Івегеш та «11 спартанців»

Доки у вітчизняному футболі панує зимова пауза, «УФ» вирішив скласти символічну збірну найкращих гравців першої частини чемпіонату та її головного тренера. Отож, розпочинаємо.

Голкіпер

• Микола Плетеницький («Тернопіль»)

Рішення обрати стражем воріт символічної збірної саме кіпера «Тернополя» було непростим, однак вирішальним став отой фактор, що тернопільський клуб може похизуватися найменшою кількістю пропущених м'ячів із-поміж усіх команд за підсумками першої частини. Плетеницький чудово проявив себе в низці складних домашніх матчів, зокрема — проти «Славутича», якого вдалося переграти (2:1), та, мабуть, найпам'ятніший поєдинок у історії клубу — проти «Ворскли» в Кубку України. Тоді кіпер майже самотужки вивів свою команду до наступного раунду, чудово проявивши себе у серії післяматчевих пенальті. Отож, заслужене місце в рамці воріт.

Захисники

• Дмитро Остапенко («Оболонь-Бровар»)

Один із найкреативніших захисників/півзахисників першості з точним першим пасом, який може самотужки закрити праворуч цілу бровку. Неодноразово в кожному із зіграних 16 матчів підключався до атакувальних дій команди, загострюючи ситуацію саме із флангу. Гарне володіння ударом із обох ніг дозволяє Дмитру з легкістю зіграти й на лівому фланзі захисту. Навіть попри те, що, за словами головного тренера «Оболоні-Бровара» Сергія Солдатова, гравець залишив команду в зимове міжсезоння, сам Остапенко стане в нагоді будь-якому клубові другої ліги.

• Володимир Адамюк («Сталь»)

Звичайно ж, список захисників був би неповним без представників чинного лідера першості — «Сталі». Одним із них є центральний захисник Володимир Адамюк, який узяв участь майже в усіх поєдинках першої частини — в двадцяти одному. Прийшовши до команди Володимира Мазяра з першолігової «Кримтеплиці», центральний оборонець міцно забронював за собою місце у стартовому складі та відзначався не лише корисними діями в захисті, але й у нападі. Чотири м'ячі — хороший показник для захисника. Останньою командою в першій частині, у ворота якої поцілив Адамюк, була миколаївська «Енергія».

• Ігор Курило («Тернопіль»)

Кремезний із виду центральний захисник, на перший погляд, може поступатися комусь із форвардів у швидкості. Проте грамотна позиційна гра в захисті дозволяла майже в усіх єдиноборствах бути «першим на м'ячі» та вигравати складні ситуації в нападників суперника. Величезний плюс Ігоря — гра на другому поверсі, де він майже не поступався, особливо — у своїй штрафній зоні. Окрім того, володіє хорошим дальнім пасом і неодноразово розпочинав атаки «Тернополя» довгими діагональними передачами. Тому місце одного із центральних захисників збірної сміливо можна довірити саме йому.

• Костянтин Коваленко («Сталь»)

Ще одним представником лідера першості у символічній збірній став лівий оборонець дніпродзержинців. Костянтин Коваленко не лише встигав відпрацьовувати біля своїх воріт, а й вдало діяв у атаці. Якби існувала нагорода для найрезультативнішого захисника чемпіонату, її би здобув саме представник «Сталі». 8 забитих м'ячів у 21 зіграному матчі — чудовий показник для гравця атакувального плану, не говорячи вже про захисника. Отож, ліва бровка нашої символічної збірної — під надійним наглядом Костянтина.

Півзахисники

• Артем Фаворов («Оболонь-Бровар»)

Безперечно, Артем є одним із відкриттів чемпіонату, який уособлює головний атакувальний потенціал столичних «пивоварів». Попри низький відсоток забитих м'ячів «Оболоні-Бровара» в першій частині чемпіонату, саме через Артема будується більшість усіх атак команди Солдатова, й не його провина в тому, що після вивірених пасів одноклубники не могли завершити голом вигідний момент. Саме тому роль плеймейкера в нашій збірній покладаємо на вихованця київського «Динамо».

• Володимир Корольков («Гірник-Спорт»)

Один із лідерів комсомольського клубу чудово проявив себе в літньо-осінній частині чемпіонату. Вихованець донецького «Шахтаря» провів 21 поєдинок перед зимовою перервою у складі своєї команди, ставши одним із ключових виконавців колективу Ігоря Жабченка. І хоча на рахунку Володимира лише один гол, однак саме його активна гра дозволяла команді з Комсомольська регулярно відзначатись.

• Андрій Корнєв («Оболонь-Бровар»)

Логічно, що будь-яка команда потребує якісного опорника. Саме такого ми вбачаємо у персоні Андрія Корнєва. Досвідчений гравець, який устиг пограти за елітні «Таврію» та «Чорноморець», є по-справжньому незамінним у столичному колективі. До того ж, виконавцем універсальним, який здатний не тільки руйнувати атаки суперника, а й за потреби зміститися на позицію центрального захисника. Тому й у нашій збірній Андрій став надважливим механізмом.

• Віктор Довбиш («Мир»)

Горностаївський клуб досить удало розпочав нинішній сезон, довго тримаючись на чолопку турнірної таблиці. Немала заслуга у цьому й одного з лідерів команди — півзахисника Віктора Довбуша. 28-річний півзахисник відіграв у 20-ти зустрічах, ставши одним із головних голеадорів команди. На рахунку Віктора 8 забитих м'ячів, до того ж, серед них є й переможні голи. Наприклад, у матчі проти непоступливого «Кременя» саме гол Довбиша дозволив горностаївцям святкувати перемогу.

Нападники

• Ігор Кирієнко («Гірник-Спорт»)

Результати виступів Ігоря в першій частині чемпіонату говорять самі за себе. Неймовірний показник у 20 забитих м'ячів у 22 зіграних поєдинках робить форварда комсомольців безальтернативним у нашій символічній збірній. Погравши до цього в «Кремені», Ігор по-справжньому зміг розкритися саме в команді Ігоря Жабченка, забиваючи м'ячі на будь-який смак. Відтак — гарантоване місце у стартовій одинадцятці. Так тримати!

• Богдан Семенець («Тернопіль»)

Роль швидкісного нападника в нашій збірній віддана прудконогому форварду «Тернополя», який неодноразово залишав у дурнях захисників суперника саме за рахунок своїх блискавичних рейдів. У кількох матчах Богдан виконував роль флангового гравця, відтак потрібно сказати, впорався з поставленим завданням досить успішно. Відмінною рисою нападника тернополян є вміння грати на добиванні. Саме тому Семенець є незамінним виконавцем у ансамблі Василя Івегеша.

Головний тренер

• Василь Івегеш («Тернопіль»)

Якщо тернопільський клуб уже зараз можна назвати справжнім відкриттям цього сезону, то це передовсім завдяки його головному наставникові Василю Івегешу. Не маючи переконливої матеріально-фінансової бази, як у інших клубів, досвідчений наставник зумів створити не просто боєздатний колектив, який на рівних грає та перемагає визнаних лідерів другої ліги, а потужний клуб, що небезпідставно претендує на підвищення в класі. Саме тому функції головного наставника збірної — в пана Івегеша!

Володимир БОБИР.