Олександр ІЛЬЮЩЕНКОВ: «Після перегляду у «Волині» беру до уваги варіанти лише з-за кордону»

— Олександре, для цілісності картини почнемо з подій місячної давнини. Чому пішли з «Карпат»?

— Як би це краще почати… Справді, на цю тему вже неодноразово давав інтерв’ю. Зараз не хочеться повторюватися. Власне, ще перед відпусткою керівники ФК мені сказали, що треба шукати клуб для оренди. Проте я не погодився на запропонований сценарій. Вирішив, що найкращим варіантом для мене буде взагалі припинити співпрацю з галичанами. Отож добровільно забрав документи. Скажу, що ми нормально розійшлися.

— Поясните своє рішення — уникнути оренди до іншого колективу?

— Не знаю, як правильно вам пояснити. Зрештою, такий був мій вибір.

— Напевне, не хотілося втрачати час у іншому місці, позаяк, повернувшись, доведеться заново робити собі ім’я?

— Та ні, такі думки навіть не відвіду­вали мене. Просто після розмови з керівництвом зрозумів, що потрібно щось змінювати. Приємно, що ми нормально попрощалися, далі перебуваючи у хороших взаєминах.

— Із Йовичевичем радились, як краще вчинити в такій ситуації?

— Ні. Усі питання вирішувалися безпосередньо з керівниками клубу.

— Вочевидь, не бачили у цьому потреби?

— Бесідували на цю тему зі спортивним директором Юрієм Беньом (нині він як другий тренер у команді), з яким дійшли спільного висновку. Потім уже документальні нюанси владнали з босами. Говорю все, як було.

— На вашу думку, такий поворот подій витікав із того, що відбувалося останнім часом? Можливо, помічали, що почали програвати конкуренцію іншим кіперам — Мисаку та Підківці?

— На таке запитання навіть не хочу відповідати. Із мого боку буде негарно та некоректно говорити про такі моменти в нашій роботі.

— Помітив, що обидва ваших конкуренти з місцевих, водночас, ви родом із сусідньої Тернопільщини. Ймовірно, в клубі керувалися локальним принципом?

— Не можу сказати, так це було чи ні. Ніхто нічого мені не сказав.

— До речі, Кополовець у своєму інтерв’ю ділився думками про людей, які теж пішли з команди (вас і Мартинюка). Казав, що в 24 роки має бути прикро, коли клуб обирає курс на омолодження, а на тебе не розраховують.

— Безперечно, мені було шкода залишати «Карпати» та Львів, де мешкав чимало часу. Для мене клуб і місто стали й будуть назавжди рідними. Проте, без будь-якого обґрунтування доводиться прощатися з усім цим. Однак життя на цьому не зупиняється.

— Загалом, як оціните період, проведений у складі львів’ян? Які моменти найвиразніше закарбувалися в пам’яті?

— Усі ці роки з «Карпатами» — це було дивовижно! Повірте, я тішився, коли одягав зелено-білу форму з емблемою цього клубу. Для мене вагомою подією в житті був дебют у прем’єр-лізі. Що вже говорити про перемоги над потужними командами? Звитяга в матчах із «Шахтарем» і «Дніпром» назавжди залишиться в моєму серці. Думаю, такі моменти нереально забути. Одне слово — значні спогади.

— Побутувала інформація, що недавно проходили перегляд у «Волині». Проте, за словами Кварцяного, в таборі лучан вас більше не буде. Чому?

— Чесно, не хочу й, відповідно, не буду коментувати тему, пов’язану з отим переглядом.

— Дивно. Мав місце конфлікт?

— Та ні, просто немає бажання говорити про це. Самі ж бачили інтерв’ю Кварцяного, відтак не бачу сенсу щось говорити на противагу (за баченням Віталія Володимировича, Олександр не зміг проявити себе краще, ніж нинішні воротарі в команді. — Є.Д.).

— Гаразд, а як у вас наразі йдуть справи з працевлаштуванням? Маєте інші шляхи для продовження кар’єри?

— Авжеж, маю й інші пропозиції. Думаю, що варіант із зарубіжним чемпіонатом цілком реальний для реалізації.

— Тобто нині намагатиметеся спробувати себе деінде, а не шукати інші вітчизняні клуби?

— Саме так.

— Відомо, коли буде остаточне рішення?

— Ні. Поки ще до цього справа не дійшла.

— Окрім «хрестоносців», на вас із українців ніхто не виходив?

— Чому ж ні? Були пропозиції й від інших вітчизняних команд.

— А чим вони вас не влаштували?

— Нехай це залишиться між мною та цими клубами.

— До рідного Тернополя не кликали: в «Ниву» чи «Тернопіль»? Чи повернення до першої ліги — крок назад?

— На жаль, щодо цього теж не зможу вичерпно відповісти. У нас сьогодні життя таке, що не завжди вдається реалізувати те, чого бажаєш. Зрештою, все може бути.

— За яким принципом обиратимете нову команду?

— Для мене завжди найважливішим за все була ігрова практика. Також важливу роль відіграватиме тренувальний процес. Думаю, такі потреби й вимоги притаманні кожному футболісту. Я викладаюся впродовж тренувань сповна, тож хочеться мати регулярну можливість проявляти себе в офіційних матчах.

— Своє майбутнє плануєте сформувати якимось конкретним шляхом?

— Наразі я вдома. Відтак складно спрогнозувати, як складеться моя доля, як завершиться цей поворот подій. Маю надію, що все буде добре, проте сказати щось конкретно, на жаль, не можу.

Євген ДЕМЯН.