Напередодні старту чемпіонату: від формату до легіонерів

У день старту нового сезону в українській прем’єр-лізі, кореспондент «УФ» Володимир Бобир (далі — В. Б.) разом із футбольним експертом Олегом Венглинським (далі — О. В.) відповідають на найактуальніші запитання щодо майбутньої першості.

ФОРМАТ ЧЕМПІОНАТУ: ХТО ЗАЛИШИВСЯ У ВИГРАШІ?

В. Б.: Як відомо, лише за кілька днів до початку нового сезону в українській прем’єр-лізі нарешті було узгоджено остаточний формат проведення чемпіонату. Попри цілу низку доволі абсурдних пропозицій від кількох клубів України, згідно яких спортивний принцип змагання міг зникнути, Виконком ФФУ все ж вирішив залишити стандартну форму чемпіонату — в два кола, щоправда, з невеличким доповнен­ням. Відтепер, аби доповнити календар (адже команд у чемпіонаті стало менше), було вирішено, що поєдинки Кубка України, починаючи з 1/8, будуть проходити в два матчі — на виїзді та вдома. На мою думку, це стало найраціональнішим і правильним рішенням із усіх можливих, адже команди будуть грати у чемпіонаті з максимальною мотивацією, незалежно, на якому вони місці перебувають. Будь-яке інше рішення могло призвести до того, що вже наприкінці осені нам було би просто нецікаво спостерігати за командами, які займають місця ближче до низів турнірної таблиці. Тому у виграші, безумовно, залишились усі, найперше — вболівальники.

О. В.: Думаю, що у цьому питанні здоровий глузд таки взяв гору. Ми залишили той формат, який у нас був практично й до цього сезону. Найголовніше, він дає право на те, що всі команди чемпіонату перебувають у рівних умовах, усі будуть битися до останнього туру. Байдуже, чи це призові місця, чи боротьба за виживання. Тому дуже добре, що в плані видовищності та ставлення команд до турніру нічого не зміниться. Переконаний, що всі гратимуть свої матчі на максимумі — це найголовніше. Усі інші формати, які пропонувалися, не йшли ні в які рамки. За тих умов конкуренція у чемпіонаті невпинно падала. Добре, що зупинилися на першому варіанті.

Але зрозуміло, що одне тягне за собою інше. За такого календаря потрібно десь набирати поє­динки — дуже логічно й правильно, що вони будуть накопичуватися за рахунок матчів Кубка України. Тим паче, що іноді в Кубку є певна нерівність — саме в одній зустрічі: команда, яка грала на виїзді, апріорі потрапляла в невигідну ситуацію. Зараз ця ситуація виглядатиме рівною для обох суперників. Це — найоптимальніший варіант, і дуже доб­ре, що саме його ухвалили.

ФАВОРИТИ ПЕРШОСТІ: ЧИ ВСЕ НАСТІЛЬКИ ОЧЕВИДНО?

В. Б.: Можливо, хтось одразу скаже, що кардинально нічого не зміниться, і фаворитами чемпіо­нату залишаться вже всім добре відомі клуби. Але за нинішньої ситуації в державі (маю на увазі відтік легіонерів), усе може дуже швидко змінитися. Провідні клуби, де лідерами є саме представники інших країн, можуть більше перейматися проблемами ротації складу, що буде на користь тим колективам, де на перших ролях є саме українці. Зрозуміло, що в основному картинка не зміниться, тож матимемо 5–6 команд звичних лідерів, але очевидно, що несподіванки в боротьбі за чемпіонство будуть.

О.В.: Власне, в нас за останні чотири роки підібралася група лідерів, яка не змінюється — «Шахтар», «Динамо», «Дніпро», «Металіст». Зараз до них приєднався і «Чорноморець». Тому вважаю, що ці команди й надалі боротимуться за призові місця та потрапляння до зони єврокубків.

БОРОТЬБА ЗА ЄВРОКУБКИ: СТАРІ ЗНАЙОМІ?

В.Б.: Думаю, що й у зоні єврокубків, окрім вже звичних претендентів на ці місця, ми також можемо побачити одну чи дві нові команди-несподіванки. Усе залежатиме від того, наскільки склад, наприклад, тієї ж «Ворскли» буде збалансованим і зіграним. Із іншого боку, невідомо, в яких кондиціях перебуватиме донецький «Металург», який зазнав пертурбацій і на тренерському містку. Інтригуюче обіцяє також виглядати й «Металіст». Тому тут можливі будь-які варіанти.

О.В.: Визначити ті команди, які можуть примкнути до групи лідерів, ми зможемо вже по ходу чемпіонату. Наприклад, дуже цікаво буде поспостерігати за «Зорею», яка вимушено буде дислокуватися в іншому місті, та без кількох своїх лідерів, які залишили команду. Це дуже непросто в психологічному плані — тренуватись і грати в іншому місті. У цілому, думаю, ми побачимо ті ж клуби в боротьбі за місця в єврокубках, що й минулого сезону, а якихось серйозних розворотів не передбачається.

КОМАНДА-ВІДКРИТТЯ ЧЕМПІОНАТУ?

В. Б.: Переконаний, що майбутній сезон буде, напевне, найнепередбачуванішим за всю історію незалежності. Та ж луганська «Зоря», якщо зуміє знайти гідну заміну Шунічу і Данило з Болі, то зможе піднятися ще на одну сходинку. Не слід також забувати й про мотиваційні можливості Віталія Кварцяного, який здатен зробити з «Волинню» будь-що. Інший претендент на це звання — львівські «Карпати». Команда вирішила робити ставку на молодь поряд із досвідченими гравцями. Якщо новому головному тренеру вдасться це все органічно поєднати — може вийти досить гост­ра суміш.

О.В.: Розумієте, зараз досить тяжко щось прогнозувати, адже багато команд нині шукають собі нові поля, бази для тренувань, де будуть мешкати. Тобто, кожна з команд сьогодні вирішує свої локальні проблеми. Знаєте, в нас завжди був хороший, конкурентоздатний чемпіонат. Завжди були сюрпризи й команди, які приємно дивували. Упевнений, що майбутній чемпіонат не стане винятком.

БОРОТЬБА ЗА ВИЖИВАННЯ: ВСЕ БЕЗ ЗМІН?

В. Б.: Із огляду на те, що майбутнього сезону елітний дивізіон залишатиме лише одна найгірша команда, інтриги, можливо, буде менше. Важливо й інше — список претендентів на цю «престижну» путівку може бути чималий. Думаю, називати імена клубів поки що зарано, головне, в якому стані та чи інша команда підійдуть до початку першості та який результат зможуть здобути до першого кола. Тоді ця картина виглядатиме набагато прозоріше. Ймовірно, що в боротьбі за збереження прописки ми побачимо ті ж знайомі обличчя, а, можливо, й нові. Далеко не останнім чинником у цьому питанні буде і фінансова сторона. Ми прекрасно пам’ятаємо, як кілька клубів, відчуваючи фінансові негаразди, зразу стрімко йшли на дно таблиці.

О. В.: Проблематично нині відповідати на це запитання. Стосовно того, що вилітає лише одна команда: зараз ми маємо підлаштовуватися під ту ситуацію, яку маємо. Зрозуміло, що не всі команди можуть поповнити найвищий дивізіон, бо є приклад тієї ж «Олександрії». Єдине, що можу сказати, буде запекла боротьба. До того ж, команди, котрі потрапляють до елітного дивізіону, ніколи не хочуть одразу ж вилітати. Тому, досить складно когось одразу записати в аутсайдери. Десь зустрічав інформацію, що аутсайдером може бути «Говерла», та я із цим зовсім не згоден. Навіть за всіх проблем закарпатців, це завжди самобутня команда, яка б’ється за свій край, хто би там не грав. Тобто, я не думаю, що є такий клуб, який завчасно можна занести до аутсайдерів.

ТИМЧАСОВА ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ КЛУБІВ: ЧИ ПІДЕ НА КОРИСТЬ?

В.Б.: Із одного боку, вимушене переселення клубів із одного міста в інше — це зайві клопоти. Мається на увазі, навіть не в плані організаційних моментів, а суто психологічних для гравців, адже виступати на чужих стадіонах без підтримки рідних уболівальників не комфортно нікому. Але й тут є своя приємна сторона. Клуб може проводити політику із залучення нових уболівальників до своїх лав. Як приклад: Сергій Палкін недавно заявив, що «Шахтар» працюватиме над підтримкою свого клубу у Львові. Більше того, на «гірників» неодмінно приходитимуть дивитися навіть нейтральні вболівальники, а тому тут є над чим працювати.

О. В.: Думаю, така ситуація явно не йде на користь самим футболістам. Це я знаю навіть по собі. Удома й стіни допомагають. Краще домівки не може бути нічого. Тому це додаткові незручності, додаткові роз’їзди, відрив од сім’ї та близьких, який позитивних емоцій явно не додає. Уважаю, що це якось може добре позначитися на діях футболістів. Але думаю, всі з гідністю вийдуть із цієї ситуації. Іншого виходу зараз просто немає. Честь і хвала тим колективам, які дислокуватимуться в інших містах і гратимуть на інших стадіонах, розуміючи те, що український футбол не має зникнути.

ПИТАННЯ ЛЕГІОНЕРІВ: ДЕМАРШ — ЦЕ НА КРАЩЕ?

В. Б.: Логічно, що подібні дії провідних легіонерів наших клубів не їдуть на користь нікому. Так, ситуація в державі досить складна, але ж при цьому завдається відчутний удар по іміджу клубу. Важливо, щоби гравці усвідомили, якої шкоди завдають своїми діями клубу. Із іншого боку, така ситуація — чудовий шанс для українських молодих футболістів проявити себе й показати, що на них можна так само розраховувати. Тому вважаю, що це піде лише на користь нашому футболу.

О. В.: Знаєте, у футболі є одна відома фраза — незамінних гравців не існує. Якщо ж вони так вирішили, то це має бути додатковим стимулом для наших гравців зарекомендувати себе в очах тренера. У них з’явиться більше шансів, тому їм важливо правильно цими шансами скористатися. Власне, цей демарш не вартий великої уваги, адже мені здається, це більше робота самих агентів, які хочуть заробити на цьому грошей. За цих футболістів були заплачені солідні гроші, й у них хороші конт­ракти, є певні зобов’язання. А вони хочуть одним розчерком пера це все знівелювати… Окрім того, аби ж така ситуація була зі всіма легіонерами — ні, це лише частина гравців. Переконаний, що цим футболістам усе одно доведеться виконувати свої контрактні зобов’язання.

ШАНС ДЛЯ МОЛОДИХ УКРАЇНЦІВ: ХТО МОЖЕ РОЗКРИТИСЬ?

В. Б.: Справді, як не парадоксально, але нинішня ситуація в державі може піти на користь українським гравцям, які здатні проявити себе на повну силу. Найперше, можна відзначити молодого Сергія Болбата із «Шахтаря», який чудово себе проявляє останнім часом. Також не слід забувати про молоде покоління в «Іллічівці», яке під керівниц­твом Миколи Павлова все гучніше про себе нагадує.

О. В.: Власне, той же Болбат розкрився вже вчора (мається на увазі матч за Суперкубок із «Динамо»), віддавши голеву передачу. Сергій продемонстрував, що має великий потенціал. Тому думаю, це претендент номер один на звання «відкриття сезону». Є, звичайно, кілька інших футболістів — Рибалка, Калитвинцев. У «Дніпрі» зараз також почали підпускати молодь, тому буде дуже цікаво спостерігати за ними наступного сезону.

КОНОПЛЯНКА Й ЯРМОЛЕНКО: ЧИ ПЕРЕРОСЛИ ВОНИ ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ?

В. Б.: Однозначно, обидва футболісти вже давно перестрибнули наш чемпіонат. Якщо вони хочуть і надалі розвиватись як професійні футболісти, їм неодмінно потрібно вирушати до одного з провідних чемпіонатів Європи.

О. В.: Звичайно, вони вже доросли до нового виклику у своєму житті, але ось ця сага з їхніми ймовірними переходами, чесно кажучи, починає дратувати. Якщо команда справді зацікавлена у футболісті, вона його купує. А тут виходить щось несерйозне, і ці розмови ні про що. Власне, самі хлопці це прекрасно розуміють, і сконцентровані на майбутньому чемпіонаті та допомозі своїм клубам у єврокубках.

НАЙКРАЩИЙ БОМБАРДИР ЧЕМПІОНАТУ: В КОГО НАЙБІЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ?

В. Б.: Складно нині прогнозувати, але зроблю припущення, що таким гравцем стане знову футболіст «Шахтаря», можливо, той же Гладкий.

О. В.: Для того, щоби відповіс­ти на це запитання, потрібно дивитися вже сам чемпіонат, як воно буде розвиватися. Буду відвертим, зможу відповісти на це запитання та проаналізувати ситуацію лише по факту.

Володимир БОБИР.