не відзначалася високими швидкостями. А шість забитих м’ячів — це, найперше, наслідок грубих помилок у обороні. Узагалі, як у «Динамо», так і в «Металіста» найпроблемніші ланки якраз — оборона, тож недільний поєдинок це яскраво продемонстрував.

Проблема «Динамо» в тому, що, виходячи наперед у рахунку, вони зупинялися, сідали й збавляли оберти, даючи харків’янам можливість оговтатися й вирівняти гру. За рахунку 2:1 потрібно було дотискати «Металіст», а не давати йому шансів знову встати на ноги. Думаю, переломний момент стався на 80-й хвилині, коли Швецов указав на одинадцятиметрову познач­ку. Тоді й стало остаточно зрозуміло, хто із цього матчу вийде переможцем. Під кінець зустрічі, як на мене, харків’ян уже залишали сили, й вони вже не встигали за своїми опонентами. Думаю, саме цей пенальті і став вирішальним. А четвертий гол — це вже таке…

Що ж до «Металіста», то в команди зараз низка проблем. У них немає трьох-чотирьох основних футболістів, які ще минулої осені визначали гру. Після таких кадрових утрат команда ще не встигла оговтатися. Думаю, що зараз підопічним Рахаєва слід уже думати про наступний сезон. Боротьба за зону Ліги чемпіонів остаточно програна, а до Ліги Європи вони потрапити зобов’язані, тож залишається визначатися на наступний сезон, як жити далі, як будувати гру.

Чиїсь персональні дії виокремлювати у цьому матчі, напевне, не варто. Завжди виграє команда, а не один-два футболісти. Та все ж можна сказати, що найбільший обсяг роботи на полі виконав Гармаш. Після тривалої паузи він, нарешті, на повен голос про себе заявив. А так загалом усі грали на своєму звичному рівні. Що ж до «Металіста», то його підвів отой перший, трішки дурнуватий, гол на дев’ятій хвилині.

На початку зустрічі трохи невпевнено виглядали воротарі обох команд. Незрозумілі дії Горяїнова, які й призвели до взяття воріт, та й невпевнені спроби Рибки зафіксувати м’яч за кілька хвилин по тому — це, скоріше за все, наслідок того, що обидві команди звикли грати в одну сторону. Маю на увазі, як «Динамо», так і «Металіст», які часто грають із суперниками, що особливого натиску на їхні ворота не чинять. А тут така напруга, така відповідальність, ось і на перших хвилинах десь не вистачило концентрації. Хоча нікого з воротарів у недосвідченості не звинуватиш.