Із ді Марією та Хедірою фінал був би цікавіший

Бразилія — Нідерланди. Думав, що бразильці зуміють організуватися після 1:7 од Німеччини. Коли впродовж гри, та навіть після, тамтешні оператори показували людей на трибунах, які не приховують своїх сліз, хотілося, щоби після поєдинку за третє місце вони мали привід для радощів. Проте бажане не завж­ди відбувається. Було помітно, що «селесао» надломилися, насамперед, у психологічному плані. Вони не змог­ли вгамувати своїх емоцій, відтак їм було складно продемонструвати свій максимум.

Натомість нідерландці таки показали, чому вони вийшли до такої високої стадії. У їхньому виконанні ми побачили все те, за рахунок чого вони виходили з групи та проходили раунд за раундом: комбінаційна, швидка та мобільна гра. Зважаючи на всі проблеми у суперника, «помаранчеві» не мали особливих проб­лем із створенням зручного гандикапу.

Кілька слів про суддівство. Уважаю, що арбітр помилково призначив пенальті. Однак, його можна зрозуміти. Якби він не призначив 11-метровий удар, вилучивши при цьому Тіаго Сілву, «особливим» було би значно складніше. Відтак рахунок міг бути не 0:3, а на кілька влучень більше.

Якщо взяти загалом, то «тюльпани» заслужили бронзовий комплект нагород. Потрібно віддати їм належне: зуміли пройти з таким молодим складом так далеко турнірною сіткою. Хоча шкода південноамериканців, які на домашньому чемпіонаті світу не змогли бодай зачепитися за призові місця.

Німеччина — Аргентина. Зізнаюсь, уболівав за останніх. Так, «бундесмашина» цьогоріч показала справжню феєрію футболу, проте вірив, що аргентинці можуть нав’язати свою гру. Особливі надії покладав на Мессі, котрому до снаги вирішити підсумок будь-якого двобою. До того ж, усі бачили, як у підопічних Льова виникали проблеми з такими збірними, як Гана та Алжир. Не знаю, чи когось би здивувало, якби «небесно-блакитні» стали тріумфаторами мундіа­лю, але мене, приміром, — у жодному разі. У історії неодноразово фаворити поступались анонсовано слабкішій команді.

У принципі, гра у схожому стилі передбачалася. Хоча суперники більше діяли від оборони, небезпечні моменти виникали часто. Тим паче, що обидві команди я вважаю майстрами контратакувального футболу. Думаю, що не варто було чекати в їхньому виконанні повторення сценарію гри Німеччина — Бразилія. Чомусь недооцінюють команду Сабельї.

Погоджуся, що у фіналі не вистачало ключових гравців обох колективів — Хедіри та ді Марії. Припускаю, що з ними заключний поєдинок усе­світнього форуму був би цікавіший. Хоча відсутність у аргентинців вінгера «Реала» більшою мірою вплинула на малюнок гри, ніж у німців — опор­ника мадридців. Утім, попри все, мені нинішній фінал сподобався своєю якістю та змістом, отож не було на що нарікати, спостерігаючи 120 хвилин за футболом до пізньої ночі.