І в Запоріжжі «такого ще не було»

Ми запланували зробити інтерв’ю з гравцем-учасником стартового матчу прем’єр-ліги-2015/16, причому конкретно з представником команди-господаря. Аж тут… Зрозуміло, що після 0:6 — найбільшої поразки запоріжців у національних чемпіонатах — ніхто з них не виявив бажання спілкуватись із пресою. Тому було вирішено опитати кількох колишніх наставників «червоно-жовто-чорних», аби ті поділилися враженнями не лише про рекордний розгром, а взагалі про нинішній стан справ у клубі, де найкраща в Україні школа підготовки юних футболістів.

Олег ЛУТКОВ (працював із «Металургом» у 2002 і 2008-2009 рр.):

— У п’ятничному матчі я побачив одну команду — «Зорю». Другої не було видно. Керівники запоріжців і тренери мають відповісти, чому все трапилося так, як трапилося? Чому в «Металурга» немає досвідчених гравців? Чому за місяць літньої підготовки ніхто не зробив виснов­ки, що й ким треба посилювати? Чому сьогодні Чанцев позбавлений вибору, тож на поле виходить молодь (яка, не сперечаюся, обдарована, проте їй потрібен час, аби заграти, та сьогодні хлопці ще не готові), а на заміні — теж необстріляні пацани? Український чемпіонат, попри все, — один із найсильніший у Європі. «Зоря», попри все, — один із найсильніших колективів у нашій лізі. Що цьому здатен протиставити нинішній «Металург»?

Валерій ЯРЕМЧЕНКО (2004-2005 рр.):

— Обидва наставники цього матчу — Вернидуб і Чанцев — свого часу були в мене помічниками, тож добре знаю можливості кожного. Також обізнаний із багатьма прихованими колізіями із внутрішнього життя клубу. Тому можу зробити висновок: керівництво приділяє недостатню увагу команді, а в ній самій критично бракує т.зв. «базових» футболістів (фактично їх там і немає…). Хто такі «базові виконавці»? Це люди (не менше п’яти-шести), на котрих тримається конкретний колектив і на котрих є змога будувати всю гру. Зрозумійте: тренер може тільки розказати, як усе робити на полі, але показують тільки досвідчені, класні гравці. Такі, котрих, повторюю, в Запоріжжі сьогодні немає! Запоріжжя має талановиту молодь, але з нею неможливо грати в прем’єр-лізі, неможливо виконувати серйозні зав­дання чи будувати міцну команду. Отже «Металургу» треба підсилювати фактично кожну з 11-ти позицій, однак підсилення немає й не буде. Керівництво клубу легко зрозуміти з огляду на ситуацію в державі, проте це не знімає з них відповідальності. Як не знімає й з наставника: за результат відповідає Чанцев, але ж він не старигань Хоттабич! І не треба аж так акцентувати на рахунку: 0:6, 0:2, 0:1 — поразки, «нуль» у графі «очки», розгром особливий тільки як психологічний удар, не більше того!

Анатолій БУЗНИК (2012 р.):

— Не бачу чогось особливого у цій грі. Таким чином розбиваються чиїсь ілюзії, що в УПЛ можна успішно виступати винятково за рахунок своїх вихованців, причому необстріляних. Мені здається, запоріжці розраховували на якийсь кураж, вони сподівалися здобути бодай нічию на емоційному настрої. Проте ми знову побачили: без добре зміцненого складу нічого не вийде. Тим паче «металурги» швидко пропустили, а після другого гола зламалися. Вони мають усього двох досвідчених гравців — Старцева й Лисицького, другий уже вилетів. Решті хлопців, щоби мінімально «обчухатися», потрібно бодай п’ять-шість турів. А так… Із «Зорею» був нерівний матч — нерівний щодо класу суперників. Хоча луганці ще недавно були в такому ж стані: кілька років тому взяли у «Шахтаря» в оренду Шевченка, Малишева, Караваєва, Малиновського, певний час не давали результату, але нині це четверта команда першості. Й у «Металурга» може вийти. Пізніше…

Володимир БАНЯС.