Олександр ПРОШЕНКО: «Селекційну роботу потрібно проводити впродовж року»

— Пане Олександре, тренер-селекціонер — це завжди дуже відповідальна й особлива місія. Розкажіть, як ідуть у цьому сенсі справи в «Інгульці»?

— Коли команда здобула право участі в другій лізі, нам потрібно було укомплектуватися кваліфікованими футболістами. Наш президент Олександр Григорович Поворознюк поставив переді мною завдання укомплектувати команду гравцями першої ліги. Скажу відверто: зараз знайти висококваліфікованих футболістів доволі складно. Ми робимо ставку на досвідчених виконавців, але середнього віку. Напевно, найгучнішим моїм трансфером стало запрошення Клімакова та Дячука з Комсомольська. Цих футболістів я «вів» сім місяців, дізнавався про них. Для нас найголов­ніше — людські якості гравця. Зрештою, ми були переконані, що вони нам допоможуть. Так і сталося. Також хотів би відзначити Алексанова, Шарка, Ковтуна. Останнього, до речі, вже списали в Комсомольську, але нам удалося повернути його на високий рівень. Дуже влучно зазначає наш президент клубу, який говорить, що селекційну роботу потрібно проводити впродовж року. Загалом, під час переговорів із футболістами варто налагодити хороші взаємини, щоби вони бачили, що все справді серйозно. Із іншого боку, були такі випадки, коли гравець, найперше, питає, скільки він зароблятиме? На це в мене така відповідь: «Скільки заробиш». Тим паче, що наш президент живе футболом 24 години на добу. Олександр Григорович для своїх футболістів робить все можливе.

— Чудово. Якщо повернутися трохи назад у часі... Розкажіть, як ви опинилися в «Інгульці»?

— До «Інгульця» я прийшов із обласної команди Дніпропетровщини — «ВПК-Агро». Власне, там ми працювали із моїм старшим сином, зробивши її за рік чемпіоном області та володарем Суперкубку. У той час ми були друзі-суперники з паном Поворознюком. Але, побачивши нашу роботу, він запросив нас до себе. Ми з радістю погодилися, бо бачили, що Олександр Григорович буквально живе футболом. Відтак я є тренером-селекціонером, а син нині очолює «Інгулець-2».

— Оскільки перед «Інгульцем» стоїть завдання виходу до першої ліги цього сезону, як вважаєте, на скільки відсотків команда зараз укомплектована для того, щоби виступати у цьому дивізіоні?

— Думаю, що команда вкомплектована на 90 відсотків. Наша ціль — це гравці першої ліги, саме на них ми й розраховуємо. Нам залишилось у цьому плані ще трохи допрацювати. Переконаний, по завершенні цього сезону нам удасться виконати головне завдання — підвищитись у класі. До слова, зимового міжсезоння взяли дуже кваліфікованого тренера — пана Хаврова, — який створив у команді чудову атмосферу. Більше того, тренерський штаб і президент — це команда однодумців. Справді, всі вони — єдине ціле. Думаю, це найголовніше в нашій роботі, бо наш клуб молодий, але амбіційний. Ми розвиваємось і маємо всі передумови для подальшого зростання. Президент чітко, день у день, виплачує заробітну платню, премії. Погодьтеся, зараз не в усіх клубах є таке. Футболісти навіть ідуть на меншу зарплату, але стабільну. Це також говорить про високий професіоналізм і любов до футболу нашого президента.

— Наскільки розумію, перша ліга для «Інгульця» — це не межа. Плануєте незабаром вихід і до 
прем’єр-ліги?

— Так. Якщо нам удасться нас­тупного сезону виступати в першій лізі, то президент планує вийти до прем’єр-ліги вже за рік. Завдяки президенту клуб має базу, нове тренувальне поле зі штучним покриттям (таким чином у нас два синтетичних поля й одне натуральне). Олександр Григорович робить усе, щоби інфраструктура відповідала високому рівню. Побачивши, як у президента горять очі до футболу, я зрозумів, що він для нас зробить усе.

— Якщо ці плани втілюватимуться у життя, тоді до команди повинні будуть запрошувати і висококласних гравців…

— Так, чим вищий буде рівень команди, тим  якіснішими будуть і виконавці в ній. Окрім того, думаю, що наші молоді гравці розквітнуть саме на той період, коли команда виступатиме на найвищому рівні. Саме тому президент багато уваги приділяє й молоді. У нас є друга команда, яка гратиме й у чемпіонаті аматорів, і в першості області, й у Кубку регіонів УЄФА. Таким чином, ми поступово готуємо кадри для першої команди. Більше того, пан Поворознюк зараз іще хоче відкрити дитячий інтернат, адже є дуже багато талановитих дітей. Зараз у Петровому, Володимирівці розпочався справжній футбольний бум. На матчі ходить величезна кількість людей. Для них це справжнє свято…

Володимир БОБИР.