«Стара синьйора» править балом

БЕЗ АЛЬТЕРНАТИВИ

Рівень італійського чемпіонату впав настільки, що перед початком сезону у серії «А» можна сміливо ставити на «Ювентус», і за рік підраховувати виграш. Цьогорічне чемпіонство «зебри» взяли практично без боротьби, адже більшу частину першості вони провели на верхівці турнірної таблиці. Якщо перші десять турів тон задавала «Рома», то реш­ту — «Стара синьйора». Зіграний склад, стабільність на тренерському містку та відсутність гідної конкуренції дозволили «біло-чорним» утретє поспіль і втридцяте загалом стати чемпіонами Італії. Окрім того, яскраві виступи туринців дозволили їм встановити абсолютний рекорд серії «А», набравши фантастичні 102 пункти. До цього в європейських чемпіонатах сотня підкорювалася лише лісабонській «Бенфіці», яка у сезоні-1990/1991 перетнула фінішну пряму зі 101 балом.

Успіх «Ювентуса» визначали новоспечені гравці, особливо ті, кого придбали в лінію нападу. Раніше команда Конте не могла похизуватися хорошим набором високоякісних форвардів, однак минулого літа до стану «зебр» приєдналися зразу двоє топ-футболістів — Льоренте та Тевес. Для обох новачків коуч туринців знайшов місце у стартовому складі, поставивши гру своєї команди за схемою 3–5–2. У центрі ж поля погоду визначало тріо Погба — Пірло — Відаль. Молодий француз, який прогресує семимильними кроками, увійшов до когорти найкращих опорних півзахисників Європи. Відтак не буде нічого дивного, якщо після бразильського мундіалю Погба опиниться в іншому, заможнішому клубі. Як завжди, на своєму високому рівні провів сезон Пірло. У свої 35 Андре продовжує залишатися мозком «Ювентуса». Його феноменальні передачі та штрафні щоразу приносили результат 30-разовому чемпіону Італії. Спритний же чилійський хавбек своїми нестандартними рішеннями часто ставив перед суперником надто складні завдання.

Однак для «зебр» цьогорічна картина могла би виглядати знач­но симпатичніше, якби хлопці Антоніо Конте вибороли Лігу Європи, фінал якої проходив на домашній арені туринців. Нелогічний виліт із Ліги чемпіонів, де «Старій синьйорі» в останньому турі групового раунду втерли носа турецькі парубки з «Галатасарая», італійці могли сповна компенсувати перемогою в другому за значимістю турнірі Європи. Проте за крок до фіналу лісабонська «Бенфіка» зупинила підопічних Антоніо Конте, відтак головний матч на «Ювентус Стедіум» відбувся без тамтешньої команди. У внутрішній першості визначальним моментом можна вважати восьмий тур, коли «біло-чорні», ведучи у виїзному поєдинку із «Фіорентиною» — 2:0, у підсумку не тільки не втримали нічию, а й узагалі залишилися без очок. Опісля цього туринці лише тричі давали осічку, зігравши унічию з «Лаціо» та «Вероною» та програли «Наполі». У підсумку, за два тури до завершення першості «Ювентус» гарантував собі золоті нагороди.

ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ

1. «Торіно». Безумовно, пальму першості в номінації «Відкриття сезону» варто віддати саме команді Джамп’єро Вентури. «Бики» цьогоріч провели вдалий сезон, обійшовши в табелі рангів визнаних лідерів на кшталт «Мілана», «Лаціо» чи «Удінезе». Головною ударною силою скромних туринців став Чіро Іммобіле, котрому вдалося в 33 поєдинках відзначитися 22 забитими м’ячами та стати найкращим бомбардиром ліги. Загалом, «бордові» пройшли турнірний шлях доволі рівно, жодного разу не потрапивши в затяжний ігровий спад. Найдовша безвиграшна серія підопічних Джамп’єро Вентури нараховує чотири поєдинки. Щоправда, три із чотирьох фіаско сталися в матчах із «Ювентусом», «Інтером» і «Наполі», а ще однієї поразки «Торіно» зазнав від «Сампдорії». У 38-ми матчах «бики» виграли 15, а ще в 12 розписали мирову. Попри програну спортивну боротьбу за місця в єврокубках, італійська федерація футболу таки дозволила «бикам» взяти участь в Лізі Європи, позбавивши такого права «Парму». Таким чином, після 12-річної перер­ви «Торіно» знову повертається на міжнародну арену.

2. «Рома». У сезон-2013/14 римляни увійшли з новим тренером і групою новачків: «зграю» попов­нили Строотман, Дестро, Бенатія, Жервіньо, Ляїч, Майкон, де Санктіс. Фактично екс-наставнику «Лілля» Руді Гарсії довелося будувати новий колектив. І потрібно віддати французькому фахівцеві належне, адже «вовки» порівняно з поперед­нім роком зробили якісний крок уперед, змінивши шосту сходинку на другу. На старті першості взагалі здавалося, що римляни зможуть нав’язати «Ювентусу» боротьбу, відтак спробують уперше за 13 років повернути «золото» до столиці. Однак сил вистачило лише на перші 10 турів, у яких «Рома» здобула 10 перемог поспіль. Після чого почався занепад, і нащадки Ромула та Рема, загальмувавши, поступилися лідерством команді Антоніо Конте. Свою перевагу над «Ромою» «Стара синьйора» довела й у особистих зустрічах, двічі обігравши «вовків» — 3:0 та 1:0. Не зміг Руді Гарсія зачепитися й за національний кубок, поступившись у двохматчевому протистоянні «Наполі». Та «Рома» все ж посіла другу сходинку, отримавши путівку до групового раунду Ліги чемпіонів, що також можна вважати успіхом для перезавантаженого клубу.

3. «Парма». Майже неймовірне досягнення вдалося екс-наставнику збірної Італії Роберто Донадоні, який разом із своїм колективом стрибнув вище голови, увійшовши до заповітної шістки. Услід за невдалим стартом (усього 2 пункти в 4 матчах) пармезанці поступово знайшли свою гру, тож змогли не тільки вибратися із зони вильоту, а й почали всерйоз штурмувати першу десятку. Справжнім лідером і найкращим бомбардиром команди став Антоніо Кассано, який за рахунок досвіду та високої індивідуальної майстерності вів партнерів за собою. Ефективно відіграли й Амаурі з Пароло, котрі час од часу своїми голами поповнювали командну скарбничку. Путівку в єврокубки пармезанці здобули в останньому турі, коли обіграли вдома «Ліворно». Утім, недовго раділи вболівальники «Парми»: клуб не зміг пройти ліцензування й був виключений з Ліги Європи.

РОЗЧАРУВАННЯ ЧЕМПІОНАТУ

1. «Мілан». Гучно гепнувся цьогоріч саме «Мілан». Дітище Сильвіо Берлусконі впродовж усіх 38-ми турів лихоманило, відтак ані зміна головного тренера, ані введення в керівний склад Барбари Берлусконі не допомогли «россонері» вилізти з кризової ями. Зазвичай, прийнято у футболі головним цапом відбувайлом робити тренера, проте Массімільяно Аллегрі опинився заручником ситуації, відтак врятувати команду від падіння в прірву не зумів. Серед головних причин провалу варто назвати бездарну трансферну політику та відсутність чіткого плану дій щодо розвитку самого клубу. За підсумками нинішнього сезону, «россонері» фінішували лише на восьмій сходинці, хоча ще два роки тому виборювали чемпіонські нагороди. Певна річ, «Мілану» потрібні зміни, інакше нинішня восьма сходинка вже найближчим часом може змінитися ще ганебнішими місцями в нижній частині турнірної таблиці.

2. «Удінезе». Безперечно, кожен рік удінці, найперше, виокремлювалися характером і вмінням виховувати першокласних футболістів. Однак нинішнього сезону виїхати за рахунок перспективної молоді не вдалося: вона була просто не готовою до довгої турнірної боротьби. Та попри 13-ту сходинку, «зебрам» удалося переграти «Фіорентину», «Мілан» і зіграти надрезультативну нічию з «Наполі» — 3:3. Як і зазвичай, уся відповідальність за результат упала на плечі ветерана ді Натале, котрий із 17-ма м’ячами нерідко рятував удінців од поразок. Доволі непогано проявив себе й півзахисник Еммануель Агеманг-Баду, який вже опинився на прицілі низки європейських грандів. Проте вдалим сезон назвати складно. У підсумку, Франческо Гвідолін залишив свою посаду. Наразі він із тренерством «зав’язав».

3. «Болонья». Для «червоно-синіх» минулий сезон був надзвичайно тяжким, адже влітку команду залишили зразу кілька ключових виконавців — Сафір Таідер, Альберто Джилардіно, Маноло Габб’ядіні та Алессандро Діаманті. Гідної заміни цим футболістам не знайшли, відтак команді довелося перебудовуватися та налагоджувати нові ігрові зв’язки. Зрештою, головному тренеру Стефано Піолі перебудувати «Болонью» не вдалося, тож цю місію довірили Давіде Баллардіні. Однак і з ним «провінціали» також особливих успіхів не досягли, задовільнившись лише передостаннім місцем. Тепер семиразовий чемпіон Італії радуватиме око вболівальників серії «В».

Роман КИРІЄНКО.