Слабка втіха для ван Галя

Забігаючи наперед, одразу хочу зазначити, що фінальний рахунок цього двобою нічим не здивував. «Почесний» матч за третє місце, який для бразильців був останнім шансом «відмитись» од сорому за попередню гру проти Німеччини, перетворився на черговий провал для «пентакампеонів».

Власне, протистояння як такого й не вийшло — ця зустріч стала квінтесенцією невдалої командної гри Бразилії на цьому чемпіонаті. Якщо ще в груповому раунді та 1/8 фіналу команді вдавалося витягнути матчі за рахунок індивідуальних дій зірок чи спірних рішень арбітрів, то останні два поєдинки довели, що нині в Бразилії саме команди й немає. Є збірна зірок, але не команда. І цілком логічно, що вся критика зараз падає на головного тренера колективу Сколарі, який, маючи солідний час для підготовки до мундіалю, так і не зумів організувати цей колектив у єдину силу.

Щодо збірної Нідерландів, то в її діях яскраво простежувалося бажання завершити цей чемпіонат світу впевненою перемогою. Саме тому Луї ван Галь і вирішив виставити максимально атакувальний склад. До слова, саме «ораньєн» установили рекорд усіх мундіалів, використавши всіх 23 заявлених футболістів упродовж турніру. Уже під час гри було помітно, що нідерландці могли грати й напіврезервним складом, адже суперник не запропонував нічого конструктивного, щоби загрожувати воротам Сілессена. Уже природно героєм «ораньєн» укотре на цьому турнірі став Ар’єн Роббен, через якого будувались усі атаки. Але цього вечора, на жаль, була інша голов­на дійова особа — арбітр матчу Хаймуді. Алжирець, вочевидь, вирішив перевершити всі «досягнення» своїх колег на мундіалі, тож улаштував справжній цирк із перших хвилин, продемонструвавши свою некомпетентність. Уже на другій хвилині він мав вилучати Тіаго Сілву за фол останньої надії щодо Роббена, якого бразилець збив біля свого штрафного. Натомість рефері показав захиснику лише жовту картку та призначив пенальті (!). Дивні дії головного судді продовжилися далі фіксуванням спірних штрафних і черговими жовтими картками в обидва боки. «Масною крапкою» роботи арбітра став непризначений пенальті в другому таймі, коли Фернандіньо, у свою чергу, відверто сфолив проти Роббена. Залишається лише одне запитання (риторичне): чому не можна було призначити на такий поєдинок кваліфікованішого рефері?

До честі нідерландців, навіть такі події на полі (жахливе суддівст­во, дуже брудна гра у виконанні бразильців, особливо — в другому таймі) не вплинули на їхній настрій дограти на мажорній ноті до кінця. Особливо слід виокремити дії Рона Влара, який не дав жодних шансів опонентам. Цікаво, що захисник «Астон Вілли» за статистикою (час на полі, відбори м’яча та інше) на цьому турнірі повністю перевершив найдорожчого нині оборонця світу Давіда Луїза. Підопічні ван Галя внаслідок чудової організації гри здобули переконливу й заслужену перемогу. Але навіть уже після матчу на їхніх обличчях простежувалося незадоволення, адже вони прагнули більшого на мундіалі. Та, попри все, ван Галь достойно завершує роботу в національній збірній, тоді як Сколарі навіть зараз не квапиться у відставку, говорячи, що його долю має вирішувати федерація. Відчуйте, як кажуть, різницю.

ПІСЛЯМОВА

Луїш СКОЛАРІ, головний тренер збірної Бразилії:

— Рішення про моє майбутнє в збірній ухвалить президент Конфедерації футболу Бразилії. Ми представимо йому звіт про виконану роботу, він його проаналізує й вирішить, що потрібно робити.

Луї ван ГАЛЬ, головний тренер збірної Нідерландів:

— Це найкраща команда, з якою я коли-небудь працював. Бразильці були дуже доброзичливі до нас упродовж усього турніру. Я дуже радий, що всі гравці змог­ли взяти участь у чемпіонаті світу. Перед матчем хлопці просили мене випустити Ворма. Я сказав: якщо будемо вести з рахунком 2:0, то він обов’язково з’явиться на полі.

Володимир БОБИР.