Український футбол
Вернидуб досяг, чого хотів
Іван ГЕЦКО, екс-нападник національної збірної.

«Шахтар» — «Зоря». Якщо стисло — Вернидуб досяг, чого хотів, причому довго хотів. Усі думали, що і цього разу все буде, як завжди, «гірники» без особливих проблем виграють, але вийшло по-іншому. Причин того, що трапилося, є кілька. Перша: будь-яка серія рано чи пізно завершується — як переможна, так і програшна. Друге: дуже потужно відіграла луганська команда, котра провела, можливо, найкращий поєдинок епохи нинішнього тренера. Третє: дуже слабко відіграв «Шахтар». Не знаю, для кого як, а для мене оте «слабко» було прогнозованим: я вже говорив, що нинішній «Шахтар» — далеко не той, що був раніше. Що, до слова, підтверджують матчі в єврокубках: те, що донеччани вивезли з Більбао тільки нічию, свідчить не лише на їхню користь, позаяк нинішні баски є середньою командою іспанської першості. Навіть у Іспанії було видно, що в нашої команди майже не виходить гра попереду, надії на напад залишали бути кращими. Рано чи пізно це мало проявитися на внутрішній арені. Ось і проявилося.

«Карпати» — «Металіст». Якщо чесно, не чекав такого… Насправді, дуже радий за «Карпати», радий, що в них зберігся суто львівський дух, який забезпечує їх головним: ніколи не здаватися, навіть за найскрутніших обставин. Отож і вийшла в нас красива, азартна, результативна, з інтригою гра, яка надовго запам’ятається. Було багато моментів, помилок, що свідчить про проблеми в обороні обох команд. Але, гадаю, нічия — абсолютно справедливий результат.

«Металург» Зп — «Ворскла». Я, чесно кажучи, був вражений тим, що побачив у виконанні господарів. Справа в тому, що я знайомий із тренером Тараном, знаю методи його роботи, тому був упевнений, що він наведе лад у Запоріжжі. Утім, із побаченого роблю висновок, що там у команді й далі тривають дуже неприємні процеси, які можуть мати погані наслідки для «Металурга». А «Ворскла», звісно, порадувала: Сачко сьогодні — один із найрозумніших фахівців у прем’єр-лізі.

«Металург» Д — «Іллічівець». Тут теж ситуація неоднозначна — маю на увазі «Іллічівець»: за обставин, які склались у Маріуполі, навіть не знаю, чи варто когось картати за провал команди цього сезону. Із іншого боку, донеччани молодці: зуміли відійти від поразки «Олімпіку».

«Говерла» — «Чорноморець». Цей поєдинок сприймаю в контексті контрасту до львівського: тут було геть нецікаво, гра йшла на понижених швидкостях і взагалі була якоюсь нудною й нецікавою. Ужгородці мали один момент, одесити якоїсь миті вивалилися на ударну позицію, а крім цього — сум. Не хочу, щоби в моїх словах знову вбачали злий умисел на адресу Григорчука, проте я не розумію метаморфози його команди у цьому чемпіонаті. Прикро за цим спостерігати…


стрічка новин