Микола ПАВЛОВ: «У своєму клубі я знаю всіх футболістів усіх вікових груп!»

Переглядів 6
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Маріупольський наставник сповнений оптимізму — незвичного для нього за останній рік

Не раз і не тільки мною писалося про унікальну закритість ФК «Іллічівець». Тепер, коли виникло чергове «вікно» через матчі національної збірної, та таємничість знову проявилася: на вечір неділі 29 березня, коли було записано це інтерв’ю, офіційний сайт маріупольців майже два тижні (!) не писав про справи в головній команді, обмежуючись рубрикою «Цей день у історії». Тренер Павлов пояснив це так: «Ну, були ж вихідні, працівники відпочивали». Відпочинок — відпочинком, але люди потребують інформації, тож Микола Петрович сам розповів, що й як у прифронтовому місті.

— Я би сказав, що в нас життя налагоджується. Тренуємося двічі на день, із понеділка, оскільки поч­неться підготовка до «Шахтаря», перейдемо на одноразовий режим.

Упродовж періоду без календарних матчів обмежилися двосторонками. Спарингів вирішили не грати. Ми ж і так «бездомні», всі матчі проводимо на виїзді, до нас ніхто не хоче їхати (навіть запорізький «Металург», якому треба подолати всього 300 км), бояться, тому грали між собою. Що, може, пішло на користь! Зокрема, сповна насолодилися газоном домашнього стадіону: тут же ігор немає, трава у чудовому стані, не витоптана, без залисин.

Майже всі підлеглі в зборі. Виш­ньов провів перше тренування після травми. Приїхав навіть Очігава, в якого щось не склалося з молодіжкою. Інші члени цієї команди — Гринь і Немтінов — працюють під керівництвом Ковальця…

Чи не було би доцільно організувати умовний Кубок Ліги на час «вікон»? Гадаю, ні. Ми ж таке проходили за радянських часів: тодішній Кубок Федерації тільки називався офіційним змаганням, а по суті то був товариський турнір. Я не бачу у цьому сенсу: команди не ставитимуться всерйоз до таких матчів, але будуть додаткові травми, недоцільно витрачені гроші… Окрім того, візьміть наших лідерів: у них тепер майже всі виконавці виступають за збірні, ці клуби залишились із самими дублерами. Якби створили новий турнір, який склад представляв би, умовно кажучи, «Динамо»? Це безперспективна ідея, на мій погляд…

Я, мабуть, єдиний тренер клубу УПЛ, хто знає всіх футболістів усіх вікових груп! Намагаюся нічого важливого не пропускати, навіть якщо це стосується дітей. Припустімо, торік стався казус: ані мене, ні нашого президента не було на робочому місці, тому дехто ухвалив рішення не заявляти команди чотирьох вікових категорій (1997–2000 р. н.) для участі у чемпіонаті України. Мовляв, треба економити, бо їхати далеко, аж до Бердянська! Хоча ми завжди брали участь у цих змаганнях. Тепер змушені возити хлопчаків на товариські турніри, недавно вони були в Іллічівську, що обійшлося вдвічі дорожче, ніж аби ми поїхали до Бердянська. У інше місто — Нікополь — повезли дітей 2005 р. н. Що цікаво, команда заводу «Азовсталь» — фарм-клубу «Шахтаря» — бере участь у чемпіонаті, а ми ні! Раніше до Маріуполя з усієї України стікалися, маємо класний манеж, а тепер до нас навідуються лише ті, хто не боїться. Або ж ті, хто тут народився…

Не боїмося потрапити під гарячу руку підопічних Луческу. У них майже кожен суперник під каток потрапляє — згадайте недавній «Олімпік». Справді, вони сенсаційно не виграли у Харкові — не пощастило, мали багато моментів. Мабуть, спробують надолужити це з нами. А ми постараємося відповісти…

У місті все спокійно. Триває мирне життя.

Записав Володимир БАНЯС.