Український футбол
Краще, ніж торік, або Майже весна
Сьогодні відновлюються зустрічі в рамках УПЛ

… Знаю одне: цього року наша ситуація краща, ніж торік.

Що було наприкінці зими — на початку весни 2014-го? «Сепаратистський парад» у більшості областей сходу та півдня України. Відчутне до ознобу зазіхання на цільність держави. Запах великої війни, котрий витав у повітрі настільки всюдисуще, що прихід біди передбачали всі. Перенесений на місяць рестарт чемпіонату прем’єр-ліги, що супроводжувався думками про повторення сербського сценарію 1999-го, коли тамтешню лігу оголосили завершеною на 24 турі.

До цього смертельного «букета» я додав би ще одну «квітку зла» — фарисейство деяких наших футбольних людей. І навіть цілих клубів. Пригадую, як зробив тоді кілька інтерв’ю з прес-аташе «Шахтаря», дивуючись, наскільки впевнено цей добродій та його ФК ратували за поновлення першості, запевняючи, що в їхньому місті, частина якого вже контролювалася мавполюдьми — «деенерівцями», все буде гаразд. Не знали ми тоді, що й до чого…

Сьогодні, за рік опісля Майдану, експерти висловлюються на тему його підсумків. Внесу і я свою лепту: на мій погляд, голов­ний результат подій останнього року — фактичне утвердження України незалежною державою, де постала єдина політична надія. Ніхто не відає, якою, зрештою, буде наша прийдешність, та, найголовніше, — немає сумнівів у тому, що ми — будемо! Й наш чемпіонат — буде! Тільки тепер, за чверть століття після краху СеРуСеРу, з упевненістю стверджуємо: «єдиний футбольний турнір» — ідея з когорти дебільно-утопічних. Отож українська першість існуватиме, хоч яким складним інколи може бути оте існування.

Мені видається, що вітчизняний футбол — то ніби хворий, у якого стільки болячок, що лікарі не знають, із якого боку братися. Нині, завтра й післязавтра хворий зробить новий крок… ні, поки не до видужання, а до виживання. Кроки будуть складними, щоби тільки не дуже. Щоби тільки наші силовики, надто СБУ, дуже старалися, знайшли й покарали (можна без суду) потороч, яка недавно влаштувала для Харкова «криваву неділю», відтак подібні ситуації не повторяться, зокрема у футболі.

Й нехай пройдуть усі заплановані матчі. Нехай прийде на них багато людей. Нехай гравцям «Металіста» виплатять заборгованість, аби ті відкинули думку бойкотувати гру з «Динамо», у самому ж клубі в якомога стисліші строки сталось очищення, щоби не був його власником корупціонер у бігах, а спортивним директором — особа, в послужному списку котрої вже є одна угроблена команда.

Дуже хочеться побачити тисячі в Південній Пальмірі: одесити, прийдіть подивитися на новий «Чорноморець», не думайте, що таким чином ви зіграєте на руку ненависному вам президентові клубу! Також найприскіпливішої уваги вартий поєдинок «Шахтар» — «Ворскла»: якщо не проявиться «адмінресурс», чекайте втрати балів од «гірників». Іще, переконаний, цікавими видадуться зустрічі за участі трьох «безхатченків»: «Зорі», «Олімпіка», «Металурга» Д і «Карпат». Можливо, життя підкине звичні сюрпризи.

Один уже підкинула погода: настільки теплої зими не було давно. У футбольному контексті це важливо, з огляду на газони. Так що тепер, коли довкруж — майже весна, бігати нашим професіоналам буде на чому. Було би лише бажання показати ще щось, окрім біганини.

Володимир БАНЯС.


стрічка новин