Український футбол
Володимир МАЗЯР: «Кубок Придніпров’я залишив по собі багато запитань»
Наставник дніпродзержинської «Сталі» вперше 2015-го розповідає «УФ» про робочі будні й останні новини в таборі одного з лідерів другого дивізіону

Володимире Івановичу, ваші підопічні вже місяць, як вийшли з відпустки. Чи задоволені тим, як гравці підійшли до виконання своїх обов’язків?

— Абсолютно! Можу із чистою совістю сказати, що задоволений, як мої футболісти приступили до роботи. Навіть попри значний об’єм і великі навантаження. Отож у цьому плані вони — справжні професіонали.

— Згадаю, що за результатами першого кола команду залишили п’ять виконавців: Вітів, Бринько, Яскович, Ховбоша та Дністрян. Чи існує єдина причина, чому з названими людьми довелося попрощатися?

— Та ні. Дехто з названої групи пішов, аби отримати в іншому місці можливість прогресувати. Останнім часом вони не отримували ігрової практики, тому їм потрібно було шукати клуб, де вони зможуть виступати регулярно. У нашій команді згадані люди повністю програвали конкуренцію футболістам, які далі продовжують виступати за нас.

— Після втягувального збору в Дніпродзержинську «Сталь» взяла участь у Кубку Придніп­ров’я-2015. Цей турнір розглядався, насамперед, як можливість переглянути у справі новачків?

— Якщо говорити про оглядини: нам потрібно було підсилити три-чотири позиції. Зрозуміло, що оцінювали гравців, які прибули до нас на перегляд. Однак проявити себе було значно складніше, бо паралельно з участю в турнірі футболісти отримували суттєві навантаження на тренуваннях.

— У четвер «сталевари» втретє поспіль відсвяткували перемогу в згаданому турнірі. Що для вас означає це досягнення?

— Насамперед, зазначу, що перед нами не стояло завдання — перемогти за будь-яку ціну. Проте напередодні фіналу в нашому колективі відбулося невеличке свято: у віце-президента пана Колючого народилася онука. Відтак з’явився додатковий стимул і, відповідно, хотіли зробити йому подарунок у вигляді головного призу Кубка Придніпров’я. У цілому, потрібно розуміти, що ми протидіяли обласним командам, таким, як «Колос» (Зачепилівка), «Олімпік» (Петриківка), а також молодіжним складам «Дніпра» та запорізького «Металурга». Наголошу, що виступали на тлі значних навантажень. Більше того: з м’ячем на той момент зустрічалися лише в матчах турніру.

Судячи з максимального результату, командні дії не викликали особливих нарікань?

— Скажу так: якщо тренер задоволений командою, йому потрібно негайно змінювати місце роботи. Звичайно, не все мене влаштовує, деякі моменти викликають нарікання. У принципі, турнір по собі залишив багато запитань, адже не могли остаточно збалансувати склад. У нас іще до змагань із тренувального процесу через отримані травми випали три виконавці. Мовиться про Плешакова, Адамюка та Платунова, котрі незабаром мають повернутися до загальної групи. А в кінці другого збору Василю Білому зробили операцію. Відтак місяць-півтора на нього не зможемо розраховувати. У команді й так фактично було 18-19 людей, тому сподіваюся, що названі гравці якнайшвидше одужають, а найближчим часом підпишемо ще кілька якісних виконавців. Зрештою, залишився лише один місяць до поновлення першості.

— Загалом, уже вимальовується малюнок гри, котрий ви хочете бачити у виконанні підлеглих?

— На такі теми спілкуватимемося напередодні 21 березня. На даний момент ми працювали над удосконаленням фізичних кондицій, аби вийти на певний рівень. Бо позначається, що команда практично два місяці перебувала у відпустці. Зараз поч­немо втілювати в життя напрацювання щодо відновлення колишніх ігрових зв’язків і взаєморозуміння на полі.

— До речі, ваша команда — одна з небагатьох, котра ще не відчувала гіркоти поразки взимку. Для вас важливо, щоби колектив навіть під час зборів зав­жди перемагав?

— Ми не переслідуємо такої мети на зборах, аби повсякчас вигравати. Хоча, водночас, уважаю: якщо команда проявляє свої амбіції впродовж підготовки, значить, вона готова до прогресу. Із іншого боку, не хочу надавати великої ваги нинішнім результатам, адже розумію, що грали проти значно слабкіших суперників. Хоча фінал проти дублерів дніпропетровців (лідера відповідної першості) видався доволі цікавим і складним.

— На якому етапі наразі процес визначення, хто з новачків заслужив право офіційно попов­нити команду?

— На сьогодні визначилися з трьома новобранцями: нападником Дацюком (екс-гравець «Черкаського Дніпра»), півзахисником Масаловим і воротарем Піцаном (обидва — алчевська «Сталь»). Думаю, що в процесі необхідно визначитися з іще двома-трьома виконавцями на позиції, котрі в нас «накульгують». Хоча навіть ті гравці, котрі в нас залишилися, повинні завжди доводити свою профпридатність, адже нам ніколи стояти на місці. Футболіст, який не зростає фахово, — трагедія для наставника.

— Чи правда, що футзаліст Ігор Кушецький зараз займається разом із вами?

— Він, справді, був на перегляді чотири дні. Проте після півфіналу в Кубку Придніпров’я Ігор поїхав до себе додому, в Івано-Франківськ. У нього є робота, тому він відмовився знову приїжджати до нас на оглядини.

— Після нетривалого відпочинку дніпродзержинці вирушать до Івано-Франківська на останнє зібрання. На моїй пам’яті останні кілька років із першолігових колективів ніхто не займався на Франківщині. Чому вирішили поїхати працювати саме туди? Які умови та спаринги на вас чекають?

— Нам запропонували два доволі якісних поля. За зверстаними планами попереду нас чекають такі контрольні поєдинки: 24 лютого — «Карпати» на стадіоні «Україна», 26-го — одна словацька команда, котра базуватиметься в Моршині, 28-го — місцевий колектив, далі — «Скала» та «Нива». На мою думку, отримали суперників досить пристойного рівня.

Наскільки «Сталь», у цілому, готова до поновлення сезону?

— Якщо описати це у відсотках, думаю, наша команда готова на 50 відсотків.

— На що ви сподіваєтеся від своїх гравців навесні?

— Насамперед, у виконанні команди хочеться побачити збалансовану гру, щоби гравці розуміли, що вони мають робити в тому чи іншому випадку на полі. Щодо футболістів: прагну, щоби вони прогресували й максимально проявляли свої найкращі якості.

— Отож турнірні завдання — не найважливіші?

— Як уже говорив, жадаємо залишитися у чільній групі, відтак гратимемо щоматчу винятково на максимальний результат.

— Насамкінець, зважаючи на скрутну економічну ситуацію в країні, чи має продовження стабільне фінансове становище дніпродзержинського ФК?

— Завдячуючи нашому очільнику пану Завгородньому та віце-президенту пану Колючому, наш клуб отримує належне фінансування. У принципі, для роботи створені всі умови.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин