«Ярмоленко для Мальдери – це фігура а-ля Мессі чи Роналду на ЧС-2026»: Федорчук – про заявку збірної України

Головний тренер національної команди Андреа Мальдера оголосив заявку збірної України на стартові поєдинки нового сезону Ліги націй проти збірних Угорщини та Грузії. Італійський фахівець здивував деякими своїми кадровими рішеннями: несподівані дебютанти, повернення досвідчених виконавців і відсутність кількох звичних імен.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський про список гравців на перші офіційні ігри Андреа Мальдери на чолі збірної України поговорив з досвідченим тренером та експертом – Олегом Федорчуком.

«Єдине, що неприємно здивувало – це відсутність гравців Карпат»

– Олеже Вікторовичу, поділіться загальними враженнями від заявки збірної. Що вас приємно здивувало, що, можливо, розчарувало? Який загальний післясмак залишився від вибору Мальдери?

– Ситуація у нашого головного тренера насправді непроста. З одного боку, громадськість та вболівальники очікують відчутних змін. З іншого – треба об'єктивно визнати: більшість виконавців, які ще донедавна вважалися провідними, наразі зовсім не мають стабільної ігрової практики. Насамперед це стосується гравців групи атаки. З огляду на це запрошення деяких футболістів виглядає цілком логічним і нормальним кроком.

Єдине, що мене неприємно здивувало – це повна відсутність представників Карпат. «Леви» не просто набрали серйозну кількість очок на старті, а й за якістю гри зараз виглядають одними з найкращих в УПЛ. Мені б дуже хотілося бачити когось із їхнього складу в національній команді.

– А кого саме з Карпат ви виділили б? Хто заслужив на виклик найбільше?

– Ті ж Ян Костенко, Роман Вантух. Русин також. Назарій фактично львівський гравець, виходець з ФК Львів, зараз в Карпатах, хоча я його за звичкою сприймаю як динамівця. Взагалі Русин – якісний універсал, перебуває у непоганій формі, здатен закрити кілька різних позицій. Мені імпонує його зарядженість, настрій і самовіддана робота на команду. 

Тільки цей аспект з Карпатами викликає питання. Я читав у пресі коментар тренера про те, що він стежить за грою виконавців, а не за клубами... Але виглядає це дивно, тим більше що сам Мальдера проживає у Львові, і не помітити підйом Карпат було важко.

Щодо загальної картини, то тренд правильний: запрошувати нові обличчя логічно. Щоправда, у мене є великі сумніви, що більшість новачків вийде на поле в офіційних матчах. Проте для самих футболістів виклик до табору головної команди країни – це завжди колосальна мотивація.

Роман Вантух. Фото: ФК Карпати

– Якщо говорити про виконавців, які отримали виклик радше авансом, складно пройти повз Івана Варфоломєєва. Він виступає в англійському Чемпіоншипі за Лінкольн Сіті, зіграв у цьому сезоні менш ніж 500 хвилин у семи поєдинках. Чи здивував вас цей крок?

– Знаєте, я б міг щиро здивуватися або сперечатися, якби бачив Варфоломєєва наживо, чи хоча б регулярно дивився відео його матчів і бачив повну статистику. А коли в нашому інфопросторі про нього мінімум конкретної інформації, заперечувати щось складно. Але здивування все одно є – і не лише в мене, а й у більшості фахівців. 

У мене взагалі вийшов курйоз: це прізвище видалося співзвучним із гравцем, якого нещодавно підписав одеський Чорноморець із Інгульця – Фарасєєнко. Коли я вперше відкрив список, подумав: «Невже його покликали? Він непогано за Чорноморець виступав, але...». А потім придивився уважніше: ні, Лінкольн, Англія – це зовсім інша людина (посміхається).

«Як закрити діру на правому фланзі оборони – питання №1»

– Перейдімо до ліній. Воротарська трійка: Трубін, Різник, Єрмаков. Ви бачите першим номером саме Різника?

– Безперечно. Різник наразі перебуває у чудовій, стабільній формі. Щодо Трубіна ми знаємо, що в нього зараз немає постійної ігрової практики в Бенфіці, хоча він класний воротар. Обидва голкіпери у нас дуже високого класу насправді. Єрмакова покликали для конкуренції та страховки, він також хороший голкіпер. Щоправда, якщо порівнювати його з його ж зразком часів Олександрії, то тоді він, мабуть, був у кращій формі, ніж зараз у ФК Харків.

– У центрі оборони сюрпризів немає: Забарний, Матвієнко, Бондар, Сарапій, Михавко. А от на флангах ситуація значно цікавіша: зліва Віталій Миколенко, дебютант Олександр Драмбаєв і Богдан Михайліченко. Праворуч – новачок Ілля Крупський і той-таки Михайліченко, який може закрити цю позицію. Що скажете про фланги захисту?

– Крупський зараз на підйомі: він у непоганих кондиціях, його клуб показує хороші результати. Драмбаєв – хлопець, який тривалий час був на слуху, теж показує непоганий рівень. Я б не сказав, що він заслужив на це на сто відсотків, що він когось значно переважає, але це рішення Мальдери... Якщо Крупський, на мою думку, заслужив виклик, то запрошення Драмбаєва – це швидше погляд тренера на перспективу.

Але зрозуміло одне: тренерський штаб перебуває в активному пошуку. Якщо зліва є стабільний Миколенко і там позиція закрита, то правий фланг захисту – це головний біль для всіх наставників збірної вже два чи три сезони поспіль. Ми ж чудово пам'ятаємо, що з нами робили суперники на цій бровці, починаючи ще від часів матчу з Казахстаном (2:2) у відборі на ЧС-2022 за Олександра Петракова, коли Караваєв припустився фатальних помилок і ми пропустили два м'ячі.

Як закрити цю діру – питання номер один. Тут залишається працювати лише за науковим методом «спроб і помилок». Потрібно ставити людей, перевіряти в бою, і той, хто витримає психологічний та ігровий тиск, залишиться в основі.

«Виклик Шапаренка – це чистий аванс. Є багато запитань до його поточної форми»

– Центр півзахисту: Олег Очеретько, Єгор Назарина, Володимир Бражко, Микола Шапаренко, Олександр Андрієвський, вищезгаданий Варфоломєєв та Георгій Судаков. Іван Калюжний опинився поза заявкою. Єгора Ярмолюка також немає, оскільки він має пошкодження.

– Те, що немає Ярмолюка – це однозначна втрата. В останніх двох-трьох зустрічах за збірну Єгор виглядав дуже солідно і корисно.

Щодо Калюжного: гадаю, Мальдера просто не бачить його в своїй ігровій моделі від самого початку. Зроблю невеликий відступ: популярність Калюжного значною мірою сформували вболівальники та медіа. Тренери десь навіть несподівано для себе піддалися цій хвилі й почали ставити його у старт. Іван на куражі набрав непогану форму, але його фундаментальні ігрові вади нікуди не зникли. Вони надто помітні.

У сучасному футболі, особливо проти технічних збірних, опорний півзахисник має грати набагато швидше і бути якіснішим у роботі з м'ячем. Якщо подивитися на глобальні тенденції, гра дедалі більше опускається вниз: боротьби на «другому поверсі» стає менше, тому гравець опорної зони зобов'язаний швидко ухвалювати рішення внизу.

– До Андрієвського у вас питань немає? Здається, після переходу з Динамо до Полісся він отримав друге дихання.

– Так, Андрієвський виглядає пристойно, як і Очеретько. Я б не сказав, що Бражко виглядає погано. Взагалі у списку зараз немає представників УПЛ із відверто провальними кондиціями: хлопці відіграли шість турів в УПЛ, матчі Кубка України, представники Шахтаря мають за плечима і поєдинок в Лізі чемпіонів, була ще кваліфікація єврокубків у Динамо, Полісся та ЛНЗ. Тож більшість перебуває в тонусі.

Єдиний, чий виклик викликає в мене відвертий скепсис – це Микола Шапаренко. Якщо оцінювати об'єктивно, його запрошення виглядає натягнутим. Це чистий аванс, адже до його поточної форми залишається дуже багато запитань.

Микола Шапаренко. Фото: ФК Динамо

«Ярмоленко для Мальдери – це фігура а-ля Мессі чи Роналду на ЧС-2026»

– Фланги атаки: Андрій Ярмоленко, Олександр Назаренко, Максим Хлань, Олександр Зубков, Віктор Циганков. Як тут розподіляться ролі?

– Тут зібрані футболісти, які об'єктивно здатні якісно відіграти лише один тайм. Тому ігровий час отримають майже всі. Той самий Ярмоленко, гадаю, виходитиме не більше ніж на 20-30 хвилин. Кондиції Зубкова поки не до кінця зрозумілі. Хлань має хорошу пресу, але на рівні національної команди він абсолютний новачок, донедавна виступав за молодіжку.

Циганков хоч і забив нещодавно дебютний гол за Аякс, але це був вже третій м'яч у грі з Віллемом ІІ, який взагалі розгромом 5:1 завершився. Стверджувати, що Віктор перебуває в оптимальних кондиціях, я б не наважився. Проте Циганков – гравець специфічний, людина настрою. Він може зіграти провально, а може з нічого видати геніальний матч і здивувати, як він уже неодноразово робив у збірній (згадати бодай останні матчі). Фланги атаки у нас укомплектовані непогано.

– Виходить, Мальдера все ще бачить у Ярмоленкові важливого помічника?

– Для будь-якого наставника перші п’ять-шість матчів на новій посаді – це період важкої адаптації та знайомства. Йому вкрай потрібна опора всередині роздягальні. Ярмоленко – саме така фігура. Він допомагав і Костюку, і Шовковському в Динамо. Ми бачили це і на ЧС-2026: Кріштіану Роналду та Ліонель Мессі фактично виконували функції граючих тренерів. Якщо віковий лідер є справжнім професіоналом і режимником, для команди це справжня знахідка. Це нормальний процес зміни поколінь.

Тим паче Ярмоленко вже повторив рекорд Шацьких в чемпіонаті України за голами (124 м’ячі). Можливо, й до позначки Андрія Шевченка добереться (посміхається). Там, здається, всього один гол лишився (Шевченко забив 48 голів за збірну України, в Ярмоленка зараз 47 – прим. «УФ»).

• Читайте також: «Заб’є ще не один гол за Динамо і збірній України згодиться»: Шацьких – про повторення Ярмоленком його рекорду

– А як оціните відсутність Михайла Мудрика? Він травмувався після переходу в Тоттенхем, та й тривала дискваліфікація дається взнаки. Мальдера заявляв про бажання його викликати на цей збір...

– Гадаю, навколо Мудрика завжди було більше штучної популярності, ніж самої гри. Будемо відверті: навіть до переходу в Челсі він не був тим гравцем, який робить результат. Називати його незамінним лідером – це лукавство перед самим собою, хоча він має свої сильні якості.

З іншого боку, людська та цехова солідарність у спорті завжди на високому рівні. Усі розуміють складний психологічний стан Мудрика, і бажання Мальдери простягнути йому руку допомоги в непростий період кар'єри заслуговує на повагу. По-людськи це красиво. Але якщо підходити суто зі спортивної точки зору – це дуже сумнівне рішення. Мудрик навіть у найкращій формі далеко не завжди приносив результат.

• Читайте також: «Якщо Мудрик зараз не заграє – це кінець кар'єри»: Маркевич оцінив трансфер українця з Челсі в Тоттенхем

«Кількість нападників тішить. Мальдера хоче перемагати, а не просто не програвати»

– Раніше ви нерідко критикували Сергія Реброва за дефіцит нападників. Цього разу форвардів у заявці більше ніж достатньо: Артем Довбик, Роман Яремчук, Владислав Ванат, Данило Сікан, Матвій Пономаренко та дебютант Артем Степанов. Як вам така насиченість?

– Заявка, в якій менше трьох профільних форвардів – це завжди ознака кадрової бідності. Нападники за матч виконують колосальний обсяг швидкісної роботи, частіше травмуються, їх необхідно регулярно освіжати. А в нас раніше доходило до абсурду: викликали п'ять-сім центральних захисників і лише одного чистого нападника!

Нинішня кількість тішить. Це свідчить про філософію тренера: він думає про те, як виграти матч, а не про те, як не програти. Наявність форвардів демонструє наміри. Інша річ, що зараз майже ніхто з них не перебуває на піку форми.

– Але ж той самий Степанов чи Сікан якраз мають хорошу гольову серію в Бенілюксі. Артем феєрить в Утрехті, а Данило розкрився в Андерлехті.

– Так, ось вони мають. Але Сікана не було в збірній дуже давно, а Степанов взагалі приїхав уперше. У футболі не буває магії: ти не можеш просто вийти на поле без налагодженої взаємодії з півзахисниками. Якщо ти новачок – партнери теж бачать тебе вперше. У збірних зіграність має надважливе значення. Саме тому провідні національні команди грають стабільним кістяком роками. Не через консерватизм наставників, а тому, що зіграність дає стабільний результат.

Артем Степанов. Фото: ФК Утрехт

«Мальдера для мене перестав бути іноземцем. Так само, як Туран і ван Леувен»

– Хто з резервного списку (Романчук, Піхальонок, Вантух, Караваєв, Криськів, Бондаренко, Велетень, Краснопір, Шабанов, Синчук) міг би реально підсилити команду вже зараз?

– Шабанов у дуже непоганій формі. Артем узагалі міг би повернутися до збірної ще за часів виступів в Олександрії, де вони з Мігелем Кампушем тримали на собі всю оборону. Ми тепер розуміємо, що таке Олександрія з ними та без них...

Ще раз відзначу Вантуха – нинішній відрізок для нього один із найкращих у кар'єрі. Він демонструє зрілу гру і заслуговує на повагу. Не пам’ятаю, аби Роман колись раніше виглядав настільки класно та впевнено.

Мене тішить підхід Мальдери: італієць переглядає більше молодих гравців, представників різних клубів УПЛ, ніж наш вітчизняний Ребров. Це мене приємно дивує.

– Мальдера та його помічники постійно присутні на матчах УПЛ, відвідують поєдинки не лише топових клубів. За часів Реброва такого ентузіазму не спостерігалося...

– Бо Ребров жив переважно в Іспанії, а не в Україні. Не хочеться ворушити минуле, але для мене цей тренер закінчився в той момент, коли він намагався дистанційно керувати процесом, живучи за кордоном.

А Мальдера – іноземець, який живе тут, працює разом із нами в умовах війни. Це викликає величезну повагу. Так само мене захоплюють і головний тренер Шахтаря Арда Туран, і Патрік ван Леувен, який працює в Кривому Розі з Кривбасом... Вони не просто тренери – вони справжні чоловіки, сміливі хлопці. Для мене такі люди перестають бути іноземцями, вони стають українцями. Бо українець – це не запис у паспорті про національність чи просто місце народження. Українець – це той, хто розділяє з країною її найважчі часи, живе тут і переживає за наш народ.

«Якщо Україна зіграє внічию з Угорщиною та Грузією – це буде хороший результат»

– Чого очікуєте від протистоянь з Угорщиною та Грузією в Лізі націй?

– Це будуть надзвичайно складні матчі. Будь-якої недооцінки з боку суперників чекати не варто – ми зараз перебуваємо приблизно на одному рівні. Кілька років тому Україна стояла вище за класом, але наразі сили вирівнялися.

Команди однієї вагової категорії завжди готуються одна до одної з максимальною концентрацією. Проти гранда можна було б розраховувати на випадковість чи недоналаштування фаворита, тут цього не буде. Якщо ми здобудемо дві нічиї у цих виїзних матчах – особисто я вважатиму це цілком прийнятним і хорошим результатом.

– Спробуймо наостанок спрогнозувати стартовий склад збірної України за версією Олега Федорчука на основі нинішньої заявки.

– Давайте спробуємо. Воротар – Різник. У центрі захисту – Матвієнко та Забарний, на флангах оборони Миколенко та Крупський. 

З півзахисників відразу поставлю Судакова. Поміж Очеретьком та Бражком надам перевагу все-таки представнику Шахтаря. Разом з Олегом поставлю його одноклубника Єгора Назарину – вони вже разом виходили в старті на матч з поляками (2:0) в дебютній грі Мальдери. На підміну Назарині бачу Андрієвського.

Шапаренко? Та ні, точно не з перших хвилин. Якщо на полі є Судаков, Миколу випускати недоцільно: вони починають дублювати функції один одного, виникає позиційна плутанина. За манерою гри вони занадто схожі, щоб ефективно співіснувати на полі одночасно.

Фланги атаки: Циганков праворуч, Зубков ліворуч. Форвардом поставлю все-таки перевіреного бійця Довбика, який нещодавно вперше забив за Болонью.

Звісно, багато залежатиме від медичних тестів та індивідуальних бесід тренерського штабу з гравцями, адже реальний функціональний стан видно лише під час тренувального процесу. Проте я переконаний: якихось радикальних експериментів Мальдера у перших же офіційних іграх проводити не стане.

Оптимальний стартовий склад збірної України: версія Олега Федорчука

• Воротар: Дмитро Різник (Шахтар);
• Захисники: Віталій Миколенко (Евертон), Микола Матвієнко (Шахтар), Ілля Забарний (ПСЖ), Ілля Крупський (ФК Харків);
• Півзахисники: Олег Очеретько, Єгор Назарина (обидва – Шахтар), Георгій Судаков (Бенфіка), Віктор Циганков (Аякс), Олександр Зубков (АЕК)
• Нападник: Артем Довбик (Болонья).