Руслан ЗАБРАНСЬКИЙ: «Старався, щоби про моє весілля команда не знала»

«Прорвало», передчуття, «Балаган»

— Руслане Михайловичу, зізнаюся, мені дуже сподобався останній матч «корабелів».

— Так, сподіваюся, нарешті нас «прорвало». Щоматчу створюємо п’ять-сім реальних голевих моментів, але накульгувала реалізація. Хоча, якщо є моменти, значить у команди йде гра. Було би значно гірше, якби не створювали собі нагоди для взяття воріт. Підрахував статистику попереднього поєдинку: в Сумах завдали 17 ударів, із яких десять — у стулку воріт. Та із цих ударів лише один «залетів», тому повернулися додому з порожніми кишенями. Така ситуація регулярно виникає в останніх п’яти двобоях, особливо на виїзді. Метр, півтора, а підопічні б’ють вище чи повз ворота. Таке «чудили» футболісти, що це не піддається жодному аналізу. Із «Тернополем», до слова, теж спочатку м’яч уперто не хотів прямувати у ворота. То поперечина врятує, то воротар після виходу сам на сам відзначиться. Лише під завісу зустрічі нас «прорвало». Начебто маємо непогану результативність (ідемо за цим показником третіми), а в команді немає нападника. Наш найкращий голеадор — цент­ральний оборонець Чучман. Якби не каркас воріт у Сумах, на його рахунку було би вже шість влучень, а так — п’ять. Як на мене, позиція форварда — це проблемне амплуа не лише в нас, а й у всьому футболі. Хотілося, щоби за цей змагальний етап Берко вже відзначився п’ять-сім разів. Утім, поки не вдається.

— Тернополяни мали серію із чотирьох поразок. Чи намагалися спочатку матчу кинути всі свої сили в атаку, щоби психологічно надломити суперника?

— Із тернопільськими командами завжди складно. Вони можуть бути в кінці турнірної таблиці, проте характер і воля до перемоги нікуди не зникає. Нагадаю, з «Нивою» теж довго мучилися-мучилися, а потім три м’ячі забили. Чекав на непростий двобій, тому випустив на поле зразу п’ять півзахисників без нападника. Здогадувався, що суперник одразу піде вперед, аби відкрити рахунок. Передчуття мене не підвело. Відтак стримали їхній натиск, а потім висунув до нападу Берка та зробив кілька замін. Це й забезпечило успіх.

— Приємно здивували останні хвилини, коли ваші підопічні, маючи перевагу, пресингували на дальніх підступах і прагнули забити побільше м’ячів. Складалося враження, що вони не виграють, а програють.

— Та ми, в принципі, під завісу поєдинку завжди дотискуємо опонентів. Тішить цей факт, бо свідчить про те, що команда функціонально готова. Правда, трішки «наїлися» футболом, адже були матчі на Кубок. На жаль, не маємо два рівноцінних склади, лише один, із якого хтось постійно чи захворіє, чи отримає травму, чи відбуває дискваліфікацію. Дуже скрутне становище виникає, коли хтось випадає з обойми.

Окрім того, додам, що цей поєдинок присвятили нашому фанату Андрію «Балагану», котрий загинув у зоні АТО понад рік тому. Розуміли, що ультрас чекатимуть від нас лише звитягу, котра ще й повинна бути яскравою. Думаю, завдяки цьому гравці мали відповідне налаштування та бігли забивати, щоби перемогти з запасом.

— Насамперед, привітаю вас із завершенням холостяцького життя. Чому все так пройшло таємничо?

— Основне: хотілося зробити все якомога скромніше. Зараз у країні війна, тож робити яскраве весілля з музикою, танцями, загалом, шикувати з пафосом, недоречно. Відтак організували все дуже просто, в звичайному РАГСі, без гостей, без фотографів і журналістів. Під час шлюбної церемонії були лише батьки, я з нареченою та мій брат. Потім поїхали додому, посиділи в сімейному колі. Розумію, що для жінки дуже важливо одягти весільну сукню. Отож домовилися, що навесні, ближче до літа, якщо в державі все буде спокійно, то пов-
торно пройдемо цей обряд. Утім, уже з нарядами та фотографіями в різних красивих куточках Миколаєва. Так, аби щось залишилося на пам’ять. Уявіть, у нас усього три фотографії з розпису.

Зайва мотивація, «Волинь», зима

— Чому підопічним не розповіли? Могли ж використати таку урочисту подію за мотивацію.

— Та я думаю, що нашій команді зайва мотивація не потрібна. Це зазвичай призводить до того, що граємо гірше, ніж дозволяє наш рівень. У нас такі гравці, що їх краще взагалі не мотивувати. Повірте, вони щоразу виходять на поле з настроєм, аби боротися за кожен м’яч. Бували такі матчі, коли мої асистенти, Сергій Бугай та Олександр Горобець, святкували дні народження, а команда поступалася. Мовиться про зустрічі з «Гірником» і «Гірником-Спортом». Отож старався, щоби про моє весілля команда не знала. Хоча бачив, що вони здогадалися. Вочевидь, хтось проговорився. Отож, коли гравці забили перший м’яч, усі підійшли до мене та привітали прямо в технічній зоні. У принципі, вийшло непогано.

— Надалі в «Миколаєва» щільний графік. Наскільки команда готова до цього етапу?

— Іще жодного разу після матчу не міг сказати колективу, що вони не викладалися сповна чи не хотіли перемогти, бо вийшли на поле не готовими до боротьби. Просто безталання під час реалізації голевих шансів залишає свій слід. Думаю, з налаштуванням проблем не буде. Хоча через перебір жовтих карток кілька гравців пропускатимуть майбутні зустрічі. Плюс буде складний поєдинок із «Волинню». Складність у тому, що граємо з лучанами 28-го жовтня, а 1-го листопада — в гостях у «Десни». Отож після повернення з кубкового матчу матимемо лише два дні на відновлення, а потім знову в дорогу — триматимемо курс на Чернігів. Можливо, за цей час футболісти будуть «перенавантажені». Із іншого боку, якщо виставлю не основний, а другий склад проти «хрестоносців» — отримаємо повну торбу. Та, попри все, комусь доведеться виділити час на відпочинок, а комусь подарувати шанс проявити себе. Хоча прагнемо поборотися. Уважаю, що ще не все втрачено. Футбол нам усім тим і подобається, що це — не прогнозований вид спорту. Усе можливо. Багато залежатиме від того, в якому та чи в повному складі ми приїдемо в Луцьк. Ви знаєте нашу команду: можемо дати бій лідеру вдома та на виїзді. Головне, щоби Фортуна сприяла. І тоді, маю надію, все буде добре.

— Дивно. Із огляду на непогані виступи в чемпіонаті, думав, що «корабели» жертвуватимуть Кубком.

— Зізнаюся, мене теж навідували такі думки, щоби знехтувати наступним двобоєм. Та ключову роль зіграв той факт, що протидіємо хорошій команді, котра перебуває в лідерах елітного дивізіону. Окрім того, це — неоціненний досвід для команди. Скажіть, де вони ще зіграють офіційний матч із колективом прем’єр-ліги? Спаринги — це взагалі не те. Думаю, вболівальники не подякують мені, якщо скажу, що їдемо на виїзд, аби поставити галочку. Упевнений, всі дивитимуться цей матч у онлайні. Гадаю, дамо можливість кільком виконавцям. Змінювати повністю склад точно не будемо.

Шкода, що немає довгої лавки запасних. Улітку мали лише два тижні для того, щоби створити команду. Цього, як розумієте, замало. Потрібно провести належним чином зимові збори. Матимемо змогу додати кількох гравців. І тоді навесні буде хороший колектив.

Євген ДЕМЯН.