Олег ФЕДОРЧУК: «Шкода, що набрали форму лише під завісу сезону»

Про матч із «корабелами»

— Останнім часом команда має непоганий вигляд, — взяв слово Олег Вікторович. — Підопічні набрали форму, шкода лише, що під завісу сезону. У Миколаєві ми знову повністю домінували, тому результат — справедливий.

— Чи було приємно повернутися?

— У цьому немає нічого екстраординарного. Цей ажіотаж більше стосується журналістів. Для мене це був звичайний матч. Хоча мені було трішки легше, адже багатьох гравців суперника я знав особисто. У мене не було жодних емоцій, крім тих, що мені доведеться протидіяти колишнім підлеглим.

— Чи добре, що матч відбувся ввечері, зважаючи на спеку?

— Нам було особливо приємно грати в другому таймі, коли було прохолодніше. Команда, котра погано підготовлена функціонально, за такої температури відчуває подвійне навантаження. Відтак погода була на нашому боці. Позаяк за фізичними параметрами ми добре підготовлені — за цим критерієм ми нікому не поступаємося.

— Сім забитих м’ячів у останніх двох матчах свідчать, що ваші гравці знайшли свою гру в нападі.

— Погоджуся. Насамперед, з’яви-
лася кадрова стабільність і взаємодія між лініями. Отож усе закономірно. Єдине: через травму бракує Прокіпчука — основного гравця атаки. Останніми матчами два нападники мають чимало нагод відзначитися. Тепер, нарешті, дочекалися підвищення результативності.

— Очевидці розповідають, що в матчі суддя хотів незаслужено вилучити Фаворова.

— Та це просто технічна помилка. Був напружений момент, гравці почали жорстко діяти. Рефері налаштувався давати карточки, проте не розібрався, що у Фаворова до цього не було попередження. На щастя, йому підказали асистенти, й він швидко виправився. До речі, Фаворова замінив за дві хвилини після цього інциденту, бо залишався ризик отримати вилучення.

— Що дозволило «корабелам» забивати свої м’ячі, граючи в меншості?

— У них була аналогічна зустріч із «Сумами», коли вони вдесятьох завдали два результативні удари. Думаю, це ми їм дозволили забити після стандартних положень. Вкидання ауту завершилося призначенням пенальті, на мою думку, не зовсім очевидним. Більше того, передивившись повтор, не побачив порушення. Згодом апатично зіграли під час подачі з кутового. Ймовірно, мої підопічні подумали, що гра завершилася. Це — не трагедія. Так буває, коли команда виграє з розгромним рахунком, отож у футболістів притуплюється уважність. Зрештою, це буде нам уроком на майбутнє.

Про «відгул» наступного туру й перспективи

— Наступний тур полтавці пропускають. Уже думали, як заповнити прогалину?

— На жаль, не все складається: планували зіграти з аматорськими колективами, проте не вдається домовитися. Не виключаю, що обмежимося
внутрішнім спарингом. Але у цьому нічого поганого немає.

— Хіба не зникне тонус?

— Я раніше теж так думав. Однак більшість ФК, проти яких ми грали, перед цим пропускали тур. І знаєте, я ні в кого не помітив негараздів.

— Залишається лише останній матч сезону з «Нафтовиком-Укр­нафтою». Як уберегти колектив од передчасних думок про відпустку?

— У нас усе сплановано. Зараз іще проведемо заключне тестування футболістів, зафіксуємо результати, проаналізуємо їх, і кожному дамо завдання на відпустку. Вирішили повернутися до роботи 21 червня. Також уже є низка виконавців, із якими домовилися, що вони приїдуть до нас на збори. Із деякими вже попередньо обумовили конт­ракти. Отож новачки будуть — принаймні п’ятеро виконавців. Утрати? Не хочу порушувати це питання, оскільки ще один поєдинок залишився. Не приховую, що в нас є проб­леми (особливо в нападі), й ми будемо підсилюватися.

— Зважаючи на щільність у турнірній таблиці, на якому місці можете опинитися?

— Тут не лише від нас усе залежить. Якщо вдало зіграємо з охтирцями, можемо бути й у шістці.

— Теоретично ви можете опинитися й на четвертому місці.

— Так, але за умови потрібних осічок. Цікаво, що вже майже всі отримали ці три очки за зняття алчевської «Сталі», а ми — ні. Відтак наші конкуренти вже їх набрали, а ми покладемо їх у свою скарбничку лише за тиждень. Якщо оцінювати об’єктивно, за силою «Полтава» в лізі — шоста-сьома команда.

Про тоталізатор і «Сталь» у ПЛ

— Чи пов’язані підозрілі матчі з тим, що сезон уже завершується й для багатьох команд уже нічого не потрібно?

— Не відчуваю зв’язок. Думаю, цей час важливий для футболістів, адже вони розуміють: погано зіграєш — опинишся за бортом. Отож під завісу чемпіонату більшість гравців, навпаки, виступають упевненіше та мають більше мотивації. Ринок вільних агентів переповнений, тому мало хто ризикуватиме. Подивіться, який цікавий тур відбувався в першій лізі, скільки м’ячів забили. Навіть узяти «Миколаїв»: програють у меншості 3:0, а б’ються до кінця. Гадаю, зараз не до тоталізатора.

— А що тоді говорити про команди, доля яких, м’яко кажучи, не визначена?

— Це — так. Із такими ФК пов’язаний великий ризик у таких питаннях. Уважаю, до них повинна бути особлива увага з боку ФФУ й ПФЛ. Там, де немає мотивації, завжди відбуваються нехороші тенденції. Пам’ятаю це по білоцерківському «Арсеналу», «Одесі» та вінницькій «Ниві». Усі повинні розуміти, що такі тренери й гравці, котрі брали у цьому участь, — не надійні. Це питання радше до журналістів. Такі питання пот­рібно ставити не лише мені, а всім: чому певні команди так легко віддають бали? Навіть якщо вони перебувають у підвалинах турнірки.

— Цьогоріч у класі підвищиться «Олександрія» й, можливо, «Сталь» Д. Зараз уже зрозуміло, за що «Полтава» боротиметься наступного сезону?

— Іще ні. Ви згадали дніпродзержинський ФК: повірте, вони далі від прем’єр-ліги, ніж ми, на років п’ять. Якщо ми претендуватимемо на участь у еліті за рік-другий, то «Сталі» потрібно, щонайменше, п’ять. У них навіть немає де переодягтися команді, котра приїжджає в гості. Там роздягальня — два на два метри. Серйозно! Навіть у в’язниці більші камери, ніж у Дніпродзержинську роздягальні. Так і напишіть.

— Недавно спілкувався з їхнім віце-президентом паном Колючим, який запевняв, що це поправно. І якщо їм дозволять виступати в когорті найкращих, то вони звертатимуться до акціонерів.

— Я це вже чув, це все знайомо. Подібне заявляли в «Буковині», мовляв, вони готові грати в прем’єр-лізі, але не готові в першій. Більше скажу: у «Сталі» один власник із донецьким «Металургом». Цікаво, якщо вони цього так прагнуть, то чому в МетаДоні не виплачують зарплатні? При тому, що годуються вони з одного бюджету. Простіше вже втримати донецьку команду, правильно? Думаю, це все робиться для того, щоби
укомплектуватися. Телефонуватимуть
гравцям і казатимуть, що будуть грати у вищому дивізіоні. Тільки яка їм прем’єр-ліга, якщо вони атестацію не пройдуть? Зрештою, скоро все самі побачимо.

Євген ДЕМЯН.