Олександр РЯБОКОНЬ: «Вступаємо в епоху мінімалізму»

… а «рідкісне» тому, що нашому виданню (іншим, повірте, ще менше) за останні три роки Олександр Рябоконь дав лише три інтерв’ю: по одному в рік. Тим паче, на тлі того, що інших першолігових наставників на наших шпальтах можна читати з заздрісною регулярністю. Правда, цьогоріч, аби достукатися до відомого фахівця, довелося «застосувати» давнього знайомого — Вадима Мельника, капітана команди.

— Олександре Дмитровичу, користуючись нагодою, почнемо з початку підготовки. Як оціните перший етап вишколу, котрий припав на меморіал Макарова?

— Це вже для нас традиційно — починати готуватися до поновлення сезону на турнірі пам’яті Макарова. Проте, якщо раніше все було чіткіше, тобто до цього поселялися у готелі в Кончі-Заспі, де тренувалися та брали участь у змаганнях, то нині ми спеціально їздили на всі матчі. Отож були не зовсім належні умови для проживання, харчування тощо. В цілому, розглядали згаданий меморіал як втягувальний збір. Плюс, певним чином, селекційний: проглядали молодих виконавців.

— Торік ваші підопічні відсвяткували звитягу на цьому турнірі, цьогоріч — навіть не вийшли з групи. Це свідчить про те, що рівень змагань виріс?

— Знаєте, мені особисто завжди приємно перемагати, навіть якщо мовиться про товариські поєдинки. Хоча, думаю, я не один такий. Утім, зрозуміло, максимального завдання на турнір Макарова перед командою не було. В протилежному випадку ми би завжди ставили наш найсильніший склад гравців. Отож давав усім, хто в мене був у розпорядженні, зокрема на перегляді, однакову кількість ігрового часу. Що з цього вийшло — самі бачите. Хоча наша група була досить пристойного рівня: «Олімпік», «Динамо-2», «Колос». Щодо останніх: зараз усе так вирівнюється, що складно розгледіти різницю між обласною командою та представником прем’єр-ліги.

— Судячи з ваших слів упродовж меморіалу Макарова, у клубі достеменно не знали, де саме продовжиться підготовка. Однак ви зупинилися на турнірі пам’яті Щанова. Чому?

— Давайте почнемо з того, що ми вступаємо в епоху мінімалізму абсолютно в усіх компонентах. Зокрема в зборах. До прикладу, торік у нас усе було налагоджено: Конча-Заспа — меморіал Макарова, Крим — Куйбишево, де чекали заздалегідь спланований спаринг, а потім іще — турецька Анталія. Загалом, підготовка була на високому рівні. Це вже історія для нас. Наразі, підкреслюю, вступаємо в епоху мінімалізму і в заробітних платах, і підготовці, й харчуванні, й проживанні. Люди, з якими я працюю, це розуміють.

На випередження ваших наступних питань, скажу: зараз такий час, що нарікати на щось може лише ненормальна людина, а я працюю лише з нормальними. Отож ми готові до будь-яких труднощів і намагаємося «вичавити» усе, що можливо. Хоча якщо брати до уваги друге зібрання на меморіалі Щанова, зазначу, що я не прихильник тренувань і матчів на штучному покритті. Особливо на ранніх етапах підготовки. Проте необхідно сприймати реалії сьогодення такими, якими вони є.

— Перепрошую за такі запитання, але офсайту в «Десни» немає, тому скажіть, де чернігівці готуватимуться надалі?

— Останній збір проведемо в Чернігові на запасному полі нашого стадіону ім. Гагаріна. Якраз учора (бесідували четвертого березня. — Є.Д.) команда розпочала цей 12-денний вишкіл. Плануємо провести два спаринги: 8 березня гратимемо проти «Оболоні-Бровара» у них на базі, в Бучі, та наразі визначаємо, з ким організуємо спаринг 13-14 числа (маємо вже кілька варіантів). Однак усе залежатиме від трав’яного поля, яке зараз складно знайти в Україні.

— Останні приготування напередодні старту другої частини, зазвичай, присвячуються зіграності команди. Чи укомплектували команду та визначилися з потенційними новачками?

— Поки що ні. Як знаєте, колектив залишили чотири гравці: Федоренко, Фурта, Сердюк і Воронченко. Проте наразі ще ніхто не поставив підпис під контрактом із «Десною». Скажемо так, на перегляді ще є кілька гравців, якщо точніше, три (у пресі з’являлися прізвища Крамара, Єлісєєва, Жария, братів Шараїв та Кисіля. — Є.Д.). Всі вони брали участь у наших контрольних поєдинках на турнірах. Отож певним чином стрижень команди зберігся. Відтак це означає, що якихось особливих тактичних тренувань, можливо, й не потрібно проводити, щоби когось водити по полю за руку. Хлопці вже зіграні, тож знають, що потрібно робити в матчах. Щодо функцій збору: насамперед, працюватимемо над швидкісними якостями футболістів. Також, очевидно, нагадуватимемо команді тактичні нюанси. Нічого нового вигадувати не будемо до кінця чемпіонату, бо навесні доведеться зіграти лише 13 матчів. Повертаючись до теми кадрів: візьмемо стільки виконавців, скільки нас залишили взимку.

— Зважаючи на збори та кадровий потенціал, який вигляд сіверяни матимуть навесні?

— Тяжко сказати. Розумієте, ми завжди хочемо робити крок уперед. За кадровим потенціалом слабкішими ми не станемо. Звичайно, підготовку бажали проводити в якісніших умовах і мати менше головного болю, так би мовити. Утім, знову ж таки, враховуючи всі реалії, потрібно «вичавлювати» все можливе з цієї підготовки.

Знаю, що наш найближчий суперник у офіційних матчах — «Гірник» — проводить багато спарингів, працює в непоганих умовах і переглядає чимало людей. Тобто певну інформацію вже зараз збираємо. Вважаю, від першого матчу певною мірою залежатиме настрій на все друге коло.

— Усвідомлюючи всю складність нинішнього економічного становища в державі, запитаю, як із фінансовими умовами в чернігівському ФК? Перед командою існують заборгованості?

— Якщо ви не заперечуєте, відповім одним реченням: «Десна» буде жити!

— А чи житиме разом із «Десною» Олександр Рябоконь?

— У будь-якому випадку, сподіваюся на це. Думаю, до літа працюватимемо разом єдиним і міцним колективом. Переконаний, виступатимемо, маючи гідний вигляд. І, плекаю надію, наша гра стане свіжішою.

Євген ДЕМЯН.