Олег КЕРЧУ: «Уже були зібрані валізи та мав виїжджати до Тернополя, як раптово все змінилось»

— Олеже, мабуть, неприємно перед відпусткою програвати в останньому матчі цьогоріч?

— У будь-якому двобої неприємно поступатись. Тим паче, мали реальний шанс зайняти «чисте» четверте місце, маючи незначне відставання від третьої сходинки. Передусім, негативний вплив мав той факт, що грали вже третю зустріч за тиждень. Можливо, не всі гравці встиг­ли цілком відновитися до чергового туру. До того ж, нам складно грати на таких полях, як у Полтаві.

— Прикрощів, певне, лише додає те, що попередні шість ігор буковинці не знали гіркоти поразки.

— Загалом так, але наші непогані виступи не стали для мене несподіванкою. Основний склад не зазнав значних змін порівняно з тим, яким керував екс-тренер Вадим Заяць. Навіть попри те, що повернулися кілька місцевих вихованців, це не вплинуло на зіграність колективу. Гравці прекрасно розуміють, що нам до снаги вигравати більшість поєдинків і підійматись у турнірній таблиці.

— Хочу зупинитись іще на матчі посеред тижня з «Нивою»: в роздягальні точилися розмови, що доведеться протидіяти найпринциповішому супернику чернівчан?

— Так, усі знали про історичність цього протистояння, взаємини між вболівальниками обох таборів. Відтак налаштовувалися лише на звитягу. Зрозуміло, що очікували на серйозний опір опонента. Попри навіть те, що на момент зустрічі тернополяни перебували в нижній частині турнірки. Відповідні настрої, впевнений, були й у наших сусідів по регіону. Але, як бачите, вороги — ворогами, а мирову з ними розписали.

— До речі, чому літні спроби перейти до «жовто-зелених» не увінчались успіхом?

— Так, насправді мав можливість опинитись у «Ниві». Усе вирішувалось упродовж кількох днів. Зреш­тою, дома вже були зібрані валізи, мав виїжджати до Тернополя, як раптово все змінилось. Після розмови з губернатором області Михайлом Папієвим, котрий мене переконав, що я потрібний команді, змінив своє рішення. Михайло Миколайович завірив, що «Буковина» не боротиметься за виживання та обов’язково прогресуватиме.

— Свої слова губернатор підтвердив у матеріально-фінансовому плані?

— Відповім так, заборгованості по заробітній платні перед футболістами поки що немає. Жодна команда не застрахована від певних проблем, які також існують у буковинському ФК. Сподіваюся, що всі негаразди повністю вирішаться до Нового року.

— Нинішній наставник Юрій Гій також доклав зусиль для вашого перебування у складі «жовто-чорних»?

— У принципі, якраз Юрій Володимирович ініціював заходи, щоби мене залишити в команді. Тренер спілкувався із цього приводу з Михайлом Папієвим, до якого ми разом потрапили на прийом.

— Зраділи, що після Вадима Зайця наступним очільником став добре знайомий Юрій Гій?

— Було приємно, що саме Юрій Володимирович перейняв команду в Зайця. Гій — досвідчений коуч, для якого «Буковина» не чужа команда. Швидко знайшов спільну мову з гравцями, намагається до кожного підходити особисто. Психологічна складова в таких моментах відіграє важливу роль. Відтак є всі передумови думати, щоб у хорошому мікрокліматі працювати й надалі. Більше того, назвав би нашого тренера головною запорукою, чому наш клуб може займати провідні місця в чемпіонаті.

— Наскільки мені відомо, подальша доля чернівецького ФК вирішуватиметься взимку. Що вже відомо із цього приводу?

— Наразі нічого конкретного щодо цього не знаю. Нам ще нічого не озвучували: які перспективи, зав­дання, що чекатиме нас весною. Певне, більше інформації з’явиться, коли команду зберуть після відпустки (орієнтовно в кінці грудня). Останніми роками зимові збори проводили в Криму, тепер же невідомо, де й коли готуватимемося до другої частини змагань.

— А як ви дивитеся на майбутнє «Буковини»?

— Знаєте, чесно кажучи, завжди хочеться грати та допомагати рідній команді. Тим більше, коли тебе вибрали капітаном колективу. Водночас присутнє бажання перебувати серед лідерів. Для чогось суттєвішого необхідно, щоби нам більше почала допомагати місцева влада. Коли існує фінансова база, гравці готові щоматчу викладатися максимально, знаючи, що зав­тра їх не чекають якісь проблеми у цьому питанні.

Євген ДЕМЯН.