Не сумніваюся, що Бойко й надалі прогресуватиме

— Для мене не дивно, що голкіпери, які пройшли динамівську школу, зараз так широко представлені в прем’єр-лізі. Школа «Динамо» й раніше давала серйозні результати. Усі наші воротарі підготовлені як тактично, так і технічно. Єдине, чого їм не вистачає — практики. Щастить лише одиницям, отож багатьом хлопцям доводиться пробувати сили в інших місцях. Радий, що в більшості складається кар’єра.

Дмитро Непогодов і Сергій Погорілий були в системі «Динамо», але пішли раніше випускного віку. Обоє подавали серйозні надії, мали здібності стати вправними голкіперами, що, в принципі, із часом і сталося. Зараз виступають на найвищому для нашої країни рівні, є основними воротарями старожилів елітного дивізіону «Ворскли» й «Таврії».

Ще з восьми років знаю Рустама Худжамова, який пройшов усі етапи — від дитячих команд до «Динамо-3» і «Динамо-2». Через серйозну конкуренцію змушений був шукати собі кращої долі в інших колективах. Не згоден, що в нього не склалося у «Шахтарі». Він на рівних конкурував із таким кваліфікованим воротарем, як Андрій П’ятов, отримував свої шанси. Але тренерський штаб донеччан віддавав перевагу саме П’ятову. Аби мати більше ігрової практики, Худжамов змінив команду. У «Іллічівці» йому стали більше довіряти, вийшов на свій звичний рівень, стабільно виходить на поле. Так само чудово Рустам проявляв себе і в «Харкові». На мій погляд, Худжамов — воротар високого класу, недарма його покликали в табір національної збірної України.

Усі етапи підготовки в «Динамо» пройшов і Артем Кичак, який у весняній частині чемпіонату став яскравим відкриттям. Це зайвий раз доводить, що у воротарів, які мають за плечима динамівську школу, неабиякий потенціал.

Що стосується Дениса Бойка, то голкіпер сам по собі повинен бути психологічно стійким, пройти, як кажуть, вогонь, воду та мідні труби. Думаю, Бойко зробить правильні висновки з того лихого моменту з Олегом Гусєвим і продовжуватиме так само впевнено діяти на останньому рубежі. Не сумніваюся, що Денис й надалі прогресуватиме. До речі, він є одним із найстабільніших гравців «Дніпра», тож його заслугу, що команда зараз перебуває серед лідерів і реально претендує на чемпіонство, трудно переоцінити.

Казати, що чекатиме Олександра Рибку в майбутньому та чи стане він на довгі роки номером один у «Динамо», немає сенсу. Це відомо лише одному Господу Богу. Думаю, Рибка докладе всіх зусиль, аби забронювати за собою місце у складі. Враховуючи, що він мав два роки простою через дискваліфікацію, відтак наразі дуже мотивований знову заявити про себе на повен голос.

Чи не сказав останнього слова Олександр Шовковський? Він не втратив ні координації, ні вправності, ні швидкості мислення. Головне, щоби травми оминали його.