Володимир ПРИЙОМОВ: «Мотивація? Це найболючіше питання»

Переглядів 183
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Цього сезону він відзначився вже п’ятьма забитими м’ячами, останні два з яких — «Дніпру» й «Карпатам» — особливо красиві

— Володимире, у Львові ви забили чудовий м’яч після такої ж блискучої флангової передачі Едуарда Соболя. Мабуть, так добре й на тренуваннях не завжди виходить?

— Справді. Коли готуємося до матчів, награємо схожі комбінації, але так вдало не завжди виходить. Дякую партнерам, які розігнали контратаку, і Соболю, який справді видав гарний пас.

— Ваш гол сильно розізлив «Карпати», які після перерви створили вам чимало проблем.

— Львів’яни грали в рідних стінах, і, природно, кинули всі сили, щоб одігратися. Було непросто витримати цей тиск, перейшли на гру на контратаках, але, вважаю, показали непогану самовіддачу. На жаль, пропустили прикрий гол після рикошету.

— Із урахуванням усіх проблем, результат у Львові для вас досить позитивний?

— Безумовно. Тренер старався нас налаштувати, але непросто, коли в дорозі до Львова загалом провели 28 годин — 14 туди і стільки ж назад. Усі по різному коротали час: хто книжку читав, хто музику слухав чи фільми дивився. Але чим не займайся, стільки часу в автобусі накладають свій відбиток і не покращують настрій. Правда, в клубі зараз така ситуація, що все непросто.

— Вам на виїздах хоч створюють якісь умови?

— Слава Богу, поки селять та годують. А ось удома доводиться працювати в екстремальних умовах. Для нас кожне тренування, як сюрприз, можуть раптово вимкнути світло, а потім так само раптово увімкнути. Від керівництва жодних новин.

— А яка зараз заборгованість перед вами?

— Здається, вісім місяців. Уже збився з рахунку. Мабуть, тому керівництво з нами й не зустрічається.

Виживаєте за рахунок попередніх накопичень?

— Добре, в кого вони є.

— Останнім часом багато розмов, що від безгрошів’я футболісти починають поглядати в сторону букмекерських контор, і нібито маніпулюють результатами матчів. До вас таких пропозицій не надходило?

— Звичайно, коли немає грошей, це не додає оптимізму. Проте, наскільки мені відомо, «Металіст» у такі ігри не грає. Принаймні, мені таких пропозицій не надходило.

— На часі дуже важливі матчі нашої національної збірної зі словенцями. Маєте якісь передчуття?

— Вірю, що збірники зроблять все можливе, щоби досягти позитивного результату. Безумовно, Словенію в жодному разі не можна недооцінювати. Але й не варто їх боятися. Думаю, будуть тяжкі поєдинки, але сподіваюся, що збірна України проб’ється на чемпіонат Європи у Францію.

— Ви багато виступали за нашу молодіжну збірну, але в національну так і не потрапили. Уже втратили надію?

— Чому? Були випадки, коли запрошували й досвідченіших виконавців. Мабуть, утрачають надію, хто вже завершує кар’єру. Я багато працюю, стараюся привернути до себе увагу. В атаці міг би допомогти на будь-якій позиції: чи на фланзі, чи на вістрі.

Нинішнього сезону вже встиг пограти на різних позиціях, зокрема, з «Карпатами» як крайній атакувальний півзахисник. Ви правильно зауважили, що за «молодіжку» достатньо пограв, але в національну команду, на жаль, жодного разу не запрошували. Хоча це мрія, мабуть, кожного українського футболіста.

— Були моменти, коли ви заслуговували на виклик, а вас оминали увагою?

— Не знаю. Не мені це вирішувати. Це прерогатива головного тренера збірної.

— Зараз у таборі національної збірної України сім футболістів «Зорі», з якою вам зустрічатися наступного туру. Це може бути плюсом для вас?

— Складно сказати. Подивимося, як це позначиться на грі. Звичайно, ці виконавці на певний час випали з тренувального процесу в клубі, але ж вони не на відпочинок поїхали. У збірній також будуть займатися. До того ж, у луганців доволі зіграний склад.

— У вас немає ані грошей, ані задач на сезон. Як знаходите мотивацію?

— Це найболючіше питання. Тяжко це робити, коли все навколо рушиться. Стараємося із хлопцями налаштовуватися перед грою, щоб у жодному разі не розкисати. Тим більше, із «Зорею» граємо в Харкові, за підтримки своїх уболівальників, які не залишають нас у біді. Це — головний стимул. Мабуть, єдиний, що залишився. Постараємося набрати очки й покращити своє турнірне становище, адже ми не на дуже приємному місці в таблиці. Водночас хочеться обіграти хорошу команду.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.